03.03.2009 Справа№ 18/492-07(7/218-07)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
Білецька Л.М. (доповідач)
суддів
Науменко І.М., Голяшкін О.В.
при секретарі судового засідання:
Прокопець Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача
Волохов Олег Олександрович юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №3 від 01.01.09;
від відповідача
Пащук Віталій Вікторович юрисконсульт 2 категорії відділу судових спорів, довіреність №423 від 01.01.09;
Романов Дмитро Михайлович начальник відділу судових спорів, довіреність №18 від 01.01.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ
на рішення
22.12.2008 року
господарського суду
Дніпропетровської області
у справі
№ 18/492-07(7/218-07)
за позовом
Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії «ДІСКО» м. Дніпропетровськ
до
Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ
про
стягнення 5 277 186, 80 грн.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
13 червня 2007 року позивач АТЗТ страхова компанія « Діско» звернувся до ДП «Придніпровська залізниця» з позовною заявою про відшкодування збитків.
Посилався не те, що 19.10.2005 року між сторонами укладено агентський договір (договір доручення) терміном дії до 31.10.2006 року. Договір був пролонгований до 31.12.2007 року.
21.02.2007 року позивач отримав лист відповідача від 16.02.2007 року у якому останній посилаючись на ст. 1008 Цивільного кодексу України повідомив, що через місяць після отримання позивачем листа відповідач буде вважати договір припиненим.
15.03.2007 року позивач не погодився з відмовою від умов договору. Постановою ДАГС у справі № 30-64-07 договір визнано діючим до 31.12.2007 року.
22.03.2007 року позивач дізнався про те, що відповідач уклав аналогічний договір з іншим страховиком .
Внаслідок таких неправомірних дій позивачу завдані значні збитки у вигляді:
- неотриманих позивачем стахових платежів в період з 21.03.2007 року по 31.12.2007 року;
- неотриманого доходу (втрачена вигода) від розміщення грошових коштів на депозитному вкладі;
Просив стягнути з відповідача збитків 5.277.786 грн. 80коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2008 року у справі № 18/492-07(7/218-07) (суддя Петрова В.І) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4 572 784,16 грн. збитків та судові витрати у справі.
Рішення мотивовано тим, що :
- договір, укладений 19.10.2005 року між сторонами, не може бути розірваний в односторонньому порядку (п.7.2 договору);
- оскільки укладений між сторонами договір є за своєю правовою природою агентським договором, то до даних правовідносин не може бути застосована ст. 1008 Цивільного кодексу України, а порядок припинення агентських договорів передбачено ст. 304 Господарського кодексу України.
Тому одностороння відмова від договору за умовами п. 7.2 договору, неможлива протягом строку дії договору. Припинення дії договору можливо лише у встановлений у договорі спосіб шляхом надсилання письмового повідомлення про таке бажання у встановлений договором строк ( не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії, з урахуванням продовження цього строку) та за умовами відсутності наступних дій, які б свідчили про зміну такої волі сторони.
Дії сторін свідчать про продовження умов договору до 31.12.2007 року. Проте відповідач з 21.03.2007 року перестав перераховувати страхові платежі позивачу.
Збитки у вигляді упущеної вигоди у вигляді неотриманих позивачем по договору страхових платежів за період з 21.03.2007 року до закінчення строку дії договору сталися через неправомірну відмову відповідача від виконання своїх зобов»язань як агента за договором.
Проте обґрунтованими суд встановив вимоги тільки про стягнення упущеної вигоди у розмірі 4 572 784,16 грн.
Що стосується упущеної вигоди (неотриманого прибутку) у вигляді відсотків від розміщення коштів на депозиті, то суд відмовив у їх задоволенні, посилаючись на те, що суду не надано належних доказів того, що позивач планував розмістити кошти на депозиті.
У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що :
- вимога про стягнення збитків є необґрунтованою, оскільки не враховує реального надходження страхових платежів на рахунки залізниці з 21.03.2007 року по 31.12.2007 року;
- відсутнє нормативне посилання;
- не досліджений факт наявності усіх елементів правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причиною зв»язку між протиправною поведінкою, збитками і вини;
- неправильно застосовано положення ч.4 ст. 623 Цивільного кодексу України; 226 Господарського кодексу України;
- неправильно не застосовані ст. 1008 Цивільного кодексу України;
Просив скасувати рішення, відмовити у позові.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2009року прийнято до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ та призначено на 03.03.2009 року.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2008 року залишити без змін, скаргу -без задоволення.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено ч.3 ст. 1008 Цивільного кодексу України, якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має право повідомити другу сторону не пізніше як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором. Надіславши позивачу повідомлення про відмову від договору, відповідач скористався своїм правом на припинення договору поруки, передбаченим ч.3 ст. 1008 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.3 ст. 1009 Цивільного кодексу України відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник .
Комерційним представником є особа, яка самостійно виступає представником підприємців при укладенні договорів у сфері підприємницької діяльності. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ними та особою, яку він представляє, або довіреністю (ч.1, ч.3 ст. 243 Цивільного кодексу України).
Оскільки відповідач у правовідносинах між сторонами дія як комерційний представник, позивач відповідно до ч. 3 ст. 1009 Цивільного кодексу України має право на відшкодування збитків.
Збитками згідно ст.22 Цивільного кодексу України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних умов, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідач відмовився від укладеного договору, але після цього він вчинив дії, спрямовані на продовження правовідносин в межах дії цього договору, тобто до 31.12.2007 року як про це зазначено в самому договорі. Іншого терміну дії договору не встановлено, ні договором ні додатковими угодами до нього. Факт скасування судового рішення про визнання договору діючим, не змінює терміну дії договору, встановленого за домовленістю сторін.
Таким чином, виходячи з наданих актів звірки, якими підтверджується факт отримання позивачем платежів від відповідача, що свідчить про реальність завданих збитків, суд першої інстанції правильно поклав їх в основу розрахунку при обчисленні упущеної вигоди у такому ж розмірі, як і у минулих періодах.
Цим спростовується довід апеляційної скарги щодо відсутності розміру збитків.
Слід також урахувати, що позивач є страховою компанією, і укладання договорів страхування є його основним видом діяльності, тому він вправі розраховувати на надходження платежів від відповідача у відповідності до вимог укладеного договору, тобто його поведінка у правовідносинах була правомірною.
Неправомірність поведінки відповідача у правовідносинах з позивачем полягає у тому, що він всупереч умовам укладеного договору з позивачем залучив до страхової діяльності іншу страхову компанію, що не передбачено ні законом ні договором.
Внаслідок цього (причинний зв»язок) позивач і зазнав збитків і був позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, оскільки втратив прибуткового контрагента по договору з вини відповідача, а також свій дохід на постійній комерційній основі від перевезень пасажирів відповідачем, на отримання якого він розраховував в межах дії укладеного договору, тобто до 21.12.2007 року.
Цим спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення у діях відповідача.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано стягнув неотриманий дохід за період з 21.03.2007 року до 21.12.2007 року.
Той факт, що позивач не знає, які реальні платежі надійшли від відповідача іншій страховій компанії за іншим договором, не звільняє відповідача від обов»язку відшкодувати ті збитки, які могли б надійти позивачеві за укладеним за ним договором.
Твердження про відсутність посилання на законодавство спростовується текстом позовної заяви, у якій розкрито підстава позову.
Суд першої інстанції правильно застосував матеріальне і процесуальне право до правовідносин сторін, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування рішення відсутні.
Є правильним рішення і в його неоскарженій частині щодо відмови у позові по депозиту. У матеріалах справи дійсно відсутні докази про надходження грошей від страхової діяльності саме на депозитний рахунок, вказаний позивачем.
Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України , суд,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2008 року у справі №18/492-07(7/218-07) -залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін