04 червня 2013 року м. Київ К/9991/63396/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Вербицька О.В.
Судді: Кошіль В.В.
Моторний О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р.
у справі № 2а-6812/12/2070
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_5.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 24.05.2012 р. №0002591702 та №0002581702.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р., а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 р. залишити в силі.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_5, за результатами якої складено акт № 1467/1702/НОМЕР_1 від 10.05.2012 р.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні податку на додану вартість у сумі 6 233,00 грн.; ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб у жовтні 2010 року на суму 4 675,00 грн.
Крім того, як вбачається з акта перевірки, позивачем неправомірно формувався податковий кредит з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ «Віва-Авто», котрі реально не відбулись, а, отже, не спричиняють реального настання правових наслідків.
На підставі акта ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення: від 24 травня 2012 р. №0002591702, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4675,00 грн.; від 24 травня 2012 р. №0002581702, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 6233,00 грн. та нараховано штрафну фінансову санкцію у розмірі 3116,50 гривень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.10.2010 р. між ФОП ОСОБА_5 (Покупець) і TOB «Віва-авто» (Продавець) було укладено усну угоду купівлі продажу, відповідно до якої ФОП ОСОБА_5 купує папір Кама ф.600 пл.70 у кількості 4,33 т за ціною 7 200,00 грн. за тонну на загальну суму 31 166,67 грн.
За результатами господарської операції було складено видаткову накладну №081010 від 08.10.2010 р. та податкову накладну № 081014 від 08.10.2010 р.
Крім того, на перевезення вищевказаного товару була складена товарно - транспортна накладна №Р11 від 08.10.2010 року, з якої вбачається, що вантажовідправником є ТОВ «Віва-Авто», вантажоодержувачем - ФОП ОСОБА_5, перевезення вантажу здійснювалося ФОП ОСОБА_6, пункт навантаження -АДРЕСА_1, пункт розвантаження - АДРЕСА_2.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
При цьому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Згідно зі ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.
Відповідно до абз. 27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила) (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Підпунктом 11.1 п.11 Правил визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.
Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, у позивача відсутня товарно-транспортна накладна.
Крім того, документально не підтверджено укладення та виконання угоди з автоперевізником ФОП ОСОБА_6, а також використання складського приміщення за адресою: АДРЕСА_2, яка зазначена в товарно - транспортній накладній як пункт розвантаження. Також в товарно - транспортній накладній відсутнє зазначення номеру подорожнього листа, дані щодо товаросупорводжуючих документів, вид пакування, код вантажу, клас вантажу, маса вантажу, відсутні відомості про виконавців вантажно-розвантажувальних операцій, а також щодо часу навантаження та розвантаження товару.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 відхилити.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді В.В. Кошіль
О.А. Моторний