ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
30 травня 2013 року справа № 826/3356/13-а
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазбуд»
доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2012 №0005792202
ПАТ «Укргазбуд» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2012 №0005792202.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення п.5.1, ч.4 пп.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 37830964,00грн.; п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 1817683,00грн.; пп.164.2.19 п.164.2 ст.164, п.164.8 ст.168, пп. «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено не своєчасну сплату з виплат у січні, травні, червні, з жовтня по грудень 2011 року, з січня по березень, червень 2012 року та неперерахування до бюджету належних сум податку на доходи фізичних осіб на суму 1150,81грн. В зв'язку з чим податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 №0005792202, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1817683,00грн. та за штрафними санкціями 176293,00грн.
Встановлене порушення, як вважає представник позивача, не відповідає дійсним обставинам справи. У зв'язку з чим просить позов задовольнити та скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, суду надано усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення чинного законодавства, що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ПАТ «Укргазбуд» зареєстроване Залізничною районною державною адміністрацією м.Києва 29.04.1994 №2864 та перереєстровано Солом'янською районною у м.Києві державною адміністрацією (свідоцтво серії А00 №002784). Взято на податковий облік в органах податкової служби 25.05.1994 за №25.
Відповідно до плану-графіку проведення планових перевірок суб'єктів господарювання ДПІ у Солом'янському районі м. Києва та на підставі наказу від 14.09.2012 №1385, направлень від 16.08.2012 №1221/22-02, від 16.08.2012 №1222/22-02, від 16.08.2012 №1223/22-05, від 16.08.2012 №1225/22-06, від 16.09.2012 №1409/17-05 та згідно ст.77 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Укргазбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт №6600/22-217/14277604 від 11.10.2012, яким встановлено порушення п.5.1, ч.4 пп.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 37830964,00грн.; п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 1817683,00грн.; пп.164.2.19 п.164.2 ст.164, п.164.8 ст.168, пп. «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено не своєчасну сплату з виплат у січні, травні, червні, з жовтня по грудень 2011 року, з січня по березень, червень 2012 року та неперерахування до бюджету належних сум податку на доходи фізичних осіб на суму 1150,81грн. В зв'язку з чим податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 №0005792202, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1817683,00грн. та за штрафними санкціями 176293,00грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 №0005702202, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1817683,00грн.
Представником позивача зазначено, що податковим органом зроблено хибний висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».
Суд не може погодитись з доводами представника позивача щодо протиправності винесених податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.
Як вбачається з акту перевірки за перевіряє мий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» в зв'язку з чим позивачем віднесено до валових витрат в сумі 8512257,00грн., у тому числі по періодам І квартал 2011 року в сумі 375000,00грн., ІІ квартал 2011 року в сумі 6990492,00грн. та ІІІ квартал 2011 року 1146765,00грн.
Між ПАТ «Укргазбуд» (Підрядник, Замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (Субпідрядник, Виконавець) укладено ряд Договорів, зокрема:
- Договір субпідряду №2 від 10.01.2011. Відповідно до умов Договору Субпідрядник зобов'язується виконати у повному обсязі «роботи з ремонту лоткової частини магістрального аміакопроводу підроблювальної ділянці на території Придніпровського управління магістрального аміакопроводу УДП «Укрхімтрансаміак», а Підрядник прийняти та оплатити виконані роботи на умовах передбачених даним договором.
- Договір №11а від 01.02.2011. Відповідно до умов договору Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника виконати власними або залученими силами «роботи з ремонту ізоляційного покриття магістрального аміакопроводу з використанням бентонітових глин на території УДП «Укрхімтрансаміак», а Замовник прийняти та оплатити виконані якісно роботи на умовах та в строки передбачені даним договором.
- Договір №69 від 29.06.2011. Відповідно до умов Договору Виконавець зобов'язується виконати у повному обсязі «роботи з ремонту лоткової частини магістрального аміакопроводу підроблювальної ділянці на території Придніпровського управління магістрального аміакопроводу УДП «Укрхімтрансаміак», а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи на умовах передбачених даним договором.
