"10" березня 2009 р.
Справа № 4/383/08
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Гладишевої Т.Я.
Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 10.03.2009 р.
від позивача: Супрун О.В., довіреність №67 від 06.03.2009р.;
від відповідача: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Водній Мир»
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 21 січня 2009 року
по справі №4/383/08
за позовом: Спільного Українсько-чеського підприємства у формі Закритого акціонерного товариства «Добра вода»
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Водній Мир»
про стягнення 18627,21 грн., з яких 16286,57 грн. залишок боргу по накладним за термін з 11.01.2008р. по 29.08.2008р., 2340,64 грн. пені за період з 11.01.2008р. по 29.09.2009р.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
Рішенням господарського суду Миколаївської області частково задоволено позов СУЧП у формі ЗАТ «Добра вода» до ТОВ «Водній Мир» про стягнення 18627,21 грн. : 1) стягнуто з ТОВ «Водній Мир» на користь позивача борг у розмірі 16286,57 грн., 1909,89 грн. - пені, 182 грн. держмита та 115,30 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, 2) на суму 430,75 грн. пені в позові відмовлено, з посиланням на те, що відповідачем частково виконано умови дистриб'юторських договорів №1604/07 від 16.04.2007р. та №9-ДДП від 01.01.2008р., у зв'язку з чим неоплаченою залишилася продукція, отримана відповідачем по накладним № ДВ-0000848 від 19.07.2007р. та № ДВ-0001085 від 06.12.2007р., таким чином виникла заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 16286,21 грн., у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню згідно з п. 3.1 договору в розмірі 2340,64 грн., між тим згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України стягненню підлягає пеня у розмірі 1909,89 грн..
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ «Водній Мир» з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області по справі №4/383/08 від 21.01.2009р. в частині стягнення 1909,89 грн. пені, мотивуючи це тим, що позивачем не були надані до суду витяги з офіційного видання де були б зазначені ставки НБУ за вказаний період, а отже господарським судом винесено рішення в частині стягнення пені у розмірі 1909,89 грн. необґрунтовано та з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
10.03.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від СУЧП у формі ЗАТ «Добра вода» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Водній Мир», в якому позивач просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно прийнято з врахуванням вимог чинного законодавства та обставин справи, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Представники відповідача -ТОВ «Водній Мир» не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні - в судові засідання не з'явилися, проте повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.02.2009р., яке повернулося до Одеського апеляційного господарського суду з відміткою про вручення.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ «Водній Мир», заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду першої інстанції - змінити, з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 16.04.2007р. між СУЧП у формі ЗАТ «Добра вода» (постачальник) та ТОВ «Водній Мир» (дистриб'ютор) укладено дистриб'юторську угоду № 1604/07, згідно яких постачальник зобов'язався поставити дистриб'ютору продукцію торгової марки «Добра вода», узгоджену умовами договору, а дистриб'ютор - її оплатити з відстрочкою на 30 днів (арк.спр.7).
Згідно з дистриб'юторською угодою від 16.04.2007р. постачальник за видатковими накладними №ДВ-0000848 від 19.09.2007р. та №ДВ-0001085 від 06.12.2007р. відпустив представнику ТОВ «Водній Мир» продукції на суму 34585,40 грн..
ТОВ «Водній Мир» свої зобов'язання за договором виконав частково та з порушенням строків, зазначених у п.3.1 договорів, розрахувався за поставлену продукцію на суму 11000,00 грн., що підтверджується актом зведення взаємних розрахунків з 01.01.2007р. по 31.03.2008р. (арк.спр.18), підписаним та скріпленим печатками двох сторін та виписками банку (арк.спр. 48-51).
Крім того, ТОВ «Водній Мир» повернув СУЧП у формі ЗАТ «Добра вода» продукції на суму 13137,04 грн., яку позивач прийняв відповідно до накладних № 55936 від 12.01.2008р., №55911 від 24.04.2008р., №№55602, 55733, 55881, 55916 від 03.06.2008р., №56097 від 01.07.2008р. (арк.спр. 12-17).
Таким чином, неоплаченою залишилась продукція, отримана дистриб'ютором за накладними № ДВ-0000848 від 19.09.2007р., №ДВ-0001085 від 06.12.2007р, у зв'язку з чим борг ТОВ «Водній Мир» перед СУЧП у формі ЗАТ «Добра вода» складає 16286,21 грн..
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За таких обставин, господарським судом першої інстанції цілком правомірно зроблено висновок про задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 16286,21 грн..
Також СУЧП у формі ЗАТ «Добра вода» у позовній заяві просило стягнути з ТОВ «Водній Мир» пеню за неналежне виконання зобов'язань за договором, передбачену п. 3.1 дистриб'юторської угоди №1604/07, у розмірі 2340,64 грн. за період з 11.01.2008р. по 29.09.2008р..
Дійсно, умовами п.3.1 дистриб'юторської угоди №1604/07 від 16.04.2007р. передбачено, що у випадку порушення строків оплати поставленої продукції, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від несплаченої суми за кожен день прострочки (арк.спр.7).
Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Між тим, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано..
Виходячи з цього, пеня, встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання, але за 6 місяців та в межах строку позовної давності -1 рік, встановленого ст.258 Цивільного кодексу України для стягнення неустойки, штрафу, пені.
Господарським судом першої інстанції обраховано розмір пені за попередні шість місяців з дня подання позову щодо кожного дня окремо, проте колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вказаний розрахунок не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки згідно з названою статтею нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто нарахування штрафних санкцій необхідно розпочати з 11.01.2008р. та закінчити 10.07.2008р..
Згідно з розрахунком, складеним господарським судом апеляційної інстанції з посиланням на постанови Правління Національного банку України №492 від 29.12.2007р.(облікова ставка НБУ з 01.01.2008р. - 10% річних) та №107 від 21.04.2008р. (облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. -12 річних) розмір пені складає 1747,88 грн. (16286,21 грн. * (2*10%*110дн.:366 дн.) + 16286,21 грн. * (2*12%*72дн.:366 дн.)=1747,88 грн..
Таким чином, позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 1747,88 грн..
За таких обставин, підлягає перегляду відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України й витрати по сплаті державного мита за подання позову та витрат на ІТЗ судового процесу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області -змінити в частині розміру пені.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.01.2009р. по справі №4/383/08 змінити, виклавши в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Водній Мир» (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, код 30396682) на користь спільного Українсько-чеського підприємства у формі Закритого акціонерного товариства «Добра вода» (Тернопільська область, Зборівський район, с. Млинівці, код 24633678) основний борг у сумі 16286 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 57 коп., 1747 (тисяча сімсот сорок сім) грн. 88 грн. - пені, 180 (сто вісімдесят) грн. 35 коп. -витрати по сплаті державного мита за подання позову, та 114 (сто чотирнадцять) грн. 25 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні позову на суму 592,76 грн. - відмовити.»
Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Лавренюк О.Т.