ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/8474/13 03.06.13
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія «АХА Страхування»
доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4169,25 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача - Лівак І.М., представник за довіреністю;
від відповідача - не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач або СК "АХА Страхування") звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач або СК "Оранта") 4169,25 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.04.2010 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «ВАЗ», державний реєстраційний номер АН5563СЕ, який був застрахований в СК "АХА Страхування". Остання виплативши страхове відшкодування за даним страховим випадком, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкода була завдана внаслідок експлуатації автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер АН1673АН, а цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю вказаного автомобіля, була застрахована в СК "Оранта" (відповідача), то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на останнього.
Відповідач подав заперечення на позовну заяву, зважаючи на те, що в порушення вимог ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем надані лише документи СТО, які не можна вважати належним доказом на підтвердження розміру суми відшкодування, яка має бути стягнута з відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.04.2010 о 14 год. 00 хв. в м. Маріуполі на вул. Котляревського була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер АН5563СЕ (далі - автомобіль «ВАЗ») із автомобілем «Мерседес», державний реєстраційний номер АН1673АН (далі - автомобіль «Мерседес»), яким керував Ржавський А.О. Дана обставина підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05.05.2010 у справі №3-2176/2010 копія якої міститься у матеріалах справи.
ДТП сталася в результаті порушення Ржавським А.О. вимог пунктів 10.1,10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05.05.2010 у справі №3-2176/2010, відповідно до якої Ржавського А.О. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ВАЗ». Даний автомобіль отримав пошкодження: бамперу заднього, кришки багажника, крила заднього, фонарю заднього, панелі задньої, що відображено в акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість), довідці видної інспектором ДАЇ м. Маріуполя.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №0620-а/09М від 12.07.2009, укладеного між СК "АХА Страхування" та Чеботар Оленою Валентинівною.
Згідно рахунку-фактури №20А12/0410 від 20.04.2010 відновлювальний ремонт автомобіля «ВАЗ» склав 5240 грн., при цьому сума ПДВ дорівнювала 0,00 грн.
З калькуляції відновлювального ремонту №20А12/0410 від 20.04.2010 (Центр кузовного ремонту «В'ячеслав») убачається, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля "ВАЗ" склала 5240 грн. (ПДВ дорівнює 0,00).
Наведені у даній калькуляції роботи та замінені деталі знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені в акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість), довідці видної інспектором ДАЇ м. Маріуполя.
На підставі вищевказаного договору №0620-а/09М від 12.07.2009, страхового акта №0620-а/09М-1 від 27.04.2010, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 4169,25 грн. Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням №8758 від 30.04.2010 на суму 4169,25 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 4169,25 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Ржавським А.О. внаслідок експлуатації автомобіля «Мерседес».
На час скоєння вищевказаної ДТП (14.04.2010) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Мерседес» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №ВС/6570164 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500 грн., франшиза - 510 грн., строк дії полісу з 14.12.2009 до 13.12.2010.
Отже, відповідач є особою на яку за полісом №ВС/6570164 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Мерседес» на час спірної ДТП.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували належний розмір суми відшкодування, яка має бути стягнута з відповідача, а саме не надано звіту про оцінку колісного транспортного засобу, як документ, що визначає розмір збитку, а лише надано документи СТО.
Проте суд не може погодитись з таким твердженням відповідача та зазначає, що реальний загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю «ВАЗ», склав 5240 грн., про що свідчить рахунок -фактури №20А12/0410 від 20.04.2010 та калькуляція відновлювального ремонту до вказаного рахунку-фактури, що є доказом фактично здійснених витрат, які виникли внаслідок ДТП. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок із визначення розміру завданих збитків внаслідок настання страхового випадку покладений на страховика, а не на особу, яка має право на відшкодування цих збитків. Проте, відповідач у порушення вимог зазначеного Закону свій обов'язок щодо визначення вартості завданих збитків не виконав, і не вчинив жодних дій з встановлення цього розміру.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля "ВАЗ" з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
З матеріалів справи вбачається, що рік випуску автомобіля «ВАЗ» - 2007, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував п'яти років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.
Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.
Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №ВС/6570164 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, у межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 3659,25 грн. грн. (4169,25 грн. - 510 грн. франшизи).
Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми страхового відшкодування, а отже позов підлягає задоволенню саме у цій сумі. У решті суми позову (510 грн.) слід відмовити з підстав необґрунтованості та незаконності позовних вимог у цій частині.
Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу у жовтні 2012 року звернувся до відповідача із заявою (вих. №РГ/0620/10/10 від 04.10.2012) про виплату страхового відшкодування за полісом №ВС/6570164. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 09.10.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, оригінал якого міститься у матеріалах справи.
Проте, відповідач після отримання зазначеної заяви суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбуніська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд 8, ідентифікаційний код 20474912) 3659 (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 25 коп. страхового відшкодування, а також 1510 (одну тисячу п'ятсот десять) грн. 04 коп. судового збору.
Видати наказ.
У решті в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 04.06.2013
Суддя Р.Б. Сташків