Справа №784/2112/13 30.05.2013 30.05.2013 30.05.2013
Провадження № 22ц/784/1846/13 Суддя першої інстанції Румянцева Н.О.
Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
Іменем України
30 травня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Мурлигіної О.Я.,
суддів: Коломієць В.В., Царюк Л.М.,
при секретарі Шпонарській О.Ю.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - Банк) до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,-
8 лютого 2013 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Свої вимоги Банк обґрунтовував тим, що 4 липня 2007 року року між сторонами був укладений кредитно-заставний договір, за яким Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 14300грн. зі сплатою відсотків у розмірі 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 4 липня 2010 року.
У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту станом на 28 січня 2013 року утворилась заборгованість у розмір 87103 грн. 61 коп.
Посилаючись на викладене, Банк просив суд стягнути з відповідачки вищезазначену заборгованість за кредитним договором.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за договором в сумі 55032 грн. 65 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 14115 грн. 54 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 29115 грн. 53 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 6177 грн. 60 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) - 4123 грн. 98 коп., пені - 1000 грн. Також розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі Банк просив змінити заочне рішення суду в частині зменшення суми пені, що підлягає стягненню, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Банку перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що розмір пеня значно перевищує розмір збитків Банку, а тому дійшов висновку про зменшення суми пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Проте, повністю з таким висновком суду погодитися не можна.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 4 липня 2007 року за заявою ОСОБА_2 було укладено письмовий кредитно-заставний договір на видачу споживчого строкового кредиту в розмірі 14300 грн. на кредитну картку з базовою процентною ставкою 1% на місяць на суму залишку заборгованості та порядком погашення заборгованості щомісячними платежами в розмірі 733.50 грн. строком до 4 липня 2010 року. Відповідач погодився, що ця заява разом з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) і Тарифами складають між ним та банком кредитно-заставний договір. Також в заяві зазначено, що у випадку порушення позивальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 8.5% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом (а.с.4).
Станом на 28 січня 2013 року за розрахунком банківської установи відповідач має заборгованість у розмірі 55032 грн. 65 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 14115 грн. 54 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 29115 грн. 53 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 6177 грн. 60 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) - 4123 грн. 98 коп., пеня - 33070 грн. 96 коп. (а.с.3).
Згідно з Законом України «Про банки та банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють умови надання кредиту.
Відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), розроблених самим же Банком (надалі - Умови), встановлено, що для надання послуг банк відкриває клієнту поточний рахунок. Строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати визначені в заяві позичальника, підписанням якої сторони укладають кредитно-заставний договір. Кредит надається в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені в заяві строки (а.с.5-7).
Підпунктом 5.1. Умов передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0.15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не менш 1 грн.
Стаття 526 ЦК України зазначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки місцевим судом встановлено факт укладання між Банком та ОСОБА_2 кредитно-заставного договору, а також факт належного виконання позивачем умов договору та неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитом, комісії та штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частина 3 ст. 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, з аналізу цієї правової норми вбачається, що за рішенням суду розмір неустойки може бути зменшено з двох правових підстав, зокрема, розмір неустойки значно перевищую розмір збитків та наявності істотних обставин.
Крім того, в роз'ясненнях постанови Пленуму вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» щодо застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України зазначається, що зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.
Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Проте, суд першої інстанції зазначених вимог закону та роз'яснень не дотримався.
Отже, розглядаючи справи без участі відповідача, не встановивши при розгляді справи та не навівши у рішенні істотних обставин, які б, на думку суду, були підставою для зменшення розміру неустойки, суд безпідставно зменшив розмір пені, пославшись тільки на те, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, завданих позивачу.
З наданого Банком розрахунку розмір пені складає 33070.96 грн., а тому з урахуванням вищевикладеного стягненню з відповідача підлягає саме ця сума пені, а в задоволенні вимог про стягнення штрафу в загальному розмірі 4623.98 грн. слід відмовити, у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості як сума всіх складових складає 82479 грн. 63 коп.
З огляду на викладене, рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині вирішення позовних вимог щодо зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, та загального розміру заборгованості підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення пені у розмірі заявлених позовних вимог.
На підставі ст. 88 ЦПК України підлягає перерозподілу розмір судових витрат, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Банку, їх розмір визначається з сум судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та апеляційному суді (871.04 грн. + 385.21грн.) та складає 1256 грн. 25 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення пені, загальної суми заборгованості і судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення цих вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 33070 грн. 96 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитно-заставним договором, укладеним 4 липня 2007 року, у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості визначити у сумі 87103 грн. 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1256 грн. 25 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та апеляційному суді
В іншій частині указане рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді