15.05.2013 рокуСправа №1915/5312/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого-судді Базана Л.Т.
при секретарях Пилипець О.І., Жара М.Т.
з участю прокурора Якубця К.В.
представника потерпілого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше несудимого,
- за ч.2 ст.286 КК України,
Так, 18 листопада 2010 року близько 17 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_4 як водій в порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та в порушення вимог п.п. 31.1, 31.4, 31.4.1 а, 31.4.2 г, 31.4.5 а та г ПДР України керуючи технічно несправним автомобілем НОМЕР_1, рухався центральною автодорогою «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» у напрямку до м.Тернополя.
Проїжджаючи 329 км зазначеної автомобільної дороги в населеному пункті смт.В.Березовиця Тернопільського району, підсудний ОСОБА_4 як водій, в порушення вимог п.12.4 ПДР України, рухався транспортним засобом з швидкістю більше 60 км/год лівою смугою, наближаючись при цьому до транспортних засобів, що зупинились перед перехрестям на заборонений сигнал світлофора.
При відсутності будь-яких причин технічного характеру, які б завадили підсудному ОСОБА_4 як водію діяти у відповідності до вимог ПДР України, останній в порушення вимог п.п.1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху») 12.3, 12.4, а також 1.5 ч.1, 11.4 ПДР України, будучи об'єктивно спроможним виявити попутні транспортні засоби, що зупинились, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а змінив напрямок руху, виїхавши при цьому через подвійну суцільну лінію на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Порушивши Правила дорожнього руху України, підсудний ОСОБА_4 як водій, допустив зіткнення керованим ним автомобілем марки «DAEWOO NEXIA» із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, який при виявленні небезпеки для руху - появі на його смузі руху зустрічного автомобіля, негайно вжив заходів для зменшення швидкості та зупинки, однак уникнути контактування транспортних засобів не зміг. Унаслідок зіткнення зазначених автомобілів, автомобіль «HONDA HR-V» відкинуло на зустрічну - ліву смугу руху в напрямку м.Тернополя, якою в той час розпочав рух автомобіль «КІА Sportage» під керуванням ОСОБА_6, в результаті чого відбулось зіткнення також із цим автомобілем.
Під час зіткнення автомобілів «DAEWOO NEXIA» та «HONDA HR-V», пасажир автомобіля «DAEWOO NEXIA» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому передньої і задньої стінок лобної пазухи, що поширюється на основу черепа в ділянці передньої черепної ямки та забою речовини головного мозку, переломів кісток лицевого черепа (внутрішньої стінки правої орбіти, зовнішньої стінки лівої верхньощелепної пазухи) і рани верхньої губи. Отримана ОСОБА_2 травма голови за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння належить до тяжких тілесних ушкоджень.
Порушення підсудним ОСОБА_4 як водієм вимог п.п. 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху») 12.3, 12.4, а також 1.5 ч.1, 11.4 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв'язку із зіткненням транспортних засобів і спричиненням потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, а автомобілям - технічних пошкоджень.
Допитаний як підсудний ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України не визнав та в судовому засіданні показав, що 18 листопада 2010 року він дійсно перебував із напарником по колишній роботі -ОСОБА_2 автомобілем останнього марки «DAEWOO NEXIA» в м.Копичинці Тернопільської області, де в тому числі разом вживали алкогольні напої. Так, того дня близько 17 год. вони виїхали в напрямку до м.Тернополя, де під час руху він знаходився на задньому пасажирському сидінні. Дорогою до м.Тернополя ОСОБА_2 підібрав пасажирку ОСОБА_7, яка їхала в тому ж напрямку та сиділа біля нього, ОСОБА_4, на задньому пасажирському сидінні. Під час руху він, підсудний, не пересідав на місце водія та не керував автомобілем «DAEWOO NEXIA». Весь час від м.Копичинці до місця ДТП автомобілем керував ОСОБА_2, який під час руху в смт.В.Березовиця Тернопільського району раптово змінив напрямок руху, виїхавши на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з іншим зустрічним автомобілем, після чого він, підсудний, свідомості не втрачав. В подальшому він, ОСОБА_4, разом з ОСОБА_7 вийшли з автомобіля, де на вулиці до них підходили незнайомі люди, які розпитували чи потрібна допомога. В той час ОСОБА_2 залишався в автомобілі, а він, ОСОБА_4, перебуваючи у стресовому стані, поїхав з місця ДТП на попутному автомобілі. Надалі через декілька днів по тому він приходив провідати ОСОБА_2 в лікарню, де останній попросив допомогти йому матеріально, на що він, підсудний, заперечив.
Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, його вина у скоєнні даного злочину повністю доводиться комплексом зібраних в процесі провадження досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами:
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2, який підтримав раніше дані ним в процесі провадження досудового слідства показання, з яких слідує, що 18 листопада 2010 року він разом з підсудним ОСОБА_4 перебували в м.Копичинці Гусятинського району по робочих питаннях. Близько 17 год. того ж дня вони повертались його автомобілем НОМЕР_3 до м.Тернополя, де ОСОБА_4 знаходився на передньому пасажирському сидінні. В смт.Дружба Теребовлянського району вони помітили ОСОБА_7, яка зупиняла транспортні засоби в напрямку м.Тернополя, на що він зупинив керований ним автомобіль і пересів для відпочинку на його заднє пасажирське сидіння праворуч. В свою чергу ОСОБА_7 присіла також на заднє пасажирське сидіння ліворуч. Тоді ж він, потерпілий, попросив ОСОБА_4 сісти на місце водія і їхати до м.Тернополя, на що останній погодився. Таким чином від смт.Дружба дорогою у напрямку м.Тернополя автомобілем керував підсудний. За яких саме обставин відбулася ДТП не пригадує, оскільки під час неї втратив свідомість, а прийшовши до свідомості в лікувальному закладі від родичів, а також від самого ОСОБА_4, дізнався про те, що підсудний виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення із зустрічним автомобілем. Тоді ОСОБА_4 не заперечував факту свого перебування за кермом автомобіля «DAEWOO NEXIA» на момент ДТП, а також розмірковував про те, яким чином відшкодувати збитки іншим учасникам руху, з якими відбулось зіткнення. Крім цього, підсудний пропонував йому, потерпілому, взяти провину на себе, оскільки за таких обставин йому, ОСОБА_2, страхова компанія виплатить компенсацію, на що він, потерпілий, заперечив. Надалі ОСОБА_4 уникав зустрічей та почав заперечувати факт перебування за кермом автомобіля, стверджуючи при цьому, що він був пасажиром на момент ДТП. В подальшому навесні 2011 року розпочались судові слухання за позовом ОСОБА_5 - водія автомобіля, з яким ОСОБА_4 допустив зіткнення, до нього, потерпілого, як власника транспортного засобу «DAEWOO NEXIA», в процесі чого ним, ОСОБА_2, було відшкодовано ОСОБА_5 завдані збитки внаслідок пошкодження його автомобіля на суму понад 50 000 грн. Крім цього, він, потерпілий, також відшкодував завдані збитки водію ОСОБА_6, в автомобілі якого теж були незначні ушкодження, на суму близько 2000 грн. Також в результаті ДТП його автомобіль «DAEWOO NEXIA» зазнав значних механічних пошкоджень;
- вищенаведені показання повністю підтверджуються протоколом очної ставки, що була проведена 12 січня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з якого слідує, що потерпілий повністю підтвердив вказані показання та настояв на них під час судового розгляду;
(т.1, а.с. 133-136)
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який підтримав раніше дані ним в процесі провадження досудового слідства показання, з яких слідує, що 18 листопада 2010 року близько 17 год. 30 хв. в смт.В.Березовиця він керував власним автомобілем марки «HONDA HR-V». Виїхавши на перехрестя на дозволене світло світлофора, він повернув на ліву смугу руху в напрямку до м.Теребовля, де на пішохідному переході пропустив пішоходів, після чого продовжив рух лівою смугою руху. В цей час, перед світлофором та пішохідним переходом на червоне світло світлофора в двох смугах стояли транспортні засоби, очікуючи продовження руху в напрямку м.Тернополя. Проїхавши від пішохідного переходу близько 15 м, він побачив світло фар автомобіля, що рухався лівою смугою йому назустріч, в напрямку до м.Тернополя і оскільки праворуч на крайній смузі рухався інший транспортний засіб, він не мав можливості маневрувати, а тому відразу застосував екстрене гальмування, одночасно повернувши кермо ліворуч до подвійної осьової лінії, внаслідок чого керований ним автомобіль через декілька метрів зупинився, після чого він відчув сильний удар внаслідок контактування передніх частин автомобілів, від чого його автомобіль розвернуло і він ще зіткнувся із автомобілем «KIA SPORTAGE», що розпочав рух лівою смугою руху в напрямку м.