Справа: № 2а-14156/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
04 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.
при секретарі - Синициній К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Політичної партії «Ренесанс» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної реєстраційної служби України до Політичної партії «Ренесанс» про анулювання реєстраційного свідоцтва партії,-
Державна реєстраційна служба України звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Політичної партії «Ренесанс» про анулювання реєстраційного свідоцтва партії
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 березня 2013 року, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 січня 2012 року Державною реєстраційною службою України на підставі правового висновку щодо установчих документів, поданих на реєстрацію Політичною партією «Ренесанс», видано наказ №90 про реєстрацію названої політичної партії.
Проте, у порушення вимог частини 6 статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001р. №2365-ІІІ відповідач у шестимісячний термін не зареєстрував свої обласні, міські, районні організації у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та Автономній Республіці Крим.
Зазначене порушення відповідно до приписів частини 1 статті 24 названого Закону і стало підставою для звернення до суду з позов про анулювання реєстраційного свідоцтва відповідача.
Судом першої інстанції встановлено, що Політична партія «Ренесанс» зареєстрована як юридична особа 05 квітня 2012 року, що підтверджується, копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ №852859.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копій документів, наданих Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області, Головним управлінням юстиції у Донецькій області, Головним управлінням юстиції у Запорізькій області, Головним управлінням юстиції у Івано-Франківській області, Головним управлінням у Київській області, Головним управлінням у м. Києві, Головним управлінням у Кіровоградській області, Головним управлінням у Луганській області, Головним управлінням у Львівській області, Головним управлінням у Миколаївській області, Головним управлінням у Одеській області, Головним управлінням у Полтавській області, Головним управлінням у Рівненській області, Головним управлінням юстиції у м. Севастополі, Головним управлінням у Сумській області, Головним управлінням у Харківській області, Головним управлінням у Хмельницькій області, Головним управлінням юстиції у Черкаській області, Головним управлінням у Чернівецької області про реєстрацію обласних та прирівняних до них структурних утворень політичної партії «Ренесанс», у межах шести місяців від дати державної реєстрації юридичної особи - відповідача проведено реєстрацію його обласних та прирівняних до них структурних утворень у Хмельницькій області - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 15.08.2012р. № 134, Луганській області - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 15.08.2012р. № 184, Миколаївській області - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 14.08.2012р. № 268, Сумській області - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 27.08.2012р. № 62, місті Севастополі - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 16.08.2012р. № 187, Рівненській області - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 16.08.2012р. № 120, Київській області - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 01.10.2012р. № 207, Донецькій області - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 19.09.2012р. № 185, Дніпропетровській області - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 15.08.2012р. № 406, Чернівецькій області - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 05.09.2012р. № 128, Харківській області - свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії від 15.08.2012р. № 234-ПП.
Таким чином у межах шести місяців від дати реєстрації Політичної партії «Ренесанс» утворено та зареєстровано одинадцять структурних утворень.
Ще п'ять структурних утворень зареєстровані в Черкаській, Львівській, Кіровоградській, Івано-Франківській областях та у місті Києві поза межами шестимісячного строку, визначеного частиною 6 статті 11 Закону України від 05.04.2001р. №2365-ІІІ, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію таких структурних утворень, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з частиною 1 статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Частиною 1 статті 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Разом з тим частина 2 статті 64 Конституції України не відносить право на свободу утворення політичних партій до переліку тих свобод, які ніким і в жодний спосіб не можуть бути обмежені. Це свідчить, що Конституція України допускає додаткове унормування законом загальних засад утворення і діяльності політичних партій за умови дотримання загальнодемократичних принципів.
Також Конституцією України передбачено загальні засади утворення і діяльності політичних партій. При цьому статтею 37 Основного Закону України встановлено заборону утворення і діяльності політичних партій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, а також на створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.
З метою забезпечення дії встановлених конституційних обмежень і у зв'язку з необхідністю створення передумов для реалізації громадянами права на свободу утворення політичних партій Конституція України відносить до відання законодавчої влади визначення засад утворення і діяльності політичних партій (пункт 11 частини 1 статті 92).
Саме на реалізацію наведених приписів Основного Закону України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001р. №2365-ІІІ (далі по тексту - Закон України від 05.04.2001р. №2365-ІІІ).
Статтею 2 названого Закону закріплено визначення політичної партії, як зареєстрованого згідно з законом добровільного об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що політичні партії забезпечують участь усіх громадян України в політичному житті суспільства, впливають на державну владу, беруть участь у формуванні органів влади і контролі за їх діяльністю.
Відповідно до положення частини 2 статті 3 Закону України від 05.04.2001р. №2365-ІІІ політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.
На реалізацію наведено положення частиною 6 статті 11 Закону України від 05.04.2001р. №2365-ІІІ закріплено обов'язок політичної партії протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечити утворення та реєстрацію в порядку, встановленому цим Законом, своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1.2. Рішення Конституційного суду України від 16 жовтня 2007 року №9-рп/2007 у справі за конституційним поданням Міністерства юстиції України про офіційне тлумачення положень частини шостої статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» (справа про утворення та реєстрацію партійних організацій) виходячи з цього положення частини 6 статті 11 Закону України від 05.04.2001р. №2365-ІІІ, згідно з яким політична партія забезпечує утворення та реєстрацію в порядку, встановленому Законом, своїх обласних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі, Автономній Республіці Крим, слід розуміти як обов'язок політичної партії утворити та зареєструвати обласні і прирівняні до них партійні організації не менш як у чотирнадцяти з двадцяти семи адміністративно-територіальних одиниць України, перелічених у частині другій статті 133 Конституції України.
Невиконання зазначеної вимоги, відповідно до частини 1 статті 24 Закону України від 05.04.2001р. №2365-ІІІ, є підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва.
Отже, вирішальним питанням для розв'язання спору є встановлення факту проведення відповідачем реєстрації його обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим у межах шестимісячного строку від дати реєстрації самої політичної партії.
Відповідно до положень частини 4 статті 11 Закону України від 05.04.2001р. №2365-ІІІ політична партія набуває статусу юридичної особи після реєстрації.
У той же час, відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. №755-ІV об'єднання громадян, благодійні організації, політичні партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, асоціації органів місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 4 названої правової норми закріплено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи здійснюють реєстрацію (легалізацію) об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок та їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, асоціацій органів місцевого самоврядування, інших установ та організацій, визначених законом, та видають виписку з Єдиного державного реєстру, оформлену державним реєстратором у відповідному виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи.
Приймаючи до уваги наведені приписи нормативно-правових актів, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що перебіг шести місяців, протягом яких політична партія зобов'язана утворити та зареєструвати обласні та прирівняні до них партійні організації, розпочинається з дати реєстрації політичної партії відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Такі висновки суду узгоджуються з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 13 листопада 2012 року у справі №К/9991/32387/12.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановив, що Політична партія «Ренесанс» протягом шести місяців з дня реєстрації не зареєструвала у встановленому порядку обласні, міські, районні організації у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та Автономній Республіці Крим, чим порушила вимоги частини 1 статті 24 Закону України від 05.04.2001р. №2365-ІІІ, що є безумовною підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість адміністративного позову, що є підставою для його задоволення.
За змістом статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Політичної партії «Ренесанс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 березня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Костюк Л.О.
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.