Справа № 605/246/13-ц
Іменем України
"11" квітня 2013 р. . Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі головуючої судді Ігнатової Г.В.
при секретарі Піх Р.Я.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4; Лисецької сільської ради про визнання права на спадкове майно по заповіту ,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4; Лисецької сільської ради про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, мотивуючи свій позов тим, що після смерті її матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на нерухоме майно в АДРЕСА_1 та інше майно.. За життя мати склала заповіт, в якому на випадок смерті зробила розпорядження, що все майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не було, з чого б не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла в рівних долях ОСОБА_2 позивачці та відповідачам. Однак відповідачі в шестимісячний термін в управління спадковим майном не вступили і відмовилися від спадщини. Інших спадкоємців на спадкове майно нема.Фактично вступивши в управління спадковим майном, позивачка звернулась до Підгаєцької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно за спадкодавцем.. Тому позивачка звернулась до суду та просить в судовому порядку визнати за нею право власності на спадкове нерухоме майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_5, знаходиться на території Лисецької сільської ради .
Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилися, але надіслали до суду заяви, в якій просять справу розглянути без їх участі, позовні вимоги визнають в повному обсязі.
Представник відповідача - Лисецької сільської ради в судове засідання не з"явилися, та не надіслали до суду заперечення на позовні вимоги позивача..
За таких обставин, суд, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи без участі, представника відповідача та відповідачів, за наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов пiдлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 1269, 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 392, 1223 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6, чоловік ОСОБА_5 та батько позивачки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, після смерті якого в порядку ст.. 549 ЦК ( в редакції 1963р) прийняла спадкове майно його дружина.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після смерті якої відкрилася спадщина на 1/1 частку домоволодіння, яке розташоване по адресу АДРЕСА_1, та мало статус колгоспного двору, в якому не визначено часток членів двору, що є перешкодою для оформлення спадщини, а також сертифікат на право на земельну частку ( пай)
Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" "право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток, усіх його членів, включаючи неповнолітніх дітей, непрацездатних".
Довідкою Лисецької сільської ради підтверджується, що станом на 15.04.1991 року в колгоспному дворі під адресою АДРЕСА_1 проживала лише один член двору- померла ОСОБА_5:
Отже, при житті вона ,як єдиний член колгоспного двору мала право на 1/1 частину будинковолодіння, проте право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку не отримала.Як видно із сертифіката на право на земельну частку пай ОСОБА_5 отримала сертифікат, в якому була допущена помилка в зазначені її по-батькові «ОСОБА_5» замість вірно «ОСОБА_5», на яку при житті незвернли увагу.
Згідно із нормами ст. 25 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" та ст. 3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) та право на земельну ділянку, яка виділена в натурі (на місцевості), можуть бути об'єктом спадкування.
Відповідно до закону спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, зокрема й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Оскільки мати позивачки при житті була включена у списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), та отримала сертифікат на право на земельну частку ( пай) серія ТР № 030275 , виданий на ОСОБА_5, і її право ніким не оспорювалось , за таких підстав суд приходить до переконання, що спадкоємці мають право порушувати питання про успадкування цієї ідеальної частки (паю).
Виходячи, що спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилась в березні 2000 року, тобто до 01 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно ст.529 ЦК УРСР спадкоємцями першої черги за заповітом та за законом після померлої ОСОБА_5 є діти : ОСОБА_2 - позивач та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідачі в справі. Дочка ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Із заповіту, посвідченого секретарем виконкому Носівської сільської ради 22.09.1995 року слідує, що на випадок смерті ОСОБА_5 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті заповіла в рівних долях ОСОБА_2; ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини, що підтверджується заявою про відмову від спадщини, поданою ними 01.12.2012 року до нотаріальної контори.
Відповідно до ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.
Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).
Отже, спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно після смерті матері та за заповітом є її дочка - ОСОБА_2 , яка на час відкриття спадщини не заявила про відмову від неї. Суд приймає до уваги, доводам представника позивачки та свідків про те, що позивачка фактично прийняла спадщину після ОСОБА_5, оскільки після її смерті у встановлений законом шестимісячний строк продовжував користуватися спільно нажитим майном подружжя ОСОБА_5, вжила заходів щодо збереження будинковолодіння та іншого спдкового майна.
Крім того, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном є наявність у спадкодавця сертифіката на право на земельну частку ( пай), а особа, яка прийняла частину спадщини вважається такою, що прийняла спадщину повністю.
Враховуючи те, що позивач та відповідачі по справі є дітьми та єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 , а також те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4. відмовилися від прийняття спадщини, позивач дійсно мала право на спадщину після смерті своєї матері.
Оскільки судом встановлено неможливість оформленння позивачем спадкових прав у встановленому законом порядку, відповідачі на спадщину не претендують, та враховуючи викладене, той факт, що спадщина позивачем фактично прийнята, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги.
Керуючись 524, 529, 548, 549 ЦК Української РСР( в редакції 1963 р.), ст.ст.1223,, 1261, 1268 ЦК України, Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" №720/95 від 08.08.1995р., Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» ст.ст.10, 11, 60, 208, 212-215 ЦПК України, суд, -
Визнати за ОСОБА_2 як за спадкоємцем право власності на спадкове майно , що залишилось після смерті ОСОБА_5 , щодо спадкового майна- 1/1 ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями, що в АДРЕСА_1 Підгаєцького району Тернопільської області
Визнати за ОСОБА_2 , як за спадкоємцем право власності на земельну частку (пай) в розмірі 1,28 умовних кадастрових гектарів , що залишилось після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий:підписГ. В. Ігнатова