"10" березня 2009 р.
Справа № 03/51-38.
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Уктелеком»в особі Центру електрозв'язку №4 Волинської філії ВАТ «Уктелеком», м. Ковель
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Волинська маслосирбаза», м. Ковель
про стягнення 1 010 грн. 21 коп. заборгованості та пені
Суддя Сініцина Л.М.
Представники:
від позивача: Здига В.Я. -юрисконсульт, дов. в справі
від відповідача: н/з
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку №4 Волинської філії ВАТ «Укртелеком» просило суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Волинська маслосирбаза»999 грн. 54 коп. заборгованості та 10 грн. 67 коп. пені за надані послуги електрозв'язку по договору №257 від 11.09.2001р., всього 1 010 грн. 21 коп.
Клопотанням від 10.03.2009р. представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 999 грн. 54 коп., а в решті суми позовні вимоги зменшити (а.с.29).
Відповідач відзиву на позовну заяву згідно статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суду не подав, позов не заперечив, в судове засідання представник відповідача не з'явився.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін господарський суд,
Відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Отже, враховуючи клопотання представника позивача від 10.03.2009р., де він просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 999 грн. 54 коп., а в решті суми позовні вимоги зменшити, суд розглядає позов в межах зменшених позовних вимог в сумі 999 грн. 54 коп.
11 вересня 2001 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку №4 Волинської філії ВАТ «Укртелеком» та Відкритим акціонерним товариством «Волинська маслосирбаза»був укладений договір № 257 про надання послуг електрозв'язку (а.с.12-14).
Згідно пункту 2.1.1 даного договору підприємство зв'язку взяло на себе зобов'язання забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про зв'язок», який був чинним на момент виникнення та існування спірних правовідносин та втратив чинність згідно статті 8 Закону України «Про телекомунікації» №1280-ІV, що вступив в законну силу 24.12.2003 р., Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.1997 р. (далі -Правила) та умов розділу 4 договору послуги надані абоненту підлягають оплаті. За домовленістю сторін встановлено авансову систему оплати платежів з поданням рахунків, відповідно до якої розрахунки проводяться щомісячно протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим (пункт 4.5 договору) (а.с.13).
Згідно доказів, поданих позивачем, у відповідача існує заборгованість за послуги електрозв'язку в сумі 999 грн. 54 коп. з врахуванням часткової проплати (а.с.22), за період з липня 2008 р. по лютий 2009 р. Дана заборгованість стверджується рахунками № 307 за телекомунікаційні послуги за липень 2008 р. - січень 2009 р. (а.с.15-21), розрахунком заборгованості (а.с.23) та оборотною відомістю (а.с.24).
19.02.2009 р. позивач надіслав відповідачу претензію №285 від 19.02.2009р. про оплату заборгованості в сумі 1010 грн. 21 коп., яка залишена без задоволення (а.с.11).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Волинська маслосирбаза»999 грн. 54 коп. боргу за надані телекомунікаційні послуги підставні та доведені матеріалами справи і підлягають до стягнення в повній сумі.
Відповідно до статті 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок другої сторони.
Тобто, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», Правилами користування місцевим телефонним зв'язком, ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГП України, ст.ст. 33,34,43,44-49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1.Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Волинська маслосирбаза»(45000 м.Ковель, вул. Луцька, 19, р/р 26005110001001 в КБ «Надра»м. Луцька МФО 303525, код 0044607) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку №4 Волинської філії ВАТ «Укртелеком»(45008 м. Ковель, вул. Незалежності, 84, р/р 260051961 в ВОД ВАТ Райффайзен Банк «Аваль»МФО 303569, код 23251963) заборгованість в сумі 999 грн. 54 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Суддя Л.М.Сініцина