Справа № 605/322/13-п
Іменем України
"26" квітня 2013 р. суддя Підгаєцького районного суду тернопільської області ОСОБА_1., розглянувши матеріал, який надійшов від головного державного інспектора праці Територіальної Державної інспекції з питань праці у Тернопільській області ОСОБА_2, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, гр.-н України, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, обраний сільським головою Новосілківської сільської ради Підгаєцького району, не притягувавсь до адміністративної відповідальності -за ч. 1 ст. 41 КУпАП,-
ОСОБА_3, будучи сільським головою Новосілківської сільської рад Підгаєцького району обласної Тернопільської області, в порушення вимог ст. 41 КЗпП України, не забезпечив покладених на нього обов'язків керівника установи, внаслідок чого допущено порушення законодавства про працю а саме: порушені: ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України не проведено виплату розрахункових коштів у день фактичного звільнення працівника, зокрема наказом №22 від 30.03.2012 року звільнено працівника ОСОБА_4, , а виплата належних їй коштів проведена 26.04.2012 року.
В порушення вимогч.1 ст.21 закону України «Про відпустки» та ч.4 ст.115 КЗпПУ нарахована заробітна плата за час відпусток наданих працівникам установи в серпні-жовтні 2012 року та березні 2013 року виплачувалась пізніше як за три дні до їх початку. так наказом №14-к від 21.02.2013 року надано відпустку ОСОБА_5 з 01.по 29 березня 2013 року. а виплата відпускних коштів повністю проведена 26.03.2013 року, аналогічні порушення стосовно працівника ОСОБА_6 мали місце в жовтні 2012 року.
Крім того інспектором праці Територіальної Державної інспекції з питань праці у Тернопільській області ОСОБА_2 закинуто в обвинувачення ОСОБА_3 порушення вимог ст.. 117 ч.1 КЗпПУ, що звільненому працівнику ОСОБА_4 30.03.2012 року , повинно бути проведено нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку, тобто по 26.04.2012 року.
Таким чином, в діях ОСОБА_3, як сільського голови Новосілківської сільської ради, в наявності склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КпАП України, тобто порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплати її не в повному розмірі та інші порушення законодавства про працю.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину за ч.1 ст.41 КУпАП визнав частково, при цьому вказав , що за порушення . які ним допущено в 2012 році він не може нести адміністраивну відповідальність, оскільки у відповідності до вимог ст.. 38 КУпАП минули строки притягнення його до такої відповідальності. Єдиним порушенням ст..41 ч. 1 КУпАП є несвоєчасна виплата в березні 2013 року заробітної плати за час відпустки працівнику ОСОБА_5 і таке порушення було допущено не з його вини. а за відсутністю бюджетних коштів на рахунку у сільській раді. Далі, у судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що дійсно в квітні 2013 року під час перевірки державним інспектором праці законодавства про працю у його діяльності було виявлено, що допускаються порушення вимог чинного законодавства про працю, але на даний час порушення усунуті, жодних нових порушень не виявлено, тому просив зважити на ці обставини та застосувати стосовно нього ст.. 22 КУпАП закривши справу за мало значимістю.
Відповідно до ст.41 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає уразі порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплати їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Частиною 2 ст.38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Виходячи з даної норми закону. оскільки порушення. які мали місце в 2012 році стосовно несвоєчасної виплати належних розрахункових коштів ,які проведені 26.04.2012 року працівнику ОСОБА_4, суд вважає, що мало місце одноразове порушення. а не триваюче. а тому у відповідності до статті 38 КУпАП. на час розгляду справи в суді закінчився строк для накладення адміністративного стягнення, Вказана обставина виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, а тому провадження у цій частині справи підлягає закриттю.
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_3 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП,що мало місце в березні 2013 року стосовно ОСОБА_5. Враховуючи, малозначність вчиненного адмін. правопорушення, відсутності тяжких наслідків, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ст. 41 ч.1 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34,35, ч.1 ст.41, 221, 283, ч.1 ст.284 КУпАП,-
Звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП згідно ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням..
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП - провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя:
ОСОБА_1