"22" травня 2013 р. м. Київ К-34003/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Ситникова О.Ф.,
Гаманка О.І.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року, -
У серпні 2010 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУ МВС України в Донецькій області), Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Донецького МУ ГУ МВС України в Донецькій області) про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом ГУ МВС України в Донецькій області за № 254 о/с від 13 липня 2010 року звільнений з органів внутрішніх справ України у запас, відповідно до підпункту "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Підставою для прийняття такого наказу став наказ ГУ МВС України в Донецькій області за № 821 від 14 червня 2010 року та рішення кадрової комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 6 липня 2010 року.
На його думку, таке формулювання причини звільнення є формальним та безпідставним, оскільки фактично підставою для прийняття спірних наказів стало порушення відносно нього кримінальної справи.
Посилаючись на те, що звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається лише після набрання законної сили вироком у кримінальній справі, а на день прийняття спірних наказів кримінальна справа відносно нього судом ще не розглянута, просив скасувати накази ГУ МВС України в Донецькій області № 821 від 14 червня 2010 року та № 254 о/с від 13 липня 2010 року в частині звільнення його з органів внутрішніх справ; поновити його на посаді командира роти полку патрульно-постової служби Донецького МУ ГУ МВС України в Донецькій області, яку обіймав до звільнення; стягнути з Донецького МУ ГУ МВС України в Донецькій області на його користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 13 липня 2010 року до дня поновлення на роботі; допустити рішення до негайного виконання.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову, про задоволення позовних вимог. Скасовано накази ГУ МВС України в Донецькій області № 821 від 14 червня 2010 року та № 254 о/с від 13 липня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ та поновлено його на посаді командира роти полку патрульно-постової служби Донецького МУ ГУ МВС України в Донецькій області, яку обіймав до звільнення. Зобов'язано ГУ МВС України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу, який на час постановлення судового рішення склав 2 місяці 22 дні, з відрахуванням передбачених законодавством податків і внесків з доходу фізичної особи. Постанову суду допущено до негайного виконання в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
У касаційній скарзі ГУ МВС України в Донецькій області, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
ОСОБА_4 своїм правом, як сторони у справі, не скористався та заперечень на касаційну скаргу не подав.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 1 вересня 2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 15 жовтня 2007 року обіймав посаду командира роти полку патрульно-постової служби Донецького МУ ГУ МВС України в Донецькій області.
Наказом ГУ МВС України в Донецькій області за № 254 о/с від 13 липня 2010 року ОСОБА_4 звільнений з органів внутрішніх справ України у запас, відповідно до підпункту "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Підставою для прийняття цього наказу став, зокрема, інший наказ ГУ МВС України в Донецькій області - за № 821 від 14 червня 2010 року, з якого слідує, що капітана міліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ за "особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 статті 10 Закону України "Про міліцію", що виразилося у незабезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, Етичного кодексу працівника ОВС України в частині своєчасного запобігання його порушення".
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову, про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з незаконності зазначених вище наказів, оскільки як в жодному з них, так і в рішенні кадрової комісії від 6 липня 2010 року не конкретизовано, в чому ж саме полягає порушення позивачем вимог статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 статті 10 Закону України "Про міліцію", які дії в їх порушення вчинив чи не вчинив ОСОБА_4
Звільнення ж ОСОБА_4 у зв'язку із скоєнням злочину є передчасним, позаяк згідно з частиною шостою статті 21 Закону України "Про міліцію" та пунктом 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, таке його звільнення зі служби допускається лише після набрання звинувачувальним вироком законної сили.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо протиправності спірних наказів в частині звільнення ОСОБА_4 ще й з таких підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частинами десятою та п'ятнадцятою статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, встановлено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Застосовуючи до ОСОБА_4 такий крайній захід дисциплінарного впливу як звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, ГУ МВС України в Донецькій області як у спірних наказах, так і під час розгляду справи обраний ним вид дисциплінарного стягнення не обґрунтував.
Окрім того, за перевіркою матеріалів справи встановлено, що 28 листопада 2009 року мало місце побиття працівниками міліції у Пролетарському райвідділі Донецького МУ ГУ МВС України в Донецькій області громадянина ОСОБА_5, внаслідок чого останньому були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
27 лютого 2010 року прокурором Пролетарського району міста Донецька порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України, за фактом перевищення влади або службових повноважень працівниками міліції, що супроводжувалося насильством, а 27 квітня 2010 року звинувачення у вчиненні цього злочину пред'явлено ОСОБА_4
У зв'язку з цим, ГУ МВС України в Донецькій області проводилося два службових розслідування: 1) щодо неналежного оформлення і розгляду матеріалів про побиття громадянина ОСОБА_5 у Пролетарському райвідділі Донецького МУ ГУ МВС України в Донецькій області (висновок від 25 березня 2010 року, а.с. 69-77); 2) щодо участі у вчиненні злочину командира роти полку патрульно-постової служби Донецького МУ ГУ МВС України в Донецькій області, капітана міліції ОСОБА_4 (висновок від 27 травня 2010 року, а.с. 24-30).
Обставини ж справи, викладені у спірному наказі ГУ МВС України в Донецькій області за № 821 від 14 червня 2010 року, не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема у спірному наказі зазначено, що 27 лютого 2010 року прокурором Пролетарського району міста Донецька порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_4 за перевищення влади або службових повноважень, у той час як цією постановою прокурора порушена кримінальна справа за фактом перевищення влади або службових повноважень працівниками міліції, а звинувачення у вчиненні злочину було пред'явлено ОСОБА_4 лише 27 квітня 2010 року.
Також у спірному наказі зазначено, що після отримання інформації про порушення 27 лютого 2010 року прокурором Пролетарського району міста Донецька кримінальної справи, ГУ МВС України в Донецькій області проведено службове розслідування щодо участі ОСОБА_4 у вчиненні злочину, у той час як таке розслідування проведено лише у травні 2010 року, після пред'явлення обвинувачення ОСОБА_4 у квітні 2010 року.
Колегія суддів погоджується з правильністю висновку апеляційного суду, що за таких обставин спірні накази не можуть залишатися в силі.
Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду щодо недотримання ГУ МВС України в Донецькій області строків накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику (частина перша). У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (частина друга). Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення (частина третя).
Апеляційний суд помилково вважав 25 березня 2010 року днем початку перебігу строку накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення, оскільки службове розслідування за фактом його дисциплінарного проступку було завершено лише 27 травня 2010 року, а 25 березня 2010 року Донецьким МУ ГУ МВС України в Донецькій області завершено інше службове розслідування - щодо неналежного оформлення і розгляду матеріалів про побиття громадянина ОСОБА_5 у Пролетарському райвідділі Донецького МУ ГУ МВС України в Донецькій області.
Відтак, дисциплінарне стягнення відносно ОСОБА_4 застосовано наказом від 14 червня 2010 року за № 821 в межах місячного строку, встановленого статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Враховуючи, що доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують і останній під час розгляду справи правильно застосував норми матеріального права та не порушив норм процесуального права, то, згідно з правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухваленого ним рішення відсутні.
Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т. Ф. Весельська
О. Ф. Ситников
О.І. Гаманко