Тернополя. Одразу після цього він, ОСОБА_5, вийшов із свого транспортного засобу та разом з водієм автомобіля «KIA SPORTAGE», а також іншими людьми підійшли до автомобіля «DAEWOO NEXIA» з метою надати допомогу, з водійського місця якого вийшов водій даного автомобіля, схожий на підсудного, лице якого було у крові. На їхні запитання останній відповідав, що допомоги не потребує. При цьому свідок вказав, що було помітно, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Вийшовши з автомобіля водій «DAEWOO NEXIA» деякий час стояв неподалік місця ДТП, а в подальшому звідти зник. Крім водія, в салоні даного автомобіля, на задньому сидінні ліворуч знаходилась дівчина, ноги якої затиснуло водійським сидінням, а праворуч - інший хлопець, який мав тілесні ушкодження. При цьому він, ОСОБА_5, разом з іншими водіями допомогли дівчині вийти з цього транспортного засобу, відігнувши водійське сидіння. Надалі пасажира - ОСОБА_2, який сидів на задньому пасажирському сидінні праворуч, забрала швидка медична допомога. До завершення огляду місця події працівниками міліції, водія і пасажирки автомобіля «DAEWOO NEXIA» там вже не було. В подальшому ОСОБА_2 відшкодував йому збитки як власник автомобіля;
- вищенаведені показання свідка ОСОБА_5 повністю підтверджуються протоколом очної ставки, що була проведена 17 січня 2012 року між ним та ОСОБА_4, з якого слідує, що свідок ОСОБА_5 повністю підтвердив вказані показання та настояв на них під час судового розгляду;
(т.1, а.с. 144-147)
- показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні показав аналогічне, що і свідок ОСОБА_5 При цьому настояв на тому, що одразу після ДТП, коли вони з іншими водіями підійшли до автомобіля «DAEWOO NEXIA», то в салоні автомобіля на водійському сидінні знаходився хлопець молодого віку, як йому стало відомо пізніше - ОСОБА_4, який на його запитання відповідав, що йому допомоги не потрібно. Відкривши задню ліву пасажирську дверку, він, ОСОБА_8, там побачив відразу за водійським сидінням дівчину, як він дізнався в подальшому - ОСОБА_7, ноги якої затиснуло сидінням, а біля неї на задньому сидінні лежав ще один хлопець, як він дізнався пізніше - ОСОБА_2, без свідомості. Далі він разом з іншими водіями витягнули з автомобіля ОСОБА_7 і відвели її до тротуару. ОСОБА_2 в цей час знаходився на задньому пасажирському сидінні та залишався там до приїзду швидкої медичної допомоги. Водій, що керував автомобілем «Daewoo» сам вийшов з транспортного засобу, а згодом разом із пасажиркою втекли з місця події. Надалі лікарі госпіталізували в лікарню тільки пасажира, що був на задньому сидінні, тобто, потерпілого ОСОБА_2;
- вищенаведені показання свідка ОСОБА_8 повністю підтверджуються протоколом очної ставки, що була проведена 26 січня 2012 року між ним та ОСОБА_4, з якого слідує, що свідок ОСОБА_8 впізнавши під час даної слідчої дії ОСОБА_4, як особу, яка перебувала на водійському сидінні автомобіля «DAEWOO NEXIA» безпосередньо після ДТП, що мало місце 18 листопада 2010 року, повністю підтвердив вказані показання та настояв на них під час судового розгляду;
(т.1, а.с. 148-151)
- вказані показання свідка ОСОБА_8 стверджуються також протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23 січня 2012 року разом із план-схемою до нього, проведених за його участю, під час якого даний свідок підтвердив раніше дані ним показання та відтворив на місці обстановку, при якій 18 листопада 2010 року трапилась ДТП;
(т.1, а.с. 171-174)
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, які аналогічні до показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8;
- наведені показання свідка ОСОБА_6 повністю підтверджуються протоколом очної ставки, що була проведена 17 січня 2012 року між ним та ОСОБА_4, з якого слідує, що свідок ОСОБА_6 повністю підтвердив вказані показання та настояв на них під час судового розгляду;
(т.1, а.с. 140-143)
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який підтримав раніше дані ним в процесі провадження досудового слідства показання, з яких вбачається, що 18 листопада 2010 року він, як фельдшер, перебував у складі бригади швидкої медичної допомоги №7 м.Тернополя. Так, того дня близько 17 год. 30 хв. диспетчеру поступило повідомлення про ДТП на автодорозі поблизу м.Тернополя - смт.В.Березовиця, виїздом на місце якої було встановлено, що неподалік перехрестя в смт.В.Березовиця відбулось зіткнення автомобіля «DAEWOO NEXIA» з автомобілем «Honda». Відчинивши дверки автомобіля «DAEWOO NEXIA», який мав значні механічні пошкодження передньої частини, він та інші працівники бригади побачили на задньому пасажирському сидінні праворуч молодого хлопця, який перебував у стані ступору, на що вони витягнули його з салону та завели в автомобіль швидкої медичної допомоги. Також на місці пригоди було надано медичну допомогу водію автомобіля «Honda», який не потребував госпіталізації. Потерпілого з автомобіля «DAEWOO NEXIA» ОСОБА_2 було госпіталізовано в обласну клінічну лікарню з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, забійної рани верхньої губи. За результатами виїзду було складено виїзну медичну картку. Зі слів присутніх на місці події людей він, ОСОБА_9, дізнався про те, що цим автомобілем керував знайомий потерпілого, який з місця події втік;
- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7, які аналогічні до показань потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9;
(т.1, а.с. 95-99)
- показання свідка ОСОБА_7 повністю підтверджуються оголошеним в судовому засіданні протоколом очної ставки, що була проведена 12 січня 2012 року між нею та ОСОБА_4, під час якої свідок ОСОБА_7 повністю підтримала раніше дані нею показання та настояла на них.
(т.1, а.с. 137-139)
Крім цього, винність підсудного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України об'єктивно стверджується і іншими дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні доказами:
- рапортом старшого слідчого СВ ТРВ УМВСУ в Тернопільській області Якимця О.В. від 13 лютого 2012 року, відповідно до якого він доповів начальнику ТРВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_10 про те, що в ході розслідування порушеної 03 вересня 2011 року кримінальної справи за фактом ДТП, яка відбулась на автодорозі «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» в смт.В.Березовиця Тернопільського району і внаслідок якої отримав тяжкі тілесні ушкодження пасажир автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_2, особою, яка керувала 18 листопада 2010 року близько 17 год. 30 хв. автомобілем НОМЕР_1 в смт.В.Березовиця та в порушення вимог ПДР України виїхала на смугу зустрічного руху був ОСОБА_4, в діях якого вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України;
(т.1, а.с.9)
- рапортом помічника начальника відділу - оперативного чергового ТРВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_11 від 18 листопада 2010 року, яким він доповів т.в.о. начальника ТРВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_12 про те, що 18 листопада 2010 року о 17 год. 35 хв. у РВ телефоном надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що по вул.Микулинецькій на перехресті на с.Буцнів ДТП з потерпілими;
(т.1, а.с.28)
- протоколом огляду місця події разом зі схемою та таблицею ілюстрацій до нього від 18 листопада 2010 року, за яким було оглянуто місце ДТП, а саме ділянку дорожнього покриття в смт.В.Березовиця, під час якого було зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину;
(т.1, а.с. 30-41)
- протоколами огляду транспортних засобів від 18 листопада 2010 року, згідно яких було оглянуто автомобілі НОМЕР_4, НОМЕР_3 і «КІА Sportage», д.н.з. НОМЕР_5 та зафіксовано пошкодження на них;
(т.1, а.с. 42-44)
- заявою ОСОБА_2 від 02 червня 2011 року, відповідно до якої він просить прокурора Тернопільського району Свергуна В.М. провести перевірку по факту ДТП, яка мала місце 18 листопада 2010 року о 17 год. 35 хв. в смт.В.Березовиця, оскільки він перебував в той час на задньому сидінні автомобіля НОМЕР_3, за кермом якого знаходився ОСОБА_4;
(т.1, а.с.81)
- протоколом огляду транспортного засобу разом з таблицею ілюстрацій до нього від 13 жовтня 2011 року, згідно якого було оглянуто автомобіль НОМЕР_3, а також зафіксовано обстановку в ньому;
(т.1, а.с. 157-170)
- висновком судово-медичної експертизи №1714 від 24 жовтня 2011 року, з якого слідує, що в ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому передньої і задньої стінок лобної пазухи, що поширюється на основу черепа в ділянці передньої черепної ямки та забою речовини головного мозку, переломів кісток лицевого черепа (внутрішньої стінки правої орбіти, зовнішньої стінки лівої верхньощелепної пазухи) і рани верхньої губи. Отримана ОСОБА_2 травма голови за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння належить до тяжких тілесних ушкоджень;
(т.2, а.с. 4-7)
- висновком судової автотехнічної експертизи №5-403/11 від 24 жовтня 2011 року, згідно якого дослідженням рульового керування, гальмової системи, шин автомобіля НОМЕР_3 виявлено несправності (невідповідності), які виникли до ДТП - на момент пригоди їх стан не відповідав вимогам ПДР України щодо технічного стану транспортних засобів;
(т.2, а.с. 24-34)
- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №5-402/11 від 18 жовтня 2011 року, відповідно до якого кут розміщення поздовжніх осей автомобіля НОМЕР_3 та автомобіля НОМЕР_4 в момент первинного контакту при зіткненні був у межах 170' + 10'. Зіткнення вказаних автомобілів відбулось у поперечному напрямку відносно елементів проїзної частини дороги - на лівій смузі руху транспортного потоку до м.Теребовлі, тобто на смузі руху автомобіля «HONDA HR-V». У повздовжньому напрямку - наближено в межах зафіксованого осипу скла;
(т.2, а.с. 39-56)
- висновком судової автотоварознавчої експертизи №7-121/11 від 17 жовтня 2011 року, згідно якого сума матеріального збитку, що заподіяна власнику автомобіля НОМЕР_3, внаслідок пошкодження даного транспортного засобу під час ДТП, становить 24 451 грн. 80 коп.;
(т.2, а.с. 61-79)
- висновком судової автотехнічної експертизи №5-61/12 від 30 січня 2012 року, з якого слідує, що в умовах дорожньо-транспортної ситуації, що склалася, водій автомобіля НОМЕР_3 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху»); 11.4, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. Будь-яких причин технічного характеру, які б завадили водію автомобіля НОМЕР_3 діяти у відповідності до вимог 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху»); 12.3, 12.4, 11.4 Правил дорожнього руху України, у ході проведення експертизи не встановлено, а отже його дії в умовах виникнення даної ДТП не відповідали вимогам зазначених пунктів Правил;
(т.2, а.с. 144-151)
- протоколом огляду від 04 листопада 2011 року, відповідно до якого оглянуто медичну карту №02/11397 на ім'я ОСОБА_2, заключення комп'ютерної томографії та компакт-диск, а також зафіксовано їх ознаки;
(т.2, а.с. 154-155)
- копією картки виїзду швидкої медичної допомоги від 18 листопада 2010 року, якою зафіксовано виїзд бригади швидкої медичної допомоги з приводу аварії на вул.Микулинецькій поворот на с.Острів, пацієнт ОСОБА_2, діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана верхньої губи;
(т.2, а.с.177)
- довідкою Тернопільського обласного центру з гідрометеорології №32а-299 від 03 жовтня 2011 року, за якою встановлено особливості погодних умов за даними спостережень авіаметеостанції Тернопіль 18 листопада 2010 року станом на 17 год. 30 хв.;
(т.2, а.с.179)
- довідкою Служби автомобільних доріг у Тернопільській області №14-17/1203 від 05 жовтня 2011 року, відповідно до якої вказано особливості дорожніх умов на ділянці дороги М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече км 329+450 м (смт.В.Березовиця) в місці скоєння ДТП.
(т.2, а.с.181)
Зважаючи на проаналізовані в процесі судового слідства докази, суд критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_4 щодо його непричетності до скоєння інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України з посиланням на те, що він 18 листопада 2010 року під час ДТП був пасажиром у керованому ОСОБА_2 автомобілі, вважає дані показання надуманими, неспроможними, суперечливими та такими, що направлені на уникнення підсудним відповідальності за скоєний ним злочин.
Водночас, суд приймає до уваги показання потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, вважає їх послідовними та такими, що повністю узгоджуються з іншими доказами у кримінальній справі та є правдивими.
Зокрема, про правдивість показань вказаних потерпілого та свідків свідчить те, що вони ствердили та настояли на своїх показаннях, які були незмінними як в процесі досудового слідства так і під час судового розгляду про те, що потерпілий ОСОБА_2 перебував в момент перед ДТП та безпосередньо після неї саме праворуч на задньому пасажирському сидінні, а не за кермом автомобіля «DAEWOO NEXIA».
При цьому свідки ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердили те, що підійшли до автомобіля НОМЕР_3 відразу після ДТП, в той час, коли з нього ще ніхто не виходив, що повністю узгоджується з їхніми показаннями, які вони давали в процесі провадження досудового слідства та показаннями свідка ОСОБА_9
Про суперечливість та надуманість показань підсудного ОСОБА_4 нарівні з вищенаведеними показаннями потерпілого та свідків, свідчить його ж поведінка безпосередньо після ДТП, з місця якої він втік, не надавши жодних пояснень працівникам міліції по її обставинах, що також підтверджує намагання ОСОБА_4 уникнути відповідальності за скоєний ним злочин.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_4 у скоєнні злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, вчинених з необережності, фактичні обставини справи, з яких слідує, що підсудний після вчинення злочину, з місця ДТП втік, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та попереднім місцем роботи характеризується з позитивної сторони та обставини, що пом'якшують покарання, яких судом не встановлено, а також обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також думку потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні настояв на суворій мірі покарання для підсудного, що пов'язана з ізоляцією від суспільства та позбавленням права керувати транспортними засобами, суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки з урахуванням даних про особу підсудного та фактичних обставин справи його виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства та, що саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.
У справі потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4, а саме про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину на загальну суму 86 368 грн. (54 200 грн., що були відшкодовані ним ОСОБА_5, 2 168 грн. - ОСОБА_6 та вартості пошкоджень автомобіля «Део Нексія» - 30 000 грн.) і моральної - 100 000 грн., а також прокурором Тернопільського району в інтересах держави в особі головного фінансового управління ТОДА заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 витрат на лікування потерпілого від злочину на суму 1 408 грн., які слід вирішити наступним чином.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 86 368 грн. та моральної шкоди в сумі 100 000 грн. - підлягає до часткового задоволення в частині стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди та залишенню без розгляду в частині стягнення з підсудного ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 86 368 грн.
При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності і справедливості, а також враховує моральні страждання потерпілого, що мали місце через заподіяні йому унаслідок ДТП тілесних ушкоджень, що вказані тілесні ушкодження виникли в результаті прямого причинно-наслідкового зв'язку із діями підсудного, а також перенесений потерпілим фізичний біль та негативні наслідки, що настали у зв'язку із цим у виді лікування потерпілого, порушенні звичних життєвих зв'язків, неможливості працювати, створювало нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя, відсутності можливості користуватися пошкодженим внаслідок злочину транспортним засобом.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що з підсудного ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_2 слід стягнути заподіяну внаслідок злочину моральну шкоду в сумі 50 000 грн., відмовивши в задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.
Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з підсудного ОСОБА_4 в його користь завданої злочином матеріальної шкоди на загальну суму 86 368 грн. (54 200 грн., що були відшкодовані ним ОСОБА_5, 2 168 грн. - ОСОБА_6 та вартості пошкоджень автомобіля «Део Нексія» - 30 000 грн.), то в цій частині цивільний позов слід залишити без розгляду, роз'яснивши при цьому право потерпілого в цій частині цивільного позову звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.
Крім цього, згідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що цивільний позов прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі головного фінансового управління ТОДА про стягнення з ОСОБА_4 витрат на лікування потерпілого від злочину на суму 1 408 грн. підлягає до повного задоволення як такий, що є підставним та заснованим на фактичних витратах закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_2, що стверджується довідкою КЗТОР «Тернопільська університетська лікарня» (т.2, а.с.183), шляхом стягнення з підсудного ОСОБА_4 в користь фінансового управління ТОДА 1 408 грн.: р/р 31414544700001, код ЄДРПОУ 23587539, МФО 838012, одержувач - обласний бюджет Тернопільської області 24060300.
По справі проведені експертизи, вартість яких в загальній сумі 2 461, 2 грн. слід стягнути з ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463, з відповідними призначеннями платежів.
Речові докази у справі, а саме: автомобіль НОМЕР_4 та «KIA Sportage 2.0», д.н.з. НОМЕР_5, які повернуто власникам слід залишити у розпорядженні останніх, автомобіль НОМЕР_3, що знаходиться на майданчику ВДАІ УМВСУ необхідно повернути ОСОБА_2, медичну карту №02/11397, що повернута в КЗ ТОР «ТУЛ» слід залишити там же, диск із записом комп'ютерної томограми ОСОБА_2 та вирізку тканини із чохла заднього сидіння автомобіля НОМЕР_3, що зберігаються в камері зберігання речових доказів ТРВ УМВСУ необхідно знищити, висновок «Віта Ком» діагностики ОСОБА_2, що зберігається при матеріалах кримінальної справи слід залишити при матеріалах кримінальної справи.
До вступу вироку в законну силу раніше обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд необхідно залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року) і п.11 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року), суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому за даним злочином покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Строк відбування призначеного судом ОСОБА_4 покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину на загальну суму 86 368 грн. (54 200 грн., що були відшкодовані ним ОСОБА_5, 2 168 грн. - ОСОБА_6 та вартості пошкоджень автомобіля «Део Нексія» - 30 000 грн.) - залишити без розгляду, роз'яснивши при цьому право потерпілого звернутись з даним цивільним позовом до суду в цій його частині в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_4 в частині стягнення завданої внаслідок злочину моральної шкоди на загальну суму 100 000 грн. - задовольнити частково - стягнути із засудженого ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_2 50 000 грн. на відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди - відмовити.
Цивільний позов прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі головного фінансового управління ТОДА про стягнення з ОСОБА_4 витрат на лікування потерпілого від злочину на суму 1 408 грн. - задовольнити - стягнути із засудженого ОСОБА_4 1 408 грн. в користь фінансового управління ТОДА: р/р 31414544700001, код ЄДРПОУ 23587539, МФО 838012, одержувач - обласний бюджет Тернопільської області 24060300.
Стягнути з ОСОБА_4 вартість проведених у справі експертиз в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463, а саме:
- судової автотехнічної експертизи №5-403/11 від 24 жовтня 2011 року в сумі 562, 56 грн.;
- судової транспортно-трасологічної експертизи №5-402/11 від 18 жовтня 2011 року в сумі 492, 24 грн.;
- судової автотоварознавчої експертизи №7-121/11 від 17жовтня 2011 року в сумі 562, 56 грн.;
- судової автотехнічної експертизи №5-61/12 від 30 січня 2012 року в сумі 843, 84 грн.;
- з відповідними призначеннями платежів.
Речові докази у справі, а саме: автомобіль НОМЕР_4 та «KIA Sportage 2.0», д.н.з. НОМЕР_5, які повернуто власникам - залишити у розпорядженні останніх, автомобіль НОМЕР_3, що знаходиться на майданчику ВДАІ УМВСУ - повернути ОСОБА_2, медичну карту №02/11397, що повернута в КЗ ТОР «ТУЛ» - залишити там же, диск із записом комп'ютерної томограми ОСОБА_2 та вирізку тканини із чохла заднього сидіння автомобіля НОМЕР_3, що зберігаються в камері зберігання речових доказів ТРВ УМВСУ - знищити, висновок «Віта Ком» діагностики ОСОБА_2, що зберігається при матеріалах кримінальної справи - залишити при матеріалах кримінальної справи.
До вступу вироку в законну силу раніше обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд - залишити без змін.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення
Головуючий суддяОСОБА_13