Справа: № 826/1376/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
04 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.
при секретарі - Синициній К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармлінк» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармлінк» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про скасування постанови,-
ТОВ «Фармлінк» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про скасування постанови.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 березня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 березня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин справи.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Інспекції №52 «з» від 23.07.2012р., заяви громадянки ОСОБА_2 №7/26-С-3007/14 від 30.07.2012р. і направлення б/н від 07.11.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками якої складено Акт перевірки від 10.12.2012р. (далі - Акт перевірки).
За результатами проведеної перевірки, встановлено факт самовільної реконструкції з добудовою приміщення вхідної групи на прибудинковій території житлового будинку №63/12 по вулиці Костянтинівській у м. Києві без документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних робіт та проектної документації, чим порушено частину 1 статті 34 та частину 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Окрім того, підвальні приміщення за зазначеною адресою експлуатуються позивачем у якості офісних приміщень, чим порушено частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Виявлення зазначеного порушення стало підставою для складення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.12.2012р., протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.01.2013р. та винесення постанови №08/13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013 р., якою на позивача накладено стягнення за вчинене правопорушення у вигляд штрафу у розмірі 103230,00 грн.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що, відповідачем у повній відповідності до правових норм, у межах 5 робочих днів проведено позапланову перевірку позивача на підставі звернення громадянки ОСОБА_2, яке надійшло 30.07.2012р. №7/26-С-3007/14 виходячи з наступного:
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999р. №687- XIV державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Відповідно приписів Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №439, остання відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Для виконання покладених на неї завдань Інспекція має право в установленому порядку:
- видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
- складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства;
- складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства.
Таким чином, наведеними правовими нормами закріплено право відповідача проводити перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та, за їх наслідками, виносити обов'язкові для виконання приписи, а також постанови про накладення стягнень за допущені правопорушення.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю врегульований положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (далі по тексту - Порядок №553).
За правилами пункту 1 названого Порядку він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Пунктом 7 Порядку №553 закріплено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Щодо допущення позивачем порушення, виявленого під час проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку, що метою винесення контролюючим суб'єктом припису є спонукання суб'єкта містобудування до усунення виявлених порушень, у той час як постанова покликана притягнути такого суб'єкта до відповідальності за вже вчинене та виявлене під час перевірки порушення виходячи з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим суб'єктом виявлено здійснення позивачем експлуатації об'єкту ІІІ категорії складності - самовільно реконструйованих нежитлових підвальних приміщень - (підвал літ. «А») прим. 104 по вул. Костянтинівській, 63/12 у Подільському районі м. Києва, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. №3038-VI з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України від 17.02.2011р. №3038-VI).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 цього Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Однією з вимог до містобудівної діяльності, згідно зі статтею 39 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI, є прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Відповідно до частини 8 названої правової норми експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) також закріплює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Посилання позивача на те, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а отже прийняття відповідачем за наслідками перевірки припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виключає накладення стягнення у вигляді штрафу за виявлені під час зазначеної перевірки порушення, суд вважає помилковим, виходячи з наступних обставин справи.
За приписами пункту 17 Положення №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Пунктами 18 та 19 зазначеного Порядку закріплено, що припис складається у двох примірниках, один примірник якого залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у той час як протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
В матеріалах справи відсутні докази дотримання вимог Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI, а саме документального підтвердження прийняття відповідачем в експлуатацію реконструйованих приміщень, що використовуються позивачем як офісні.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994р. №208/94-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови (далі по тексту - Закон України від 14.10.1994р. №208/94-ВР).
Абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України від 14.10.1994р. №208/94-ВР закріплено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, експлуатація або використання об'єктів будівництва III категорії складності, не прийнятих в експлуатацію, - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Частиною 11 названої правової норми штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Саме відповідно до наведених положень Закону України від 14.10.1994р. №208/94-ВР, відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013р. №08/13.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем допущено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Посилання представника позивача,на ті обставини,що він не був присутнім при огляді відповідачем реконструйованих приміщень спростовується «Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм,державних стандартів і правил від 10.12.2012 р.згідно з яким перевірка була проведена із залученням опер-уповноваженого Полякова В.І та громадянина ОСОБА_4,який і є представником позивача по справі(а.с. 35).
За правилами статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні.
Доводи викладені позивачем в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармлінк» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 березня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Костюк Л.О.
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.