Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
Справа № АС-11/258-05 Зражевський Ю.О.
Доповідач по 2-й інстанції
Істоміна О.А.
«02»червня 2006 року
Колегія суддів суду у складі:
головуючого судді Істоміної О.А., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
при секретарі Якименко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Макаренко М.А. -представник, дов. № 3 від 13.02.2006 року; Радівілова Ю.І. -представник, дов. № 4 від 13.02.2006 року (у справі);
відповідача - Коваленко Л.М. -юрист, дов. № 248/к/10-С від 16.01.2006 року; Авдієнко Ю.В. -представник, дов. № 1255/А/9/10-С від 09.02.2006 року (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (вх. № 4747С/2)
на постанову господарського суду Сумської області від 02 грудня 2005 року по справі № АС-11/258-05
за позовом: Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод", с. Наумівка
до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними, -
встановила:
У листопаді 2005 року Державне підприємство "Наумівський спиртовий завод" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень: № 00002323/01653/23 від 24 жовтня 2005 року, яким донараховано підприємству до сплати акцизного збору в сумі 12929331 грн. і штрафна санкція в розмірі 100% в сумі 12929331 грн., та № 0000222310/01652/23 від 24 жовтня 2005 року, яким підприємству на суму донарахованого попереднім рішенням акцизного збору, донараховано податку на додану вартість в сумі 2973437 грн. і штрафна санкція в розмірі 100% в сумі 2973437 грн., як таких що не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам.
Постановою господарського суду Сумської області від 02 грудня 2005 року по справі № АС-11/258-05 адміністративний позов було задоволено. Податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 00002323/01653/23 від 24 жовтня 2005 року та № 0000222310/01652/23 від 24 жовтня 2005 року визнано нечинними. Стягнуто з Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Сумська міжрайонна державна податкова інспекція з даною постановою не погодилась та звернулася з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій порушує питання про її скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Державне підприємство "Наумівський спиртовий завод" у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, посилаючись на її законність та обгрунтованість.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень стали результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету акцизного збору та податку на додану вартість «Наумівського спиртового заводу»при проведенні взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Калісто" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аромат" за період діяльності підприємства з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2004 року, за результатами якої було складено акт № 9/23/00375208 від 17 жовтня 2005 року. Під час перевірки було виявлено порушення позивачем пункту "а", частини 1 статті З, пункт "б" частини 1 статті 4 та статтю 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26 грудня 1992 року №18-92; пункт 7.1. Положення про порядок нарахування, термін сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом ДПА України від 19 березня 2001 року № 111, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 02 квітня 2001 року № 295/5486, статтю 1 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" № 178/96-ВР від 07 травня 1996 року, внаслідок порушення яких: підприємством позивача не нараховано акцизний збір з оборотів реалізації вироблених в Україні та реалізованих на території України підакцизних товарів (спирту етилового) нерезиденту ТОВ "Калісто" (м. Бєлгород, Російська Федерація) в сумі 12929331 грн.
Також перевіркою було встановлено, що в порушення пункту 4 статті 4, пункту 6.1, п.п.6.2.1. п.6.2. статті 6 та п.п.7.3.1. п.7.3. статі 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, Державним підприємством "Наумівський спиртовий завод" застосовано нульову ставку та не нараховано податкове зобов'язання податку на додану вартість в сумі 2 973437 грн. з реалізації спирту етилового нерезиденту Товариству з обмеженою відповідальністю "Калісто" на території України без вивезення спирту за межі митної території України за період діяльності підприємства з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2004 року.
На підставі вказаного акту, в.о. начальника Сумської міжрайонної державної податкової інспекції були винесені податкові повідомлення-рішення № 00002323/01653/23 від 24 жовтня 2005 року, яким донараховано підприємству до сплати акцизного збору в сумі 12929331 грн. і штрафна санкція в розмірі 100% в сумі 12929331 грн., та № 0000222310/01652/23 від 24 жовтня 2005 року, яким підприємству на суму донарахованого попереднім рішенням акцизного збору, донараховано податку на додану вартість в сумі 2973437 грн. і штрафна санкція в розмірі 100% в сумі 2973437 грн.
Як свідчать матеріали справи, реалізація спирту «Наумівським спиртовим заводом»Товариству з обмеженою відповідальністю "Калісто" проводилась на виконання Договору комісії № 1-К від 17 березня 2003 року, укладеного між позивачем по справі та Сумським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Сумиспирт", відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язується по дорученню Комітента заключити від свого імені але за рахунок Комітента Контракт з іноземним покупцем на реалізацію спирту етилового ректифікованого денатурованого ТУУ 18.552-2000, для подальшої його поставки на переробку як "Давальницька сировина", згідно до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".
Згідно умов Контракту № 1П від 17 березня 2003 року, який було укладено на виготовлення продукції з давальницької сировини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калісто" (Замовник) та Державним підприємством "Наумівський спиртовий завод" (Виконавець), відповідно до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", "Виконавець" зобов'язався здійснити переробку переданого "Замовником" спирту етилового ректифікованого денатурованого в парфумерно-косметичну продукцію та відвантажити її за межі митної території України на адресу "Замовника". Згідно Договору № 2 від 17 березня 2003 року на виготовлення продукції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аромат" (Виконавець) зобов'язався виготовити парфумерну і косметичну продукцію із власних матеріалів та сировини, поставленої Державним підприємством "Наумівський спиртовий завод" (Замовник), що діяв на підставі Контракту № 1П від 17 березня 2003 року на виготовлення продукції із давальницької сировини.
Пунктом 7.4. Положення "Про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 111 від 19 березня 2001 року (далі Положення) передбачено, що особливості справляння акцизного збору в разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах визначені Законом України "Про операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах". Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, закупленої за іноземні валюту в Україні і вивозиться з митної території України є подання українським виконавцем митному органу копії контракту на придбання іноземним замовником давальницької сировини в Україні та довідки установи банку України про надходження іноземної валюти на рахунок українського постачальника сировини. При цьому, п.п.7.3.8., п.7.3. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року визначено, що попередня оплата (авансування) товарів, що згідно з договорами підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної території України або вивезенню пересиланню) на митну територію України, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.
А відповідно до статті 4 та статті 5 Закону України "Про операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" готова продукція, яка вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України нерезидентом належить йому і при її вивезенні за межі митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами. Тобто готова продукція з спирту етилового, закупленого нерезидентом, яка вироблена і вивезена за межі митної території України позивачем по справі, акцизним збором і податком на додану вартість не обкладається. Відповідно, вивезення готової продукції, яка вироблена з давальницької сировини, закупленої на митній території України (спирту етилового), фактично підтверджує вивезення спирту етилового, закупленого на митній території України, як давальницьку сировину в зовнішньоекономічних відносинах.
Тобто, нормами вищеназваного Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" передбачено, що давальницька сировина може закуповуватись іноземним замовником (нерезидентом - ТОВ "Калісто" Російська Федерація) на митній території України в суб'єктів підприємницької діяльності України (резидентів - ДП «Наумівський спиртовий завод») за іноземну валюту і передаватись українському виконавцю (ДП «Наумівський спиртовий завод») для її переробки. Виконавець (ДП «Наумівський спиртовий завод») після переробки давальницької сировини в готову продукції повинен вивезти її за межі митної території України з відповідним оформленням вантажно-митної декларації. І так як готова продукція повністю вивозиться за межі митної території України, а фактурна її вартість включає в себе і вартості давальницької сировини, закупленої на митній території України за іноземну валюту то вантажно-митна .декларація, оформлена виконавцем є підтвердженням вивезення (експортування) цієї давальницької сировини закупленої на митній території України за іноземну валюту".
Відповідно статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26 грудня 1992 року N 18-92, акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що були вивезені платником акцизного збору за межі митної території України.
Крім того, пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 1999 року № 580-р., що також регулювало на той час відносини щодо придбання спирту етилового нерезидентами та виготовлення з нього продукції, крім алкогольної, на давальницьких умовах з подальшим здійсненням експорту, передбачено, що для збільшення обсягів експорту товарів вітчизняних підприємств та забезпечення надходження в Україну іноземної валюти прийнято пропозицію Мінагропрому погоджену з Мінфіном, Мінекономіки, Мінтрансом, Державною податковою адміністрацією, Держмитслужбою і Мінюстом, про використання схеми за якою спирт етиловий, що реалізується спиртовими заводами Мінагропрому нерезидентам без оплати податку на додану вартість і акцизного збору (за умови надходження валютних коштів від нерезидентів), переробляється цими спиртзаводами на давальницьких умовах на інші види продукції, крім алкогольних напоїв".
А тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що перелічені в акті перевірки умови контрактів (договорів) та операції, здійснені підприємством позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Калісто" (Російська Федерація) у відповідності з нормами чинного законодавства, позивач здійснював вивезення готової продукції: парфумерно-косметичних виробів (із відповідним оформленням вантажної митної декларації), що є підтвердженням вивезення (експортування) давальницької сировини, закупленої нерезидентом на митній території України за іноземну валюту. І згідно вимог Закону України "Про операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" та норм статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", а також та п.п. 6.2.1 п. 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством при декларуванні податку було застосовано нульову ставку і не нараховувався акцизний збір на спирт етиловий ректифікований денатурований ТУУ 18.552-000, який використовувався при операціях з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах у період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2004 року.
Крім того, колегія суддів вважає вірним посилання місцевого господарського суду на те, що правомірність здійснених і відображення їх в податковому обліку та правильність визначення баз оподаткування акцизним збором і податком на додану вартість позивачем підтверджено Висновком Ради науково-правових експертиз при інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України та Висновком спеціаліста бухгалтера Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса.
Колегія суддів також вважає безпідставними твердження Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, що п.п. 7.3.8 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість" стосується отримання попередньої оплати товарів що підлягають вивезенню, а спирт фактично вивезено не було, так як іноземна валюта підприємством отримана згідно контрактів з нерезидентом ТОВ «Калісто" на закупку давальницької сировини на митній території України і виробництва з неї парфумерної продукції та відвантаженням її за межі митної території України. А вироблена і відвантажена парфумерна продукція нерезиденту за межі митної території України основною складовою має спирт етиловий. Тобто в складі готової продукції, вивезеної за межі митної території України вивезено і спирт, як давальницьку сировину закуплену нерезидентом на митній території України за іноземну валюту, як і передбачено статтею 4 Закону України "Про операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".
Також необгрунтованими вважає колегія суддів посилання апелянта на те, що згідно п. 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або в іншому правовому акті, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу", оскільки п.п. 4.4.1 п. 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, якою передбачено, що у разі коли норма закону і іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Також колегія суддів зазначає, що відповідач по справі, роблячи висновок, що спирт вивезено за межі митної території України, а іноземна валюта отримана за експортування, необгрунтовано здійснив нарахування податку на додану вартість по першій події - дати отримання валюти, а не по даті відвантаження продукції.
До Харківського апеляційного господарського суду від транспортної прокуратури міста Харкова (вих. №1001-05 від 16 березня 2006 року) надійшли первинні документи фінансової діяльності Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" (вх. № 2105 від 20 березня 2006 року). Колегія суддів, оглянувши вищевказані документи, а саме: накладні, договори, контракти та інш., ознайомилась з ними та вважає, що ці документи не мають відношення до справи, а тому повинні бути відправлені на адресу транспортної прокуратури міста Харкова.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, Сумська міжрайонна державна податкова інспекція не надала доказів, які б спростували доводи позивача, а тому її вимоги щодо задоволення апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів приходить висновку, що заперечення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Сумської області від 02 грудня 2005 року по справі № АС-11/258-05 була ухвалена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205 статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 02 грудня 2005 року по адміністративній справі № АС-11/258-05 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-11/258-05 повернути до господарського суду Сумської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді