04 червня 2013 року м. Київ К/9991/53974/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Вербицька О.В.
Судді: Кошіль В.В.
Моторний О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 р.
у справі № 2а-2594/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентек»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентек» (далі - позивач, ТОВ «Рентек») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.11.2011 р. № 0157531502 та № 015751215002.
У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 р. скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 р. залишити в силі.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Рентек», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 р. - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Рентек», за результатами якої складено акт № 330/1502/32670609 від 04.11.2011р.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 3 підр. 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати за II квартал 2011 року на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду всього на суму 53 961, 00 грн. та зменшено зобов'язання з податку на прибуток на 12 411,00 грн.
На підставі акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.11.2011 р. № 0157531502, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 53 961,00 грн., та № 015751215002, яким позивачу визначено сум зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12 411,00 грн.
Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України встановлено, що розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») набирає чинності з 1 квітня 2011 року.
У відповідності до п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
При цьому правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів у період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону (п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
У 2010 році норми пункту 6.1. діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.
Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 150.1 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Отже, при формуванні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане (сформоване) у 1 кварталі 2011 року, тобто, з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010, а не лише виходячи з результатів господарських операцій за 1 квартал 2011 р.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді В.В. Кошіль
О.А. Моторний