30 травня 2013 року м. Київ К-31455/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт-Сервіс» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. у справі № 2-а-42451/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт-Сервіс» до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання нечинною картки відмови та стягненні платежів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прінт-Сервіс» звернулось з позовом до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання нечинною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000004/2009/000796 від 16 вересня 2009 року та стягнення з Державного бюджету через Головне управління державного казначейства України м. Києва неправомірно отриманого податку на додану вартість у розмірі 116 574,64 грн. та державного мита у розмірі 22 418,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при оформленні ВМД декларантом у графі 36 ВМД зазначено преференцію « 014», однак, відповідачем було відмовлено у митному оформленні у зв'язку з відсутністю преференції. Таким чином, позивач вважає, що Харківської митницею було безпідставно стягнуто з ТОВ «Прінт-Сервіс» коштів загальною сумою 138 992,84 грн. при митному оформлені вантажу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року позов задоволено. Визнано нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000004/2009/000796 від 16 вересня 2009 р., видану Харківською митницею. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт-Сервіс» неправомірно отриманого податку на додану вартість у розмірі 116 574,64 грн. та державного мита у розмірі 22 418,20 грн.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прінт-Сервіс» звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Прінт-Сервіс» по ВМД №800000004/9/430574 від 16.09.2009 року задекларований придбаний імпортний товар: ниткошвейна машина «Астер 180» серії № 130715. При цьому код товару, що ввозиться на митну територію України визначений позивачем за УКТЗЕД - 8440 10 30 00 «машини швейні, проволокошвейні та скобозшивачі», у графі 36 ВМД позивачем зазначено преференцію - 014.
Харківською митницею за результатами розгляду поданих для митного оформлення товару матеріалів прийнято рішення щодо невірного визначення ТОВ «Прінт-Сервіс» коду товару, у зв'язку з чим прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000004/2009/000796 від 16 вересня 2009 року.
Підставою для прийняття картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України слугували висновки відповідача про неправильне визначення позивачем у ВМД преференції товару за кодом « 014», який звільняється від сплати мита та податку на додану вартість відповідно.
18 вересня 2009 року ТОВ «Прінт-Сервіс» подано вантажну митну декларацію типу ІМ-40 № 800000000/9/430684, відповідно у якій не зазначено, що товар є преференційним. При цьому у графі 47 ВМД визначена сума державного мита у розмірі 22418,2 грн. та податку на додану вартість у розмірі 116574,64 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем відсутній спір стосовно класифікації імпортованого обладнання. Предметом даного спору є правомірність визначення преференції товару за кодом « 014».
Суд першої інстанцій задовольняючи позовні вимоги вмотивував свої висновки тим, що оскільки опис товарів, які згідно з абз.1 п."о" ч.1 ст.19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" звільняються від сплати мита, повністю співпадає з назвами товарних позицій за УКТЗЕД, то дана пільга повинна застосовуватися до всіх товарів зазначених товарних позицій, визначених за їх словесним описом (назвою), включаючи більш дрібні класифікаційні групування. Дана пільга не може бути застосована до товарів товарних підпозицій виходячи з кодів УКТЗЕД, наведених в цій же нормі.
Натомість суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що застосування « 014» преференції та повернення сплачених сум по ввізному миту та ПДВ при проведені митного оформлення по ВМД №800000004/9/430574 від 16.09.2009 року є не можливим, оскільки товар за кодом УКТЗЕД 8440 10 30 00 відсутній у переліку визначеному Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи в України»,
У зв'язку з чим колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 81 Митного кодексу України від 17.11.2002р. (далі - МК України) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно ст. 88 цього Кодексу на декларанта покладаються обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'являти товари і транспорті засоби для митною контролю і митного оформлення: надати митому органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Статтею 86 Митного кодексу України визначено порядок прийняття митної декларації, а саме; митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
За приписами ст. 311 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Звільнення вад сплати мита, тарифні пільги та преференції визначені статтею 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (чинного у 2009 році), відповідно до п. «о» частини першої якої до 1 січня 2015 року товари, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелічені коди.
Наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2007 р. за № 1048 «Про затвердження відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, порядку їх ведення» (в редакції станом на 2009 рік) затверджений Класифікатор пільг при обкладенні товарів ввізним митом, де за кодом « 014» визначено перелік товарів в залежності від коду УКТЗЕД що звільняються від сплати мита, серед яких міститься обладнання для оправлення, включаючи брошурувальні машини за кодом УКТЗЕТ « 8440 10 00 00», що кореспондується з приписами пункту "о" частини першої статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф».
З аналізу вказаних норм закону вбачається, що законом визначено товар, що звільняється від сплати мита, в залежності від коду певної товарної під категорії (десять знаків).
Отже, застосування « 014» преференції та повернення сплачених сум по ввізному миту та ПДВ при проведені митного оформлення по ВМД №800000004/9/430574 від 16.09.2009 року є не можливим, оскільки товар за кодом УКТЗЕД 8440 10 30 00 відсутній у переліку визначеному Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи в України".
Посилання суду першої інстанції на наявність суперечностей, а саме, що в абз. 1 п. "о" ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" зазначено, що від сплати мита звільняються товари, які за описом належать до товарних позицій УКТЗЕД "Обладнання для оправлення, включаючи брошурувальні машини" і які в той же час повинні мати коди УКТЗЕД 8440 10 00 00, що кількістю знаків взагалі відповідають не товарній позиції, а товарній підкатегорії є необґрунтованим, оскільки законодавцем чітко визначені коди УКТЗЕД на товари, які звільняються від обкладання увізним митом та податком на додану вартість, саме за товарною під категорією, а не за товарною позицією.
Таким чином, колегія суддів вважає, що митниця діяла в межах повноважень та підставі вимог чинного законодавства.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт-Сервіс» відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: