Постанова від 09.04.2013 по справі 2а-0770/3448/12

Справа № 2a-0770/3448/12

рядок статзвітності № 8.2.8

код - 9

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.

за участю сторін:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Варга Н.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за уточненою позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Берегівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції яким просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення за № 0013741740 від 05 жовтня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 14850 грн., з яких 11880 грн. - основного платежу та 2970 грн. - штрафних фінансових санкцій.

05.02.2013 року під час судового засідання представник позивача надав суду заяву про зміну позовних вимог відповідно до якої остаточно просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0013741740 від 05 жовтня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 14850 грн., з яких 11880 грн. - основного платежу та 2970 грн. - штрафних фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення рішення Берегівської ОДПІ у Закарпатській області № 0013741740 від 05 жовтня 2011 року є незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків, які викладені в акті перевірки, нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Зокрема вказує на те, що за період, який охоплювався перевіркою позивач надав інспекторам, які здійснювали перевірку всі необхідні докази на підтвердження віднесених ним до валових витрат сум, однак такі безпідставно не були прийняті до уваги. Крім того акт перевірки на думку позивача складено з порушенням «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984.

У судовому засіданні представники позивача, позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримали повністю, дали аналогічні пояснення та просили суд задовольнити позов. Крім того представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в ході перевірки перевіряючим були надані всі первинні документи на підтвердження віднесення до валових витрат в тому числі сум які зазначенні у вищевказаному акті перевірки як такі, що не підтверджені документально.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні з мотивів, викладених у поданому запереченні (а.с.57-59).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Берегівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Закарпатської області було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 код НОМЕР_2 за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р.

За наслідками перевірки Берегівською ОДПІ Закарпатської області складено акт перевірки № 89-17/НОМЕР_2 від 28.09.2011 року (а.с.10-31), на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року №0013741740, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, за основним платежем - 11880 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 2970 грн. (а.с.9).

Як вбачається із змісту акту перевірки № 89-17/НОМЕР_2 від 28.09.2011 року, підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, стало те, що позивач включив до складу валових витрат суми, які не підтверджені документально у 2009 році в сумі 63900 грн. у 2010 році у сумі 38300 грн.

Як встановлено в судовому засіданні яке відбулося 08.04.2013 року та підтверджено представником податкового органу (інспектором який проводив перевірку) Медве Л.В.,яка була присутня на даному засіданні, що в ході проведення перевірки реєстр наданих для перевірки документів податковим інспектором не складався.

Відповідно до п. 3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства № 984 від 22 грудня 2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 6 Розділу І вищевказаного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищенаведеного, у акті перевірки від 28.09.2011 року не конкретизовано факти порушення платником податків вимог податкового законодавства в частині включення до складу валових витрат конкретних сум з посиланням саме на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", із змінами і доповненнями (чинний на час проведення перевірки), до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, із змінами і доповненнями (далі - Закон №334/94-ВР).

Відповідно до ст.5 п.5.1 Закону №334/94-ВР, дає наступне визначення терміну валові витрати: валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. Закону №334/94-ВР визначеного складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктами 5.3-5.7 Закону Закону №334/94-ВР передбачено заборона чи обмеження віднесення тих чи інших витрат до складу валових. Аналіз структури валових витрат (оренда, зарплата, електроенергія і т.д).

Відповідно до п.5.3., п.п. 5.3.9. ст. 5 Закону №334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 11.2.1. ст. 11 Закону №334/94-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В ході судового розгляду справи представниками позивача надано суду оригінали первинних документів, якими підтверджено в повній мірі суми валових витрат понесених позивачем під час здійснення підприємницької діяльності за період який охоплений перевіркою а саме: розхідними накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, накладними, фіскальними чеками, розрахунковими квитанціями, видатковими накладними, розрахунками, додатками до розрахунків за активну електроенергію, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), накладними на відвантаження, виписками з банку, платіжними дорученнями, протоколом узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, розрахунками-дислокації, актами виконаних робіт, (Т.1 а.с.73-250, Т.2 а.с.1-250, Т.3 а.с.1-250, Т.4 а.с.1-250, Т.5 а.с.1-250, Т.6 а.с.1-250, Т.7 а.с.1-250, Т.8 а.с.1-250, Т.9 а.с.1-250, Т.10 а.с.1-250, Т. 11 а.с.1-250, Т.12 а.с.1-250, Т.12 а.с.1-250, Т.12 а.с.1-250, Т.13 а.с.1-179).

У звязку з тим, що відповідачем в ході здійснення перевірки не вівся реєстр наданих для перевірки первинних документів, такий до суду не надано, з огляду на норми передбаченні ч.2 ст.71 КАС України податковим органом не доведено викладених в акті перевірки висновків про непідтвердження позивачем на час проведення перевірки документальними доказами сум, які включенні до складу валових витрат за перевіряємий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення. Факт порушення, вчиненого позивачем, належними та допустимими доказами не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Берегівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області № 0013741740 від 05 жовтня 2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий-суддя Луцович М.М.

Попередній документ
31708423
Наступний документ
31708425
Інформація про рішення:
№ рішення: 31708424
№ справи: 2а-0770/3448/12
Дата рішення: 09.04.2013
Дата публікації: 12.06.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: