"22" травня 2013 р. м. Київ К-39005/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Ситникова О.Ф.,
Гаманка О.І.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_4 до Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року, -
У грудні 2006 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (далі - Світлогірська сільська рада) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що працював на посаді землевпорядника Світлогірської сільської ради. Розпорядженням Світлогірського сільського голови від 13 листопада 2009 року за № 92 його звільнено з займаної посади з підстави, передбаченої пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, - систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Посилаючись на необґрунтованість накладення на нього дисциплінарних стягнень, а також процедури звільнення, оскільки його звільнено без згоди профспілкового комітету, членом якого він є, просив суд, з урахуванням уточнень, визнати протиправним його звільнення та поновити на посаді землевпорядника Світлогірської сільської ради з 13 листопада 2009 року, стягнути з відповідачів солідарно на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 44 955 гривень та моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень.
Також просив поновити йому строк звернення до суду, посилаючись на поважність причини його пропущення.
Під час розгляду справи суд залучив до участі в ній ОСОБА_5 - колишнього голову Світлогірської сільської ради, яка прийняла спірне розпорядження, як відповідача.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останньою постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_4 строк звернення до суду з адміністративним позовом. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Світлогірського сільського голови від 13 листопада 2009 року за № 92 про звільнення ОСОБА_4 з посади землевпорядника цієї сільської ради та поновлено на роботі з 13 листопада 2009 року. Стягнуто з Світлогірської сільської ради на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 листопада 2009 року по 15 січня 2010 року в розмірі 46 299 гривень 50 копійок, із здійсненням усіх необхідних відрахувань, та моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Світлогірської сільської ради 1 200 гривень, в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної зі сплатою ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць, що складає 1 215 гривень 50 копійок, допущено до негайного виконання.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову, про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
В запереченні на касаційну скаргу Світлогірська сільська рада просить залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на її законність і обґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову, про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що Світлогірський сільський голова ОСОБА_5 правомірно звільнила ОСОБА_4 на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, покладених на нього.
Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, оскільки він відповідає встановленим обставинам та підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами.
Відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Виходячи зі змісту даної правової норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання чи неналежне виконання трудових обов'язків, щоб це невиконання чи неналежне виконання трудових обов'язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що позивач не виконував покладені на нього посадові обов'язки, у зв'язку з чим розпорядженнями голови Світлогірської сільської ради ОСОБА_5 за № 38 від 17 липня 2006 року (а.с. 43, т.1), за № 47 від 25 липня 2006 року (а.с. 45, т.1), за № 58 від 16 серпня 2006 року (а.с. 47, т.1) на нього накладено дисциплінарні стягнення - оголошено догани.
Також апеляційним судом було встановлено, що актом перевірки від 2 листопада 2006 року з питань дотримання вимог земельного законодавства при регулюванні земельних відносин, складеним Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області (а.с. 50-52, т.1), виявлено порушення у Світлогірській сільській раді при оформленні договорів оренди земельних ділянок та відсутність деяких з них. Оскільки згідно з посадовою інструкцією землевпорядника Світлогірської сільської ради, виготовлення договорів оренди земельних ділянок покладено саме на позивача, то висновок апеляційного суду, що зазначені в акті порушення мали місце у зв'язку з неналежним виконанням ним посадових обов'язків є правильним.
У зв'язку з тим, що позивач своїм правом на оскарження дисциплінарних стягнень, передбаченим статтею 150 КЗпП України, не скористався, будь-яких заходів щодо повідомлення Світлогірського сільського голови ОСОБА_5 про відмову від виконання наданих нею доручень, які вважав незаконними, не вжив, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність систематичного неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків.
Відповідно до частини дев'ятої статті 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.
Під час розгляду справи зазначені вимоги законодавства судом були виконані - отримана згода первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_4 з посади землевпорядника Світлогірської сільської ради (а.с. 127-130, т. 2).
Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів щодо їх оцінки, а тому не можуть прийматися до уваги.
Враховуючи, що доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і суди під час розгляду справи правильно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, то, згідно з правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т. Ф. Весельська
О. Ф. Ситников
О.І. Гаманко