Провадження № 22-ц/790/3328/13
Справа № 643/2590/13-ц Головуючий І-ої інстанції: Єрмак Н.В.
Категорія: договірні Доповідач: Коростійова В.І.
4 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коростійової В.І.,
суддів: - Гуцал Л.В., Ізмайлової Г.Н.,
за участю секретаря - Огар І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 20 березня 2013 року за виділеним матеріалом по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, -
У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом.
Просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля MERCEDES-BENS моделі С 2804 MATIC, 2007 року випуску, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 11 січня 2013 року; застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати ОСОБА_3 поновити її, ОСОБА_4, право власності на вказаний автомобіль.
В обґрунтування позову посилалась на те, що 12 липня 2012 року вона уклала з ОСОБА_5 договір позики, згідно якого взяла у ОСОБА_5 у борг 55094 грн. строком до 12 січня 2013 року.
На забезпечення виконання вказаного зобов'язання вона уклала з ОСОБА_5 договір застави, згідно якого передала ОСОБА_5 у заставу спірний автомобіль.
Посилаючись на те, що до сплину строку договору позики і без оформлення права власності на заставлене майно ОСОБА_5 продала ОСОБА_3 належний їй, ОСОБА_4 автомобіль, просила задовольнити її позов.
20 березня 2013 року по справі відкрито провадження.
ОСОБА_4 подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль.
При цьому посилалась на те, що автомобіль може бути відчужений ОСОБА_3 третій особі, що зробить неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 20 березня 2013 року заява задоволена.
Накладено арешт на автомобіль MERCEDES-BENS моделі С 2804 MATIC, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просе ухвалу скасувати. При цьому посилається на: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.
Інші особи, які брали участь у справі, ухвалу суду не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За приписами пі.1 ч.1 ст.152 ЦПК України одним із видів забезпечення позову майнового характеру є накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або інших осіб.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції підставно виходив із того, що між сторонами виник майновий спір, предметом якого є автомобіль, щодо якого позивачка просе вжити заходи забезпечення позову. При цьому суд врахував обставини вибуття автомобіля із власності позивачки, а також те, що ОСОБА_3 може здійснити дії по відчуженню спірного автомобіля третій особі, що утруднить або зробить неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову.
ОСОБА_3 висновки суду у своїй апеляційній скарзі не спростувала.
Вид забезпечення позову відповідає п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на це, посилання в апеляційній скарзі на те, що суд розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення ОСОБА_3 суперечить закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, п.1 ч.1 ст.312, ст. 313, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 20 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді: