Постанова від 06.11.2006 по справі 25/95

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2006 р.

№ 25/95

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг», м.Дніпропетровськ

на

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2006р.

у справі

господарського суду Дніпропетровської області № 25/95

за позовом

Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції, м. Дніпропетровськ

до

Корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп», м. Дніпропетровської.

Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг»

про

визнання недійсним договору купівлі-продажу

та зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг»

до

Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції

за участю

Корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп» -третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

про

визнання недійсними договорів застави

У справі оголошувалась перерва з 30.10.2006 по 06.11.2006.

за участю представників сторін:

30.10.2006

06.11.2006

від АППБ “Аваль» -

Богун В.П., Шепель В.Г., Поляков Г.А.;

Богун В.П., Поляков Г.А.;

від Корпорації “НВІГ Інтертайп» -

Кравцов О.В.;

Остапенко Є.С.;

від ТОВ “Енерго-Миг»-

Семикіна Л.В.

Семикіна Л.В.

УСТАНОВИВ:

У квітні 2006р. Акціонерний поштово-пенсійний банк “Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, якою просили визнати недійсним договір купівлі-продажу 175 вантажних залізничних вагонів типу 12-132, укладений між Корпорацією “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг». Позовні вимоги обґрунтовували тим, що зазначений договір суперечить вимогам ст.586 Цивільного кодексу України та ст.17 Закону України “Про заставу», оскільки спірні 175 вантажних залізничних вагонів типу 12-132 були передані ТОВ “Енерго-Миг» в заставу АППБ “Аваль» за договорами застави № 010/08-02/84 від 30.01.2004р. та № 010/08-02/281 від 27.02.2004р.

У травні 2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг» звернулися до суду з зустрічною позовною заявою, якою просили визнати недійсними зазначені договори застави № 010/08-02/84 від 30.01.2004р. і № 010/08-02/281 від 27.02.2004р. та зобов'язати банк здійснити виключення з державного реєстру обтяжень рухомого майна піввагони, згідно запису № 94-2469 від 09.02.2004р. та № 94-2548 від 04.03.2004р. Свої позовні вимоги обґрунтовували невідповідністю цих договорів застави вимогам ст.ст. 638, 639, 209 Цивільного кодексу України щодо додержання нотаріальної форми правочину, оскільки додатки до договорів, якими визначено предмет застави, нотаріально не посвідчені та вимогам ст. 12, 14 Закону України “Про заставу», так як не містять суттєвих умов договорів застави.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2006р. (суддя Чередко А.Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2006р. (судді Науменко І.М., Білецька Л.М., Голяшкін О.В.) первісний позов задоволено, визнано недійсним договір № У1329/2004 від 23.11.2004р., укладений між Корпорацією “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг» про продаж 175 вантажних залізничних вагонів типу 12-132. Зобов'язано Корпорацію “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг» 175 вантажних залізничних вагонів типу 12-132, придбаних за договором № У1329/2004 від 23.11.2004р., а ТОВ “Енерго-Миг» в свою чергу зобов'язано повернути Корпорації “НВІГ “Інтерпайп» грошові кошти у сумі 37 990 000,00грн. Стягнуто з ТОВ “Енерго-Миг» судові витрати. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг» звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просили скасувати зазначені рішення та постанову, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції відмовити, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг» задоволити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Корпорація “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп» підтримували вимоги заявника.

У своєму відзиві Акціонерний поштово-пенсійний банк “Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції просили в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Заслухавши представників сторін та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення первісних позовних вимог суди виходили з того, що 26.11.2003. між Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг» (позичальник) було укладено кредитний договір № 010/03-01/413-03, відповідно до умов якого, кредитор відкривав позичальнику поновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 28 800 000,00грн. строком дії по 26.11.2004р., а в подальшому додатковими угодами строк дії договору було продовжено до 30.06.2005р.