На виконання умов Договору №2 від 10.01.2011 ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» між сторонами підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року, виписано податкову накладну №611 від 29.03.2011 та виписками з особового рахунку.
На виконання умов Договору №11а від 01.02.2011 ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» між сторонами підписано акти №1 здачі приймання робіт (надання послуг) від 25.09.2011, №2 здачі приймання робіт (надання послуг) від 26.09.2011, №3 здачі приймання робіт (надання послуг) від 27.09.2011, №4 здачі приймання робіт (надання послуг) від 28.09.2011, №5 здачі приймання робіт (надання послу) від 29.09.2011, №6 здачі приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2011, акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2011, виписано податкові накладні №335 від 18.04.2011, №336 від 18.04.2011, №337 від 18.04.2011, №338 від 21.04.2011, №339 від 26.04.2011, №340 від 28.04.2011 та виписками з особового рахунку
На виконання умов Договору №69 від 29.06.2011 ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» між сторонами підписано акти №1 здачі приймання робіт (надання послуг) від 25.07.2011, №2 здачі приймання робіт (надання послуг) від 27.07.2011, №3 здачі приймання робіт (надання послуг) від 26.07.2011 та виписано податкові накладі №207 від 25.07.2011, №208 від 26.07.2011, №209 від 27.07.2011 та виписками з особового рахунку.
Однак, представником позивача не надано суду додаткових документів, окрім податкових накладних та актів виконаних робіт, які б свідчили про реальність ведення господарської діяльності товариства з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», щодо укладених договорів.
Представником податкового органу зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок (робіт, послуг) ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» для ПАТ «Укргазбуд», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся.
Крім того, податковим органом зазначено, що Свідоцтво платника ПДВ від 12.09.2010 №100268451 анульовано 02.11.2011 на підставі заяви у зв'язку з ліквідацією за власним бажанням
Станом на 01.12.2010 загальна чисельність працюючих на ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» становила 1 особу, станом на 30.09.2011 - 3 особи. Директором зазначеного товариства, згідно установчих документів є ОСОБА_1
В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що до податкового органу надійшов акт Ленінської МДПІ у м.Луганську від 17.05.2012 №129/227/35554567 про результати невиїзної документальної перевірки, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011.
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» має стан - 3 (прийнято рішення про припинення та розпочато ліквідаційну процедуру). За результатами проведених заходів встановлено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за податковою адресою: м.Луганськ, вул.50 Років Утворення СРСР, 24, кв.12 на знаходиться.
Також з метою встановлення рухомого майна ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та посадових осіб направлено запити до МКП БТІ у м.Луганську та УДАІ МВС України в Луганській області. Згідно наданої відповіді МКП БТІ від 27.09.2011 №15/43-4061 зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна у м.Луганську за ОСОБА_1, однак права власності на зазначене приміщення зареєстровано за ТОВ «ВСС-ЕЛЛЯ».
З акту перевірки порушення податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж» зазначено, що правоохоронними органами затримано директора та засновника ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж» ОСОБА_1, обвинувачений у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України від дачі свідчень та відібранні зразків почерку для проведення експертизи відмовився. На підставі викладеного відповідач прийшов до висновку, що господарські операції по ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж», з контрагентами та, зокрема, позивачем не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операції, відсутності майна, трудових ресурсів, транспортних засобів, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.
Крім того, операції ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.
Також в ході проведення перевірки не встановлено факт отримання товарів (послуг) ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутність наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.
Перевіркою також встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 23.12.2011 №7/12-1647к-вих.11, зазначено, що в період з 19.12.2011 по 23.12.2011 проведену позапланову перевірку дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». За результатами проведеної перевірки складено акт, відповідно до якого виявлено недостовірність відомостей у документах, поданих ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» для отримання ліцензії.
У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.
З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», фінансово-господарські взаємовідносини між та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
Відповідно до ч.1, 5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу п припису закону. правочини, укладені ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з зазначеними в акті контрагентами, зокрема ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави, суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.
Тобто, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» порушено вимоги ст.93 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», якою визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичної адресою ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» директор відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.
Зазначеним актом перевірки також встановлено відсутність буд-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення безпосередньої господарської діяльності підприємства. Згідно бази даних податкового органу, чисельність працюючих на підприємстві відсутня.
З вищевикладеного податковим органом зроблено висновок, що укладені між ПАТ «Укргазбуд» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину: ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України та відповідно до ч.1,2 ст.215 вказаного Кодексу є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.
Також представником відповідача зазначено про недійсність укладених між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» правочинів. Обґрунтовуючи свій висновок, відповідач посилається одночасно на норми Цивільного кодексу України, якими врегульовано поняття «недійсного» та «нікчемного» правочинів.
Як вбачається з матеріалів справи, всі первинні бухгалтерські документи від імені ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж» підписані ОСОБА_1
Згідно з п.2, 3, 5 ст. 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Згідно з п.3 ст.8 Розділу III Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи засновник та директор ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж» ОСОБА_1 не мав відношення до зазначених обов'язків покладених на них згідно з зазначеним Законом.
Отже, позивачем не надано первинних документів щодо формування витрат матеріалів (форми №М-29, М-19) обліку використання будівельних машин, подорожні листи, технічні паспорти на будівельні машини та інші докази обґрунтованості правомірності формування собівартості робіт. Також надані позивачем копії актів не дають змогу ідентифікувати обсяги виконаних робіт та складові собівартості таких робіт, проте, на думку суду відповідачем надано достатньо доказів, що ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж» не мало можливості на виконання господарських зобов'язань по договорам субпідряду та доказів відсутності фактичних дій останніх, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.
Окрім цього, представником відповідача зазначено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з метою ухилення від сплати податків та особистого збагачення за рахунок незаконного конвертування безготівкових коштів у готівку. При цьому ніякі роботи не виконувались, послуги не надавались, а товари не поставлялись, а лише створювались видимість проведення господарських операцій шляхом використання документів фіктивного підприємництва.
Зазначене не спростовано представником позивача у судових засіданням, а тому за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарської операції, на підставі якої сформований податковий кредит за спірною господарською операцією, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.
Відповідно до ст.55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
З наданих позивачем суду документів не вбачається доказів фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» щодо виконання укладеного договору, оскільки у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. А отже, операції ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не є господарською діяльність підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.
Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська операція - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст.215 даного Кодексу визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Крім того, ч.2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до вимог п.9.1, 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 21.12.2010 №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 №1401/18696 (із змінами та доповненнями), визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою платника податку - продавця.
Пунктом 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано суду договори укладені з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», податкові накладні та акти приймання виконаних робіт.
Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операцій з ПАТ «Укргазбуд».
Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснена ним господарська операція з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» носить реальний характер.
Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, та завищення податку на додану вартість є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення є правомірним.
Крім того, відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже, ПАТ «Укргазбуд» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не здійснювали господарської діяльності підприємств, в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.
Суд також звертає увагу на наступне. Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначено, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:
- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);
- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);
- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).
Підпунктом 9.1 п.9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» із змінами Президії Вищого господарського суду України №04-5/491 від 26.04.2002, якщо сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відокремленого підрозділу повноважень на укладенні угод, ґрунтуються на її обов'язку перевіряти такі повноваження. Виходячи з вищевикладеного, позивач повинен був перевірити повноваження контрагента, а саме ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».
Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися ст.204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.
Крім того, суд звертає увагу на позицію Вищого адміністративного суду України, викладу в оглядовому листі від 06.07.2009 №982/13/13-09, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.
В той же час, згідно матеріалів справи, позивачем а ні на перевірку, а ні до суду не подано жодних документів, які б спростовувати висновки податкового органу, зокрема, не надано доказів обліку (прийняття на склад, оприбуткування) придбаного товару (робіт, послуг), враховуючи його значну кількість та асортимент, не доведено використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача, а також не надано доказів щодо наявності на даний час товару у позивача або реалізації його іншим контрагентам.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги правову позицію викладену у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст.9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В той же час, суд звертає увагу на те, що відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, належним чином не виконано покладеного на нього обов'язок щодо доказування. Всі встановлені у справі обставини, що мали значення для правильного її вирішення встановлювалися судом.
За таких обставин, суд за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укргабуд» відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Клименчук