Справа № 2-а-109/09
05 березня 2009 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Янжули С.А.
при секретарі Лиман Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про визнання відмови в виплаті щомісячної допомоги на оздоровлення неправомірною та стягнення недонарахованої суми щорічної допомоги на оздоровлення,
08 січня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про визнання відмови в виплаті щомісячної допомоги на оздоровлення неправомірною та стягнення недонарахованої суми щорічної допомоги на оздоровлення, посилаючись на те, що він має статус учасника ліквідації наслідків на Чонобільській АЕС другої категорії, про що йому видано посвідчення встановленого зразку та перебуває на обліку у відповідача по місцю свого проживання.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 йому передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, тобто відповідачем. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щороку він звертався до відповідача з заявою про виплату вказаної допомоги, але за 2007-2008 роки вказана допомога виплачена йому у менших розмірах, ніж передбачено законом, зокрема йому виплачено за 2007 та 2008 роки по 100 грн. з посиланням на застосування постанови Кабінету Міністрів України.
Позивач просить визнати відмову відповідача в виплаті на його користь щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною, стягнути на його користь з відповідача недонараховану суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки у розмірі 4425,00 гривень, зобов'язати відповідача в подальшому при нарахуванні суми щорічної допомоги на оздоровлення керуватися Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач подав суду заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги повністю підтримує.
Представник відповідача подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в письмовому провадженні та заперечення, згідно якого відповідач позов не визнає з наступних підстав:
Позивачем пропущено строк позовної давності щодо виплати допомоги починаючи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року, наполягає на застосуванні частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно діючого на даний час Закону позивач не має права одержання допомоги на оздоровлення, у вказаному ним розмірі.
Дійсно, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII передбачено виплату допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Крім того, відповідно до ст.13 цього Закону, держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Пункт 3 ст.48 Закону № 796-Х11 передбачає залежність розміру допомоги на оздоровлення від мінімальної заробітної плати.
Згідно статті 62 Закону України № 796-Х11 роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Ст.67 вказаного Закону регулює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, а саме конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до змін індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Оскільки порядок застосування цього закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання, 26 липня 1996 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» якою були затверджені конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення.
Вищевказана постанова в частині підпункту «є» пункту першого втратила чинність після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, якою встановлені нові розміри щорічної допомоги на оздоровлення.
Згідно вказаної постанови, учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи другої категорії, яким є позивач, передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 100,00 гривень.
На виконання ст.62 Закону України № 796-Х11 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 936 від 20 серпня 2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» п.3 якої передбачено, що виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.
Управління праці та соціального захисту населення в м.Першотравенську не може бути відповідачем по даній справі, оскільки управління є лише структурним підрозділом виконавчого органу місцевого самоврядування - міського виконавчого комітету Першотравенської міської ради і є розпорядником коштів нижчого рівня, щодо виплати допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Головним розпорядником бюджетних коштів по коду програмної класифікації видатків 2501250 /щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи/, і, як наслідок, належним відповідачем у справі за таким позовом є Міністерство праці та соціальної політики України, яке видало Головному управлінню відповідну лімітну довідку та паспорт бюджетної програми про вказані бюджетні асигнування на 2007-2008 роки. Головне управління в свою чергу видало управлінню праці та соціального захисту населення у місті Першотравенську, як розпоряднику коштів нижчого рівня, лімітну довідку та паспорт бюджетної програми про вказані відповідні бюджетні асигнування на 2007-2008 роки.
Згідно п.п. 5,6 ст.51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять виплати тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Будь-які зобов'язання, взяті юридичними особами, за кошти державного бюджету України, без відповідних бюджетних асигнувань, або з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом та законом України про державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями.
З врахуванням викладеного вважає, що позов заявлений не до належного відповідача, та вказує на те, що немає належних підстав для стягнення з УПСЗН у місті Першотравенську коштів на користь ОСОБА_1
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, про що йому видано посвідчення серії НОМЕР_1 від 07 травня 1993 року, перебуває на обліку у відповідача за місцем свого проживання.
Відповідно до частин 4,5,7 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 із змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законами України від 01.07.92р № 2532-Х11; від 06.06.96р № 230/96-ВР; від 25.03.99р № 563-Х1У; від 11.07.2001 р. № 2638-111
ч.4-щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат;
ч.5-щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам на місцем їх проживання органами соціального захисту населення;
ч.7-розмір мінімальної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до п.30 ч.1 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У було зупинено на 2007 рік дію частини четвертої та сьомої ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказане зупинення визнано неконституційним /таким, що не відповідає Конституції України/.
Згідно п.п.11 п.28 Розділу 11 Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1 текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в такій редакції:
«Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які стратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними /такими, що не відповідають Конституції України/.
З врахуванням викладеного позивачу належало до виплати в 2007 році та в 2008 році відповідачем щорічна допомога на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати, згідно частин 4,5,7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тоді як відповідачем було сплачено позивачу таку допомогу, згідно довідки в 2007 році та в 2008 році в розмірі по 100 гривень на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, оскільки діючий Закон має вищу юридичну силу відносно постанови Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи позовні вимоги позивача по суті суд приходить до наступного:
Розглядаючи вимоги позивача за 2007 рік, суд враховує те, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки відповідач наполягає на застосуванні річного строку для звернення до суду, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача за 2007 рік слід відмовити у зв'язку з пропуском річного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки допомогу на оздоровлення за 2007 рік, згідно довідки відповідача, позивач отримав в розмірі 100 гривень 22 березня 2007 року, з моменту набрання чинності рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року - з 09 липня 2007 року він мав річний термін до 09 липня 2008 року звернутися до суду за захистом своїх прав, але звернувся до суду лише 08 січня 2009 року, даних та доказів про причини пропуску, їх поважність та про поновлення пропущеного строку позивачем не зазначено.
Розглядаючи позовні вимоги позивача за 2008 рік, суд вважає, що вони підлягають задоволенню, оскільки, згідно частин 4,5,7 ст.48 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання від відповідача щорічної допомоги на оздоровлення як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати, тоді як, згідно довідки відповідача, отримав 100 гривень 19 серпня 2008 року.
На підставі викладеного, частин 4,5,7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 2, 6,8, 9, 11, 69, 71, 94,104 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про визнання відмови в виплаті щорічної допомоги на оздоровлення неправомірною, стягнення недонарахованої суми щорічної допомоги на оздоровлення та зобов'язання в подальшому при нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення керуватися Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задовольнити частково.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області в виплаті щорічної допомоги на оздоровлення на користь ОСОБА_1 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії за 2008 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати неправомірною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС другої категорії відповідно до частин четвертої, п'ятої, сьомої ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на вказаний період.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області в подальшому при нарахуванні суми щорічної допомоги на оздоровлення на користь ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС другої категорії керуватися Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: С.А. Янжула