ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/7346/13 03.06.13
За позовомПриватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"
доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3848,74 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача - Дуля Ю.В., представник за довіреністю;
від відповідача - не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - позивач або УСК "Гарант-Авто") звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач або СК "Оранта") 4252,83 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.02.2012 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Мерседес», державний реєстраційний номер АР0705СВ, який був застрахований в СК "Гарант-Авто". Остання виплативши страхове відшкодування за даним страховим випадком, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкода була завдана внаслідок експлуатації автомобіля «Шкода», державний реєстраційний номер АА9242ВК, а цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю вказаного автомобіля, була застрахована в СК "Оранта" (відповідача), то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на останнього в сумі виплаченого страхового відшкодування 3580,22 грн.
Також, позивачем на підставі п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» нарахована пеня за період з 18.09.2012 до 18.03.2013 в сумі 268,52 грн.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку встановленому законодавством. Враховуючи те що, знос відповідно до наявного в матеріалах справи звіту №1063 від 10.04.2012 становить 0,56350 розрахунок витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу повинен проводитись з урахуванням такого зносу, проте позивач суму матеріального збитку визначив та обґрунтував в порушення вказаних приписів лише на підставі рахунку №С2116770 від 05.03.2012.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.02.2012 о 18 год. 45 хв. в м. Києві на вул. Рибальській була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер АР0705СВ (далі - автомобіль «Мерседес») із автомобілем «Шкода», державний реєстраційний номер АА9242ВК (далі - автомобіль «Шкода»), яким керував Дрогобич В.Г. Дана обставина підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №8964172 та постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2012 у справі №3-1515/12 копії яких містяться у матеріалах справи.
ДТП сталася в результаті порушення Дрогобичем В.Г. вимог пунктів 13.1, 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №8964172 та постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2012 у справі №3-1515/12 відповідно до якої Дрогобича В.Г. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Мерседес».
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів №19G-0371879 від 16.07.2011, укладеного між ВАТ «УСК "Дженералі-Гарант", правонаступником якого є ПАТ «УСК «Гарант-Авто» та Лобуновим М.О.
З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мерседес» в результаті його пошкодження при ДТП було складено 13.04.2012 звіт №1063 про визначення вартості матеріального збитку (далі - Звіт №1063), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Мерседес» у результаті його пошкодження при ДТП складало 2280 грн. Зі Звіту №1063 убачається, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) дорівнює 0,56350.
Вартість матеріального збитку відповідно до виставленого рахунку-фактури №2116770 від 05.03.2012 становить 3580,22 грн.
На підставі вищевказаного договору №19G-0371879 від 16.07.2011, страхового акта №1034679 (133075) від 19.04.2012, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 3580,22 грн. Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням №418 від 24.04.2012 на суму 3580,22 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 3580,22 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Дрогобичем В.Г. внаслідок експлуатації автомобіля «Шкода».
На час скоєння вищевказаної ДТП (15.02.2012) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Шкода» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АА/2154568 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн., строк дії полісу з 19.05.2011 до 18.05.2012.
Доказів того, що Дрогобич В.Г. перебував у автомобілі «Шкода» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.
Отже, відповідач є особою на яку за полісом №АА/2154568 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Шкода» на час спірної ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як було зазначено раніше, зі Звіту №1063 вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Мерседес» у результаті його пошкодження при ДТП складає 2280 грн. (при коефіцієнті фізичного зносу (Ез) - 0,56350).
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АА/2154568 та положення статей 9, 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" суд вказує на те, що на відповідачеві за полісом №АА/2154568 лежить обов'язок відшкодувати за спірним страховим випадком 2280 грн. (в межах витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу, враховуючи те, що франшиза за полісом дорівнює 0).
Відтак, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково саме в сумі 2280 грн.
Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу звернувся до відповідача з претензією (вих. №335 від 12.06.2012) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за полісом № АА/2154568. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 18.06.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.
Проте, відповідач після отримання зазначеної заяви суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 268,52 грн.
Проте, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань.
Однак, слід зазначити, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (спеціальними законами), які застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до іншої страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірні відносини між сторонами відсутні, відтак, відсутні і правові підстави для стягнення пені.
Наведене випливає з вимог статті 547 та абзацу 1 частини 2 статті 551 ЦК України, відповідно до яких правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З матеріалів справи не вбачається та сторонами не доведено укладення між позивачем та відповідачем у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних регресних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення 268,52 грн. пені.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 26.09.2012 у справі №4/17-3520-2011 (за позовом ПАТ «Страхова компанія «Соверен» до ПАТ «Міська страхова компанія» про стягнення 10 296,11 страхового відшкодування в порядку регресу та 677,71 грн. пені).
Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (частина 1 статті 546, частини 1, 3 статті 549 ЦК України).
Однак, ані ЦК України, ані Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею).
За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.
Аналогічного висновку також дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 27 березня 2012 року у справі № 4/17-3520-2011.
З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму страхового відшкодування, не підлягає задоволенню.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбуніська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд 19/3, ідентифікаційний код 16467237, в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 29, ідентифікаційний код 20494731) 2280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн. страхового відшкодування, а також 1019 (одну тисячу дев'ятнадцять) грн. 23 коп. судового збору.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.06.2013
Суддя Р.Б. Сташків