05 червня 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Галичанського А. Д.
суддів: Міцней В.Ф., Савчук М.В.
секретар Балацька-Геряк О.П.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення та зняття з реєстрації, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2013 року,
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, 1980 року народження, які проживають за адресою АДРЕСА_1 такими, що втратили право користування житловим будинком по вказаній адресі та усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 належним їй будинком за цією адресою шляхом виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 без надання іншого житла.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вищезазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1
№ 22ц-822/13 р. Головуючий у 1-й інстанції Харабара І.В.
категорія 19/20 Доповідач Галичанський А.Д.
Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, оскільки ухвалене внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 грудня 2010 року між сторонами укладено договори купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 та земельної ділянки, які посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстровані в Кельменецькому БТІ за № 28719555 від 19 січня 2011 року та № 9370603 від 11 грудня 2010 року.
Згідно умов п.3 договору купівлі-продажу житлового будинку він проданий за домовленістю сторін за 31057 грн., які покупець сплатила продавцю до підписання даного договору, грошових, майнових та інших претензій сторони один до одного не мають. Договір укладається на вигідних для сторін умовах і не є наслідком впливу тяжких обставин.
Відповідно до п.5 вказаного договору, за свідченням продавця, відчужуваний житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами на момент укладення даного договору нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений ніяким іншим способом, під заставою (в тому числі податковою) забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо нього, а також прав у третіх осіб, як у межах, так і за межами України немає, не є внеском до статутного фонду інших юридичних осіб, малолітні та неповнолітні особи будинком не користуються і в ньому не зареєстровані.
Встановлено, що малолітні і неповнолітні діти в спірному будинку не зареєстровані.
Судом встановлено, що відповідно до п.16 договору купівлі-продажу житлового будинку сторони за взаємною згодою домовилися про те, що продавець зобов'язується звільнити відчужуваний будинок і зняти з реєстрації всіх зареєстрованих осіб у відчужуваному будинку до 11 червня 2011 року.
ОСОБА_1 разом з сином на даний час всупереч умовам договору продовжує проживати у відчуженому будинку, тим самим створюючи перешкоди у користуванні власнику будинку ОСОБА_4 належним їй майном.
Вищезазначені обставини повно встановлені судом першої інстанції, на підставі належних та допустимих доказів, яким дана правильна юридична оцінка і до спірних правовідносин вірно застосовані норми матеріального права, що їх регулюють.
Доводи апелянта в апеляційній скарзі про те, що до суду звернулася не ОСОБА_4, а інша особа, оскільки позовна заява підписана не позивачкою є безпідставними, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність оплати за проданий позивачці ОСОБА_4 будинок спростовуються п.3 договору купівлі-продажу від 11 грудня 2010 року житлового будинку, в якому зазначено, що він проданий за домовленістю сторін за 31057 грн., які покупець сплатила продавцю до підписання даного договору, грошових, майнових та інших претензій сторони один до одного не мають.
Твердження апелянта, що будинок був проданий під час скрутного матеріального становища, а отже, під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах не підтверджені доказами у справі та спростовуються зазначенням у договорі, що він укладається на вигідних для сторін умовах і не є наслідком впливу тяжких обставин (п.3 договору) (а.с.11-12).
Доводи про те, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу в будинку по АДРЕСА_1 проживала малолітня онука спростовуються довідкою від 03.12.2010 року № 3346, з якої вбачається, що у будинку за вказаною адресою малолітні та неповнолітні діти не зареєстровані, яка подана ОСОБА_1 нотаріусу у зв'язку з оформленням договору (а.с.72). Довідки подані ОСОБА_1 на а.с.37-41 суд першої інстанції правильно не взяв до уваги, оскільки вони суперечать вищезазначеній довідці, крім того окремі з них не відображають тієї обставини, що до складу сім'ї входить неповнолітня онука ОСОБА_6.
Посилання апелянта на Закон України «Про громадянство України» та підзаконні акти з цього питання є помилковим, оскільки зазначені нормативні акти не регулюють спірних правовідносин.
За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: