"03" червня 2013 р. м. Київ К-47842/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Борисенко І.В.
Судді: Кошіль В.В.
Моторний О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2008 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2009 р.
у справі № 6/124
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морторгсервіс»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про визнання недійсним рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Морторгсервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2008 позов задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2009 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2008 залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2009 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем на підставі п.п. «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» був складений акт від 30 березня 2006 року №37/1502 про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Морторгсервіс». Як вбачається з названого акта, його прийняття обумовлене відсутністю оподатковуваних поставок у позивача протягом останніх поточних календарних місяців. Зазначений акт надісланий на адресу позивача з повідомленням про необхідність повернути до податкового органу оригінал свідоцтва платника податку на додану вартість.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивачем було подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щомісячні податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого 2002 р. по вересень 2007р., однак декларації з податку на додану вартість подавались без показників оподатковуваних поставок та оподатковуваних операцій протягом останніх дванадцяти поточних календарних місяців, про що свідчать декларації за періоди: з вересня 2005 р. по грудень 2005 р., з січня 2006 р. по грудень 2006 р., з січня 2007р. по вересень 2007 р. У вересні 2005 p. була здійснена оподаткована операція у сумі без ПДВ 120,00 грн., ПДВ - 24,00 грн., яку було відображено в Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та подано до податкового органу.
Суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.
У відповідності до п.9.1., п 9.2 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент спірних правовідносин) центральний податковий орган веде реєстр платників податку. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Підпунктом «ґ» п.9.8 ст.9 названого Закону передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), який свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках. визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Відповідно до статті 9 названого Закону та з метою вдосконалення процедур адміністрування податку на додану вартість наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429 (далі - Положення).
Згідно п.25.2 Положення (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в» - «г» цього пункту. У відповідності до пп.25.2.1 Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б» - «г» пункту 25 цього Положення. При цьому такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей): акта підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 9.8 статті 9 Закону); довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяті послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 9.8 статті 9 Закону).
Отже, вищезазначені норми чітко передбачають порядок анулювання та необхідність наявності підтверджуючих документів, які є підставою для проведення анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, складених з дотриманням вимог законодавства.
Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, акт відповідача про анулювання реєстрації платника ПДВ не містить будь-якого посилання на наявність документу - довідки про результати документальної невиїзної перевірки, якою було б встановлено подання декларації з відсутністю оподаткованих операцій.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку, що оскаржуване рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, викладене у акті від 30 березня 2006 року №37/1502, про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Морторгсервіс» є неправомірним.
Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2009 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Борисенко
Судді В.В. Кошіль
О.А. Моторний