Справа № 567/381/13-ц
07 червня 2013 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Гуц Ф.Л.
секретар - Самолюк А.В.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу звернувся ОСОБА_1, мотивуючи тим, що шлюбне життя не склалось через несумісність поглядів на життя. Між ним та відповідачкою відсутнє взаєморозуміння, взаємоповага, вони різні люди, мають різні інтереси. В сім'ї склались такі стосунки, при яких сумісне проживання стало неможливим. Перспектив для збереження сім'ї немає. В листопаді 2012 року, він вже звертався до суду з позовом про розірвання шлюбу. Суд надавав строк на примирення і він бажаючи піти на компроміс, залишив позов без розгляду, хоча примирення не настало. На даний час збереження шлюбу неможливе.
В суді позивач позов підтримав, просив шлюб розірвати, пояснивши, що примирення не настало. З березня 2013 року, він проживає окремо. Спільне господарство не ведеться. На утримання дітей з нього будуть стягнуті аліменти.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи.
( а.с.34-37)
Суд вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до свідоцтва про шлюб 1-ГЮ № 032630, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб 22 березня 2001 року, який був зареєстрований в Хорівській сільській раді Острозького району Рівненської області, актовий запис № 3.
( а.с.5)
В свідоцтвах про народження 1-ГЮ № 118523 та № 159403 зазначено, що батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2
( а.с.6-7)
Із ухвали Острозького районного суду Рівненської області від 19.02.2013 року вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 була залишена без розгляду.
( а.с.8)
Із довідок № 63/2716, № 63 від 18.04.2013 року, висновків по рузультатам розгляду повідомлень жителів АДРЕСА_1 від 26.03.2013 року та 17.04.2013 року, видно, що ОСОБА_2, ОСОБА_1 звертались в Острозький МВ УМВС України в Рівненській області з заявами з приводу сімейних сварок.
( а.с.15,23-25)
В судовому засіданні оглянуто матеріали цивільної справи № 567/621/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, де на ( а.с.1) позивачкою зазначено, що " відповідач, подавши позовну заяву до мене про розірвання шлюбу, 21 березня 2013 року, залишив мене і моїх малолітніх дітей та проживає окремо."
Відповідно до ч.1ст.110, ст.112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В суді встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
На протязі тривалого часу подружжя разом не проживає, між ним тривають неприязні стосунки, що свідчить про не тимчасовий розлад в сім'ї, викликаний випадковими причинами, конфліктами між подружжям.
Шлюб існує формально, оскільки сторони проживають окремо один від одного, що свідчить про відсутність фактичних шлюбних відносин. Спільне господарство не ведеться. Тобто між сторонами відсутні такі складові сім'ї, як спільне проживання, пов'язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч.3,4 ст.56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до їх збереження є порушенням права чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
В п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя? від 21.12.2007 року № 11 зазначено, що ?судам слід уникати формалізму, розглядаючи позови про розірвання шлюбу, та не надавати строк на примирення, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить моралі, а також інтересам подружжя та їхніх дітей?.
Сторонам надавався строк на примирення, однак примирення не настало. Суд вважає, що надання повторного строку на примирення буде суперечити інтересам одного із подружжя.
Керуючись ст.ст. 56,110,112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,60,130,212 ЦПК України, суд
вирішив:
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 березня 2001 року в Хорівській сільській раді Острозького району Рівненської області, актовий запис № 3.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_6