З метою забезпечення умов зазначеного кредитного договору, 30.01.2004р. та 27.02.2004р. між АППБ “Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг» (заставодавець) було укладено договори застави транспортного засобу № 010/08-02-84 та №010/08-02/281, які були посвідчені приватним нотаріусом. Згідно п.1.2 цих договорів застави в забезпечення виконання своїх зобов'язань заставодавець, на умовах передбачених договорами, передав у заставу належні йому піввагони відповідно до додатку №1 цих договорів, які є їх невід'ємною частиною. Так, 30.01.2004р. сторонами було підписано додаток № 1 до договору застави №010/08-02-84, який містив перелік з 135 піввагонів моделі 12-132 з зазначенням заводських номерів, присвоєних восьмизначних номерів та заставної вартості (16 424 092,14грн.), а 27.02.2004р. підписано додаток № 1 до договору застави №010/08-02/281, який містив перелік з 40 піввагонів моделі 12-132 з зазначенням заводських номерів, присвоєних восьмизначних номерів та заставної вартості (4 762 464,14грн.). Відповідно до п.1.4 договорів застави, піввагони, що складають предмет застави приписані на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б.1).

Після укладення договорів застави дані про предмет застави були внесені позивачем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 94-2469 від 09.02.2004р. та № 94-2548 від 04.03.2004р., що підтверджується відповідним витягом від 15.12.2005р.

Пунктами 2.10 договорів застави передбачено, що заставодавець не має права розпоряджатися заставленим майном без згоди заставодержателя, останній згоди на відчуження заставленого майна не надавав. Незважаючи на це, 23.11.2004р. ТОВ “Енерго-Миг» (постачальник) уклав з Корпорацією “НВІГ “Інтерпайп» (покупець) договір № У1329/2004, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця, а останній прийняти та оплатити товар, асортимент, ціна, кількість, якого вказані у специфікаціях оформлених у вигляді додатків до договору є його невід'ємною частиною. Ними ж були підписані специфікації №1 від 23.11.2004р. та №2 від 25.11.2004р. до зазначеного договору про постачання 175 піввагонів моделі 12-132 на суму 38 127 600,00грн. та відповідно актів приймання-передачі ці вагони були передані продавцем покупцю, а останнім, згідно виписок з банківського рахунку, сплачено 37 990 000,00грн. Після чого були вчинені дії щодо перереєстрації придбаних піввагонів у зв'язку зі зміною власника.

Ухвалюючи оспорювані рішення, судами правильно встановлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного та безпосереднього дослідження наявних у матеріалах справи доказах. Правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи, суди обох інстанцій дійшли висновку, що ТОВ “Енерго-Миг» було відчужено Корпорації “НВІГ “Інтерпайп» по договору № У1329/2004 від 23.11.2004р. ті ж самі 175 піввагони моделі 12-132, що раніше були передані в заставу АППБ “Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції за договорами застави №010/08-02/84 від 30.01.2004р. та № 010/08-02/281 від 27.02.2004р. та про те, що обтяження саме цих вагонів було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, з чого випливає, що Корпорація “НВІГ “Інтерпайп» не може бути добросовісним набувачем цих піввагонів.

Судами правильно застосовано ч.2 ст.17 Закону України “Про заставу», ч.2 ст. 586 Цивільного кодексу України відповідно до яких заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя та вірно зазначено, що зміст спірного договору № У1329/2004 суперечив цим вимогам.

Правовірно та обґрунтовано відхилені твердження ТОВ “Енерго-Миг» щодо невідповідності форми договорів застави № 010/08-02/84 і №010/08-02/281 вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, враховуючи задоволення первісних позовних вимог, суди обох інстанцій на підставі п.1 ст.216 Цивільного кодексу України, правомірно зобов'язали Корпорацію “НВІГ “Інтерпайп» повернути ТОВ “Енерго-Миг» все отримане за договором № У1329/2004 23.11.2004р. майно, а саме 175 вантажних залізничних вагонів типу 12-132, а ТОВ “Енерго-Миг» повернути отримані на виконання цього договору грошові кошти у сумі 37 990 000,00грн.

Беручи до уваги зазначене колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судових рішень.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2006р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2006р. у справі №25/95 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг» -без задоволення.

Головуючий суддя

В.Я. Карабань

Суддя

Л.В. Ковтонюк

Суддя

В.В. Чабан

Попередній документ
316919
Наступний документ
316921
Інформація про рішення:
№ рішення: 316920
№ справи: 25/95
Дата рішення: 06.11.2006
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Купівля - продаж; Інший спір про купівлю - продаж