"23" травня 2013 р. м. Київ К-36142/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Кошіля В.В.
за участю:
секретаря Бовкуна В.В.
представника позивача Дмитренко О.О.
представника відповідача Звичайної Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010
у справі № 2-а-13240/08/0470
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат») звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.05.2008 №0000281312/0, від 19.06.2008 №0000281312/1, від 11.09.2008 №0000281312/2, від 17.11.2008 №0000281312/3.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2009 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 15.05.2008 №69/08-06-235/00191000.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог норм пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон N334/94-ВР), в результаті чого занижено валовий доход на суму 1755004,03 грн.
На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.05.2008 №0000281312/0, від 19.06.2008 №0000281312/1, від 11.09.2008 №0000281312/2, від 17.11.2008 №0000281312/3, якими визначено суму податкового зобов'язання податок на прибуток у сумі 526501,21 грн., із них за основним платежем - 438751,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 87750,20 грн.
Підставою для прийняття відповідачем даних податкових повідомлень-рішень стало те, що вартість наданих ВАТ «Дизельний завод» для ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» послуг залишилась несплаченою, та можливість їх стягнення втрачена. Отже, на думку відповідача з якою погодився суд першої інстанції, зазначені послуги вважаються безоплатно отриманими, та підлягають включенню до складу валових витрат в силу прямих приписів пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Суд апеляційної інстанції з таким висновком відповідача та суду першої інстанції вірно не погодився, з огляду на наступне.
Виходячи із суті безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) в розумінні Закону №334/94-ВР, такими є товари, роботи та послуги, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості, надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.
Заборгованість позивача у розмірі 1755004,03 грн. основного боргу було стягнуто на користь ВАТ «Дизельний завод» на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2002 у справі № 23/152.
Така заборгованість, в силу прямих приписів Закону №334/94-ВР, є «безнадійною», та підлягала врегулюванню в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону. При цьому, на той час, та в порядку, визначеному діючою до 1 січня 2003 року редакцією Закону №334/94-ВР, всі зазначені вище події - стягнення на користь кредитора ВАТ «Дизельний завод» 1755004,03 грн. заборгованості минули до 01.01.2003. І валові доходи на суму заборгованості, визнаної судом, мали бути збільшені саме продавцем у зв'язку з неподанням ним заяви про визнання такого покупця банкрутом.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надає пріоритет відновленню платоспроможності, а не безповоротному банкрутству підприємства. Заборгованість, яка була погашена згідно до частини другої статті 14 даного Закону не змінює податкові зобов'язання як покупця, так продавця у зв'язку із таким погашенням.
Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що заборгованість яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця, так і продавця у зв'язку із таким визнанням.
Отже, послуги, які надані позивачем для ВАТ «Дизельний завод», заборгованість за які не була тим пред'явлена в межах справи про банкрутство, та погашена, з огляду на приписи ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не можна вважати безоплатно наданими, тому позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)В.В. Кошіль
З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова