Справа № 761/8629/13-к
Провадження №1-кп/761/291/2013
іменем України
10 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Кваша А.В.
за участю секретаря Клос Д.М.
прокурора Шаповалова Є.О.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченої ОСОБА_2
захисника обвинуваченої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013110100001945 від 04.02.2013 року по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, українки, освіта середня, не одруженої, працюючої в ТОВ «МТГ» на посаді менеджера, маючої на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої, ІН НОМЕР_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
У відповідності до обвинувального акту під час судового засідання встановлено, що 30 січня 2013 року, приблизно о 20год. 40 хв., ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2, рухалась по вул. Білоруській зі сторони вул. Довнар-Запольського в напрямку вул. Якіра в м. Києві та почала виїжджати на нерегульоване перехрестя вул. Білоруської і вул. Якіра в м. Києві. Посередині вказаного перехрестя ОСОБА_2 зупинила керований нею автомобіль з метою переконатись чи не рухаються транспортні засоби з правого боку. Головна дорога на даному перехресті змінює свій напрямок з вул. Білоруської праворуч на вул. Якіра, а водій ОСОБА_2 прямувала прямо до будинку АДРЕСА_2, в якому проживає. В цей час по вул. Якіра зі сторони вул. Мельникова в напрямку вул. С.Хохлових рухався автомобіль «Форд», д.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 Грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3. «б», 10.1, 16.12, 16.14 Правил дорожнього руху України, введених в дію 1 січня 2002 року, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2, проявила неуважність, рухаючись через перехрестя, на якому головна дорога змінює свій напрямок перед початком руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надала дорогу автомобілю «Форд» д.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1, який наближався праворуч, внаслідок чого між вказаними автомобілями відбулось зіткнення. В результаті проявленої водієм ОСОБА_2 злочинної необережності, що призвела до зіткнення вказаних вище автомобілів, водій автомобіля «Форд» ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно висновку експерта № 20/Е «Згідно наданої медичної документації та висновку консультанта рентгенолога КОБСМЕ у гр. ОСОБА_1 мало місце пошкодження у вигляді перелому дистального відділу 3-й п'ясткової кістки правої кисті. Зазначене пошкодження є результатом дії тупого предмета, по давності може відповідати строку і обставинам, зазначеним у постанові і відноситься до середньої тяжкості, так як для зрощення перелому і відновлення функції пальця потрібно термін понад 21-го дня».
Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечуючи своєї вини у дорожньо-транспортній пригоді, суду пояснила, що 31.01.2013року вона з пасажиром рухалась по вул. Білоруська в м. Києві до перехрестя з вул. Якіра. Потерпілий їхав з вулиці Якіра справа від неї по своїй смузі руху. Перед проїздом перехрестя вона вважала, що їй вистачить часу здійснити маневр та розпочала рух, але не встигла закінчити маневр, оскільки авто потерпілого здійснило зіткнення з її автікою. Учасники ДТП відразу викликали працівників ДАІ та представників страхової компанії. Потерпілий при оформленні ДТП поводив себе позитивно, усміхався та жартував. Ні про які травми чи пошкодження не говорив. Лише на наступний ранок потерпілий зателефонував та повідомив про травму, жодних вимог майнового характеру чи то про відшкодування завданої йому моральної шкоди в ході досудового розслідування до неї не заявляв. Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди визнала частково в сумі 500 грн.,в частині матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. При призначенні покарання просила суд застосувати до неї штраф, без призначення додаткового покарання, враховуючи, що вона працює регіональним менеджером, за характером робота вимагає постійного пересування як в межах міста так і за його межами, а в разі позбавлення її права керувати транспортними засобами може втратити роботу.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він 30.01.2013 року рухався на своєму авто, коли біля перехрестя помітив Автомобіль «Тойота», який під'їжджав до перехрестя та почав його перетинати не дивлячись на те, що він рухався у своїй смузі. Такі дії обвинуваченої призвели до зіткнення їх автомобілів. Перед зіткненням він почав екстрено гальмувати, при цьому вдарився правою рукою об панель приладів. Коли приїхали працівники ДАІ та представники страхової компанії, він повідомив, що вибив палець. З наступного ранку до пізньої ночі телефонував друзям, ділився переживаннями. Зранку зателефонувала обвинувачена, вони спілкувалися, а коли зайшла розмова за травми, він повідомив, що планує сходити до лікарні. Ближче до обіду він звернувся до лікувального закладу, де йому діагностували перелом, далі на руку було накладено гіпс, він знаходився на лікарняному. Жодних коштів на лікування він не витратив. Компанія, в якій він працює, виплатила йому лікарняні в розмірі 60% заробітної плати. Підтримав заявлений цивільний позов, просив його задовольнити в повному обсязі.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що 30.01.2013 року у вечірній час він разом з ОСОБА_2 їхали в її авто, де він сидів на передньому сидінні в якості пасажира, по вул. Білоруській в сторону перехрестя з вул. Якіра. Перед перехрестям ОСОБА_2 загальмувала, потім повільно почала проїзджати перехрестя зі швидкістю приблизно 10-15 км./год. Коли вони виїхали на перехрестя, помітили на відстані близько 30м. біле авто, яке рухалось з швидкістю близько 40 км/год. Свідок сидів на передньому сидінні і бачив, як авто потерпілого їхало майже на нього, але в останню мить водій загальмував і авто вдарилось бампером в праве переднє колесо автомобіля обвинуваченої. Після події викликали працівників ДАІ та поки чекали, спілкувались, всі при цьому були здорові, ознак якихось травм ні в кого не було.
Окрім визнання вини обвинуваченою, показань потерпілого та свідків винуватість обвинуваченої повністю підтверджена сукупністю досліджених судом доказів.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2013 року зафіксовано подію та обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю обвинуваченої та потерпілого 30.01.2013 року.
Схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 30.01.2013 року в якій зафіксовано обстановку на місці пригоди, а саме місце розташування транспортних засобів на проїзній частині дороги, інші сліди на місці ДТП, зазначені детально пошкодження транспортних засобів, тощо. Схема складена повноважною особою, підписана нею, схема підписана також обвинуваченою та потерпілим без зауважень.
Висновком експерта № 20/Е від 28.02.2013 року , відповідно до якого у ОСОБА_1 мало місце пошкодження у вигляді перелому дистального відділу 3-й п'ясткової кістки правої кисті. Зазначене пошкодження є результатом дії тупого предмета, по давності може відповідати строку і обставинам, зазначеним у постанові і відноситься до середньої тяжкості, так як для зрощення перелому і відновлення функції пальця потрібно термін понад 21-го дня ».
Оглянутим в ході судового розгляду відео файлу , наданим потерпілим ОСОБА_1 та протоколом огляду до нього , відповідно до якого чітко та детально зображено обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, правдивими, належними, такими, що не протирічать один одному, приймає їх та приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 повністю підтверджена сукупністю досліджених судом доказів.
Однак, суд вважає за потрібне виключити з ознак правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України таку ознаку як порушення експлуатації транспорту особою, що ним керує, як зайво інкриміновану, так як фактично ОСОБА_2 у вчиненні таких дії не обвинувачується.
Враховуючи вищезазначене, дії обвинуваченої суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання судом не встановлено.
Обираючи обвинуваченій ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, які відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого, мотивацію злочину.
Таким чином, у зв'язку із встановленими вище обставинами, поведінкою обвинуваченої після вчинення нею правопорушення, станом її здоров'я, даними про особу обвинуваченої, яка є раніше не судимою, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має позитивну характеристику (а.с.42), має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце роботи, враховуючи думку потерпілого, суд приходить до висновку, що достатнім для виправлення підсудної та запобігання вчинення нею нових правопорушень буде призначення покарання у вигляді штрафу в межах санкції ст. 286 ч.1 КК України.
При цьому суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченої додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, виходячи із характеру її роботи, наявності на утримання малолітньої дитини, наслідками, які сталися після дорожньо-транспортної пригоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню. Так, ОСОБА_1, просить стягнути з ОСОБА_2 різницю між відшкодованою матеріальною шкодою та фактичною вартістю ремонту транспортного засобу у розмірі 40682,31грн; різницю між розміром отриманих лікарняних та розміром не отриманого заробітку в розмірі 3896,38 грн. та моральну шкоду в розмірі 25000грн. Разом з тим, на підтвердження такого розміру матеріальної та моральної шкоди потерпілим не надано суду належних доказів, крім того як пояснив суду потерпілий жодних витрат на ремонт належного йому авто він фактично не поніс, у зв'язку із відсутністю коштів, та на на теперішній час продав його. В частині стягнення з обвинуваченої різниці між розміром отриманих лікарняних та неотриманого заробітку, потерпілим позов також належними чином не доведено, оскільки не надано довідки про його середній заробіток встановленого зразка та інших доказів. В частині стягнення моральної шкоди, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого моральну шкоду, що виразилася у моральних стражданнях потерпілого в сумі 1000 грн.
У зв'язку із тим, що цивільний позов судом задовольняється часткового, в частині моральної шкоди на суму 1000 грн., суд приходить до висновку не співмірність даної суми із вартістю автомобіля обвинуваченої та про необхідність скасування арешту накладеного на належний на праві власності ОСОБА_2 автомобіль Тойота Раф 4, р.н. НОМЕР_2 .
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 374,376 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути на його користь з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) грн., в задоволенні іншої частини позову відмовити.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особу, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: Кваша А.В.