ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
10 червня 2013 року № 813/4137/13-а
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Сидор Н.Т.,
за участі секретаря судових засідань Бредіхіної Н.О.,
представника позивача - не з'явився,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 34470120 від 29.04.2013 року,
28 травня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області звернулось в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 34470120 від 29.04.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, виходячи із приписів ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 2, 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Просить позов задоволити, покликаючись на мотиви позовної заяви.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся телефонограмою про час та місце розгляду справи.
За таких обставин суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши долучені до справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-ХІV.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Тетюк Р.М. від 29.10.2012 року ВП № 34470120 прийнято до виконання виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-9940 виданого 01.08.2011 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з Стебницького ДГХП «Полімінерал» на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі 236227,70 грн. боргу.
Однак, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Тетюк Р.М. від 29.04.2013 року зазначений вище виконавчий документ повернено стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відповідно до п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року за №4901-VI (з наступними змінами та доповненнями), виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.
При цьому, згідно ч.2 ст.2 зазначеного вище Закону, дія такого не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Тому зважаючи на те, що стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 34470120 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-9940 виданого 01.08.2011 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з Стебницького ДГХП «Полімінерал» на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі 236227,70 грн. боргу, є територіальний орган Пенсійного фонду України (державний орган), суд приходить до висновку, що дії державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо повернення зазначеного виконавчого документа стягувачеві є протиправними, оскільки дія Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюються на дані правовідносини.
З приводу застосування відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови і приписів Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року №2864-III, такі не знаходять вірного застосування відповідачем виходячи з наступних приписів цього ж Закону.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень, зокрема, щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Слід врахувати, що у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 34470120 від 29.04.2013 року є обгрунтованими та документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі зі сторін стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо повернення виконавчого документа стягувачеві з виконання виконавчого листа № 2а-9940/2010, виданого 01.08.2011 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з Стебницького ДГХП «Полімінерал» (82172, м.Стебник, вул.Дрогобицька,127, код ЄДРПОУ 05762281) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області (82100, м.Дрогобич, пл.Ринок,3, код ЄДРПОУ 37893404) 236 227,70 гривень заборгованості.
Скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ВП № 34470120 від 29.04.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.06.2013 року.
Суддя Сидор Н.Т.