Єдиний унікальний №422/2833/2013-к
Провадження № 1-кп/422/161/2013
«04» червня 2013 року м. Перевальськ
Перевальський районний суд Луганської області,
в складі: головуючого-судді: Булгакової Г.В.
при секретарі: Реутовій О.І.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: Федоренко С.В.
потерпілої: ОСОБА_1
обвинуваченого: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030520001023 від 23 квітня 2013 року відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ящикове Перевальського району Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 164 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_1 згідно виконавчого листа № 2-1673/11, виданого на підставі рішення Перевальського районного суду Луганської області, зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2, на утримання неповнолітнього сина-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 жовтня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Проте, ОСОБА_1 з метою злісного ухилення від сплати аліментів, будучи працездатним, тривалий час ніде не працював, в центрі зайнятості населення на обліку не перебував, аліменти на утримання дитини не сплачував, добровільно матеріальної допомоги не надавав.
А тому, за ним утворилась заборгованість по аліментам за період з 31 жовтня 2011 року по 01 квітня 2013 року в сумі 11 910 грн. 93 коп.
В судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що згідно рішення Перевальського районного суду Луганської області він зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. Аліменти він не сплачував, оскільки постійного заробітку не мав. Щиросердно кається у вчиненому злочині.
Оскільки обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому злочині, дав свідчення в яких повністю визнав свою провину і не він, ні потерпіла не оспорюють фактичні обставини справи, враховуючи думку прокурора, який вважає, що можливо розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку потерпілої і обвинуваченого, які не заперечували проти вказаного порядку розгляду справи, а також з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши сторонам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у повному обсязі та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки він злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утриманні дитини /аліментів/.
При визначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем мешкання /а.с. 27/, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебує /а.с. 29/, а також пом'якшуючи та обтяжуючи покарання обставини.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щиросердне каяття у вчиненому злочині.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, беручи до уваги усі обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання та вважає доцільним застосувати відносно нього ст. 75 КК України, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу також не надходило.
Процесуальні витрати і речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні дій, передбачених ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 /два/ роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням на строк 1 /один/ рік.
Зобов?язати ОСОБА_1, згідно ст. 76 КК України, в період випробувального строку, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Головуючий- суддя: Г.В. Булгакова