03.06.2013 Справа № 901/1329/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Гідромонтаж»
про стягнення 2681,63 грн.
Суддя Гаврилюк М.П.
Представники:
Від позивача - Корольов А.В., представник за довіреністю №071-Д від 07.02.2013.
Від відповідача - не з'явився.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» в особі структурного підрозділу Ялтинська міська електромережа Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Гідромонтаж», в якій просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Гідромонтаж» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» заборгованість за електроенергію у розмірі 2521,38 грн., пеню у розмірі 126,24 грн., 3% річних у сумі 24,42 грн., інфляційні нарахування в розмірі 9,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 342 від 01.04.1998 та Правил користування електричною енергією щодо строків оплати, у зв'язку з чим в період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року за ним виникла заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 2521,38 грн. На вказану заборгованість позивачем нараховані пеня у розмірі 126, 24 грн., 3% річних у розмірі 24,42 грн., інфляція 9,59 грн.
Справа слуханням відкладалася у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю надання витребуваних документів по справі, а саме відзиву на позовну заяву.
До суду було повернуто копію ухвали від 17.04.2013, яка була спрямована відповідачу за юридичною адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: вул. Свердлова, 89, м. Ялта, 98603 з позначкою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».
Згідно витягу з ЄДРПО України станом на 11.04.2013 місцезнаходженням Відкритого акціонерного товариства «Гідромонтаж» є: вул. Свердлова, 89, м. Ялта, 98603.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
03.06.2013 відповідач явку уповноваженого представника знов не забезпечив, відзив не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, причини нез'явлення до суду не відомі.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними документами, які містяться у матеріалах справи у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
01.04.1998 між Державною акціонерною енергопостачальною компанією «Крименерго» (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» у справі) в особі Ялтинських електричних мереж (енергопостачальна організація за договором) та Відкритим акціонерним товариством «Гідромонтаж» (абонент за договором) був укладений договір про постачання електричної енергії №342 (а.с. 11-14).
Відповідно до пункту 1.1. договору енергопостачальна організація та абонент зобов'язуються керуватися даним договором, тарифами, встановленими Урядом України, рішеннями Уряду, «Правилами користування електричною енергією» (далі - ПКЕЕ) та іншими директивними документами, що регламентують питання користування електричною енергією.
Відповідно до п. 2.1.1 договору енергопостачальна організація зобов'язується поставляти електроенергію після оплати: спожитої електричної енергії та передплати, згідно з умовами встановленими цим договором та величин споживання згідно додатку №1.
Згідно пункту 3.2.1. договору споживач зобов'язується оплачувати за спожиту електроенергію і потужність вказану в додатку №1, згідно діючих тарифів.
Відповідно пункту 1 додатку №4 (II) «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії №342 від 01.04.1998 розрахунки за спожиту електроенергію здійснюється відповідно до п.6.6. ПКЕЕ. Розрахункова дата (день, коли Споживач надає «Акт про об'єми переданої споживачеві (спожитої споживачем) електроенергії» (Додаток №2 до Договору, далі у даному порядку - «Акт»), а Постачальник виставляє остаточний рахунок, встановлюється 26 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Показники розрахункових засобів обліку відповідно до «Переліку об'єктів і точок комерційного обліку» фіксуються 26 числа кожного місяця і оформляється «Актом» в 2-х екземплярах, по одному для кожної сторони.
За дату оплати приймається дата зачислення коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом користування постачальника електроенергії або дата внесення споживачем грошових коштів в касу постачальника.
Споживач до 25 числа поточного розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) об'єму споживання електричної енергії. Вказаний платіж здійснюється виключно по рахунку, що виставляється Постачальником, розрахованому на підставі заявленого (очікуваного) об'єму споживання електричної енергії і тарифу поточного місяця.
Згідно п.3 Додатку №4 (II) до договору об'єм фактично спожитої за розрахунковий період електроенергії , з урахуванням величини втрат на ділянці мережі від місяця установки засобів обліку до межі балансової приналежності електромереж, визначається відповідно до «Акту», підписаного споживачем та скріпленого печаткою споживача.
Якщо Постачальник електричної енергії не отримав в зазначений термін даних про об'єми спожитої електричної енергії, визначення об'єму спожитої електричної енергії здійснюється розрахунковим шляхом відповідно до ПКЕЕ (п.6.39 ПКЕЕ), а саме:
Визначення об'єму спожитої за розрахунковий період електроенергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних упродовж наступного розрахункового періоду.
Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показників розрахункових засобів обліку повинен не перевищувати один місяць, після чого розрахунок об'єму спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії по потужності струмоприймачів і кількості годин їх використання без подальшого перерахунку.
Відповідно до п. 6 додатку №4 (II) до договору у випадку несвоєчасної сплати обумовлених даним порядком платежів, Постачальник проводить споживачу нарахування за весь період прострочення платежу: пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який виконуються нарахування; 3% річних від простроченої суми; при цьому сума боргу має бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Матеріали справи свідчать, що на оплату за спожиту активну електроенергію у жовтні 2012 - грудні 2012 року, позивачем були виставлені рахунки - накладні, які складалися з наступних нарахованих сум та оплачувалися відповідачем наступним чином.
Рахунок-накладна №342/86/1112А1 від 26.11.2012 на суму 2 275,99 грн. (а.с.31), складається з нарахованої плати за 2232 кВт/г спожитої електроенергії (2113,03 грн.) та 20% ПДВ (422,61 грн.). У вказаному рахунку позивачем зараховано сальдо на 01.11.2012 (-259, 65 грн.), споживачем з 01.11.2012 по 26.11.2012 нарахована сума не сплачена. Таким чином до оплати позивачем нараховано 2275, 99 грн.
Рахунок - накладна №342/86/1212А1 від 26.12.2012 на суму 2521,38 грн. (а.с.32) складається з нарахованої плати за 216 кВт/г спожитої енергії (204,49 грн.) та 20% ПДВ (40,90 грн.). У вказаному рахунку позивачем зараховано сальдо на 01.12.2012 (2275,99 грн.), споживачем з 01.12.2012 по 26.12.2012 нарахована сума не сплачена. Таким чином до оплати позивачем нараховано 2521,38 грн.
Отже, неоплаченою залишилася:
за рахунком-накладної №342/86/1112А1 від 26.11.2012 сума 2275,99 грн.
за рахунком - накладної №342/86/1212А1 від 26.12.2012 сума 2521,38 грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості не надано спростувань розрахункам позивача.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 ГК України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Статтями 530, 612 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що на оплату за спожиту активну електроенергію у жовтні 2012 року - грудні 2012 року позивачем були виставлені рахунки накладні на загальну суму 2521,38 грн. Позивачем зараховано сальдо на 01.12.2012 у сумі 2275,99 грн., у зв'язку з чим неоплаченою залишилась сума в розмірі 2521,38 грн.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 2521,38 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
На вказану суму позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми платежу в розмірі 24,42 грн., інфляція в розмірі 9,59 грн.
Суд вважає необхідним зазначити наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 3% річних від простроченої суми платежу в розмірі 32,02 грн. та інфляції в розмірі 12,60 грн. підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Оскільки відповідачем не виконано зобов'язання щодо своєчасної оплати за спожиту активну електричну енергію, відповідно до умов договору позивачем нарахована сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу в сумі 126,24 грн.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на відповідача.
Повне рішення складено 07.06.2013.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Гідромонтаж» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» заборгованість за електроенергію у розмірі 2521,38 грн., пеню у розмірі 126,24 грн., 3% річних у сумі 24,42 грн., інфляційні нарахування в розмірі 9,59 грн., а також судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Суддя М.П. Гаврилюк