"05" червня 2013 р. м. Київ К/9991/8447/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Мороз Л.Л.
Сороки М.О.
Мироненка О.В.
провівши письмовий розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року,
У листопаді 2009 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про стягнення заборгованості.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 19 березня 2010 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року відмовлено відповідачу у відкритті апеляційного провадження.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
18 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1691-VI «Про соціальними виплатами»(Закон № 1691-VI), який набрав чинності 10 березня 2010 року.
Цим Законом встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення. Перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового .майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а п.3 ч. 1 ст. 18 КАС України виключено.
Разом із тим, прийняте у даній справі судове рішення, відповідачем, вже після набрання чинності Законом № 1691-VI, оскаржено у порядку адміністративного судочинства і відповідна апеляційна скарга подана ним за правилами, встановленими КАС України.
Відповідно до ст.189 КАС України, суддя - доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 222, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді