Справа: № 2а/2506/4510/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
07 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерархунок та виплату пенсії,-
встановив:
24 лютого 2011 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у перерахунку державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок державної пенсії, позивачу інваліду 2 групи, у якого встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, починаючи з 24 серпня 2010 року по день винесення рішення судом відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та здійснити відповідні виплати; зобов'язання відповідача провести перерахунок додаткової пенсії у відповідності до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленої для відповідної категорії населення з 24 серпня 2010 року по день винесення рішення судом та здійснити відповідні виплати.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2011 року позовні вимоги позивача до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерархунок та виплату пенсії задоволено частково, а саме: визнано дій відповідача щодо нарахування в меншому розмірі позивачу надбавки до пенсії згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 24 серпня 2010 року по день постановлення рішення по справі неправомірними; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 24 серпня 2010 року по16 березня 2011 року відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму встановленого для відповідної категорії населення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою відмовити в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок та виплату відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, визнаний інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та посвідченням серії НОМЕР_2, виданим Чернігівською облдержадміністрацією 03 березня 1998 року.
У відповідності до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 тарвня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення додаткової пенсії в розмірі, передбаченому з врахуванням ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
ухвала:
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області -залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.