Справа № 0907/12222/2012
Провадження № 2/344/1189/13
06 червня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
секретаря Сивухіної Ю.Ю.,
за участі позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника третьої особи по довіреності ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зміну місця проживання дитини,-
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання сина ОСОБА_4 з позивачем.
Ухвалою суду від 04 вересня 2012 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Службу у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Перед початком розгляду справи по суту позивач змінив позовні вимоги та просив про зміну місця проживання сина ОСОБА_4 та залишити сина проживати разом з позивачем.
Позо обґрунтований тим, що позивач не згідний на те, щоб син рахувався за відповідачкою, як це визначено рішенням суду про розірвання шлюбу, оскільки відповідачка його не доглядає, аліменти фактично не витрачає на потреби сина. Відповідачка не може забезпечувати умови для його нормального розвитку, навчання.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила що позивач всяко намагається налаштувати сина проти неї, не дозволяє їй користуватись пральною машиною для того щоб попрати одяг для сина, всю їжу, яку вона готує для сина та для себе він викидає, не дозволяє користуватись холодильником. За сином вона доглядає, намагається це робити, слідкує за його навчанням, оскільки працює вчителем. Проживають позивачка, відповідач та їх спільний син в одній квартирі АДРЕСА_1. Просила в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи у вирішенні даного спору поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення позивача, відповідачки, покази свідків, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії 1-НМ № 052083 від 18 червня 1998 року (а.с.10), позивач ОСОБА_1 є батьком, а відповідачка ОСОБА_5 матір'ю неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
15 лютого 2007 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області винесено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу. Шлюб між сторонами розірвано, малолітню дитину ОСОБА_4, за проханням батька (позивача у справі) залишено проживати з матір'ю (відповідачкою по справі) (а.с.13).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-НМ № 017729 від 27.03.2007 року, шлюб між сторонами розірвано (а.с.11).
Як вбачається з довідки ВДВС та не заперечується сторонами, позивач - ОСОБА_1 сплачує аліменти в розмірі 25% від суми нарахованої пенсії згідно виконавчого листа № 2-5132 (а.с.12).
З довідки про склад сім'ї вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 проживають та прописані ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_5 (відповідачка), ОСОБА_4 (неповнолітній син) та ОСОБА_6 (а.с.9).
Сторонами також не заперечується, що вони та їхній син проживають разом в ІНФОРМАЦІЯ_2, однак позивач хоче щоб син «документально» був з ним, оскільки в майбутньому після поділу майна з відповідачкою, вони вже можуть не проживати разом.
В судовому засіданні також встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, між ними існує побутовий конфлікт.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень сторін, показань свідків, обидві сторони, як позивач так і відповідачка відповідально ставляться до виконання своїх батьківських обов'язків, мають позитивні характеристики, належні умови для забезпечення потреб свого сина.
Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України (далі ? СК України) питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Ч. 3 ст. 160 СК кореспондує ч. 2 ст. 313 ЦК, згідно якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Відповідно до ч.2 ст. 171 СК України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та норм чинного законодавства, неповнолітній син сторін ОСОБА_4, якому на даний час вже виповнилось 14 років, має право сам обирати місце свого проживання, а тому суд не може визначати його місце проживання в такому віці.
Окрім того, позивач просить вирішити спір на майбутнє, коли можливо вониз відповідачкою не будуть проживати разом, а вказане є неприпустимим.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 157, 160, 171 Сімейного кодексу України, ст. 313 ЦК України, керуючись ст. ст. 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зміну місця проживання дитини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 07 червня 2013 року.
Суддя Бабій О.М.