83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.05.2013р. Справа № 5006/19/110/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Бокової Ю.В., Риженко Т.М.
При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш», м. Краматорськ Донецької області
про стягнення заборгованості за кредитним договором №3/1-11 від 12.04.2011р. в сумі 478 030,67 грн., в тому числі 450 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 8 929,51 грн. заборгованості за відсотками, 19 101,16 грн. пені
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш», м. Краматорськ Донецької області
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ
про визнання недійсним кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р.
За участю представників сторін:
Від ПАТ «Промінвестбанк»: Павленко Л.М. за довіреністю.
Від ТОВ «Крусеш»: не з'явився.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
27.05.2013р. з 13.40 год. по 13.50 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш», м. Краматорськ Донецької області про визнання стягнення заборгованості за кредитним договором №3/1-11 від 12.04.2011р. в сумі 478 030,67 грн., в тому числі 450 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 8 929,51 грн. заборгованості за відсотками, 19 101,16 грн. пені. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором №3/1-11 від 12.04.2011р. щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені. Ухвалою суду від 07.12.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/110/2012.
Разом з позовом позивачем подано заяву №239опр від 06.12.2012р. про його забезпечення шляхом накладення арешту на усі грошові кошти відповідача, що містяться на усіх відкритих відповідачем банківських рахунках в усіх банківських установах відповідача у межах 478 030,67 грн.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Оскільки позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що унеможливлює вжиття таких заходів, заява щодо забезпечення позову у справі №5006/19/110/2012 шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.
У відзиві на позов №391/12 від 19.12.2012р. відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що стягнення кредитної заборгованості іншим шляхом, ніж за рахунок майна, переданого в заставу за договором №3/1-11/1 від 12.04.2011р., укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, виключає можливість реалізувати досягнуті домовленості та погасити заборгованість.
24 грудня 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Крусеш», м. Краматорськ Донецької області звернулось з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ про визнання недійсним кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач за зустрічним позовом посилається перевищення керівником ТОВ «Крусеш» повноважень під час під час укладення оспорюваного правочину, відсутність в угоді умов про відповідальність банку за належне виконання зобов'язань за кредитним договором та порушення при його укладенні принципу вільного волевиявлення учасників правочину з огляду на істотний дисбаланс договірних зобов'язань банка та позичальника. Ухвалою суду від 24.12.2012р. зазначений зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Цього ж дня Товариством з обмеженою відповідальністю «Крусеш» заявлено клопотання №389/12 від 19.12.2012р., в якому він з метою встановлення процесуального положення філії як позивача, визначення обсягу повноважень представника позивача на підписання кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р. на підставі ст.38 ГПК України просить суд зобов'язати відповідача надати засвідчені копії повних редакцій статуту ПАТ Промінвестбанк, філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», філії «Відділення Промінвестбанку в м. Краматорськ Донецької області» та довіреності на підписанта оспорюваного кредитного договору від імені банку, посвідченої 29.09.2010р. приватним нотаріусом Київського МНО Старостіною Н.С. та зареєстрованої в реєстрі за №2644.
Відповідно до ст.38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.
Проте, беручи до уваги, що підставами зустрічної позовної заяви не є обмеженість повноважень представника Промінвестбанку на підписання кредитного та з огляду на підтвердженість наявними матеріалами справи повноважень філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» представляти інтереси ПАТ Промінвестбанк у суді, суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ «Крусеш» .
22 січня 2013р. від ПАТ Промінвестбанк надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якій він заперечив проти задоволення вимог про визнання недійсним кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р., повноваження на укладення якого Найденку О.А. надані відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Крусеш» №67 від 14.03.2011р., та зазначив про безпідставність тверджень позивача за зустрічним позовом щодо невідповідності оспорюваного правочину внутрішньому волевиявленню позичальника та положенням чинного законодавства.
06 лютого 2013р. через канцелярію суду ТОВ «Крусеш» надано клопотання про витребування у ПАТ Промінвестбанк розширеного розрахунку суми заборгованості за кредитним договором №3/1-11 від 12.04.2011р. та зобов'язання сторін провести розширену звірку розрахунків. Водночас заявник просить суд продовжити строк розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою суду від 06.02.2013р. за клопотанням ТОВ «Крусеш» строк розгляду справи №5006/19/110/2012 продовжений на 15 днів.
26 березня 2013р. через канцелярію суду відповідачем за первісним позовом надано клопотання про зупинення провадження по справі №5006/19/110/2012 до вирішення справи №905/1383/13-г за позовом ТОВ «Крусеш» до ПАТ Промінвестбанк про внесення змін до умов кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р. та визнання недійсними забезпечувальних угод застави.
Оскільки заявником не наведено обґрунтованих доводів в підтвердження неможливості вирішення справи №5006/19/110/2012 до розгляду справи №905/1383/13-г, не обґрунтовано, якими чином внесення змін до кредитного договору та визнання фіктивними правочинів забезпечення в справі №905/1383/13-г може вплинути на стан заборгованості ТОВ «Крусеш» на 06.12.2012 р., суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання.
19 квітня 2013р. від ТОВ «Крусеш» надійшли заперечення проти первісного позову, в яких зазначено про відсутність у підписанта вимоги про дострокове повернення кредиту повноважень представляти інтереси банку, зазначено про відмінність копії зазначеної вимоги, отриманої позичальником, від примірнику банку; наголошено на неправильності розрахунку заявленої до стягнення заборгованості.
За клопотанням ТОВ «Крусеш» розгляд справи №5006/19/110/2012 неодноразово відкладався згідно зі ст.77 ГПК України.
В судовому засіданні представник ПАТ Промінвестбанк підтримав первісні позовні вимоги та заперечив проти задоволення зустрічного позову. Представник ТОВ «Крусеш» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.
За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та ТОВ «Крусеш» не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки ТОВ «Крусеш» за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
Встановив:
12 квітня 2011р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крусеш» (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №3/1-11 (далі - кредитний договір), відповідно до п.2.1 якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі, яка не може перевищувати 793 200,00 грн. на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Сума кредиту погашається згідно з наступним графіком:
Дата погашення кредитуСума, грн. Дата зменшення заборгованості за кредитом Сума заборгованості за кредитом становить:
До 31.04.2011р.5 500,00З 01.05.2011р.787 700,00 грн.
До 31.05.2011р.25 000,00З 01.06.2011р.762 700,00 грн.
До 30.06.2011р.44 000,00З 01.07.2011р.718 700,00 грн.
До 31.07.2011р.44 000,00З 01.08.2011р.674 700,00 грн.
До 31.08.2011р.44 000,00З 01.09.2011р.630 700,00 грн.
До 30.09.2011р.44 000,00З 01.10.2011р.586 700,00 грн.
До 31.10.2011р.44 000,00З 01.11.2011р.542 700,00 грн.
До 30.11.2011р.44 000,00З 01.12.2011р.498 700,00 грн.
До 31.12.2011р.28 700,00З 01.01.2012р.470 000,00 грн.
До 31.01.2012р.20 000,00З 01.02.2012р.450 000,00 грн.
До 29.02.2012р.20 000,00З 01.03.2012р.430 000,00 грн.
До 31.03.2012р.25 000,00З 01.04.2012р.405 000,00 грн.
До 30.04.2012р.30 000,00З 01.05.2012р. 375 000,00 грн.
До 31.05.2012р.35 000,00З 01.06.2012р.340 000,00 грн.
До 30.06.2012р.45 000,00З 01.07.2012р.295 000,00 грн.
До 31.07.2012р.45 000,00З 01.08.2012р.250 000,00 грн.
До 31.08.2012р.45 000,00З 01.09.2012р.205 000,00 грн.
До 30.09.2012р.45 000,00З 01.10.2012р.160 000,00 грн.
До 31.10.2012р.45 000,00З 01.11.2012р.115 000,00 грн.
До 30.11.2012р.30 000,00З 01.12.2012р.85 000,00 грн.
До 31.12.2012р.20 000,00З 01.01.2013р.65 000,00 грн.
До 31.01.2013р.20 000,00З 01.02.2013р.45 000,00 грн.
До 28.02.2013р.20 000,00З 01.03.2013р.25 000,00 грн.
До 28.03.2013р.25 000,00З 29.03.2013р.0
Згідно з п.2.2, погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення суми кредиту. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 28.03.2013р. або протягом 10 календарних днів з отримання направленої банком вимоги згідно з п.4.3.4 цього договору.
Відповідно до п.3.2 договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позивальником, виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 18,5% річних. Проценти нараховуються банком кожного 11, 21 числа місяця за попередній період і у останній робочий день місяця за період з 21-числа місяця по останній календарний день місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця з поточного рахунку позичальника №26001301510851 в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Краматорськ Донецької області», код банку 334141 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок №2068, відкритий банком в філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк у Донецькій області», код банку 334635.
За умовами п.3.3, у випадку порушення позичальником графіку погашення суми кредиту, відповідно до п.2.1 цього договору, та/або порушення встановленого п.2.2 цього договору строку остаточного повернення сум кредиту, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі 21,5% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.3.2 цього договору.
Згідно з п.3.7, у випадку настання будь-якої з наступних змін щодо умов, які існували під час дії цього договору:
- збільшення розміру облікової та/або ломбардної ставки та/або ставки рефінансування Національним банком України,
- зниження вартості української гривні по відношенню до долара США більш ніж на 5%;
- підвищення розрахункової вартості придбання банком кредитних ресурсів,
- збільшення рівня інфляції,
банк та позичальник вносять зміни до цього договору щодо відповідного збільшення розміру процентів за користування кредитом. Зміни повинні бути внесені шляхом укладання окремого договору протягом 5 банківських днів з моменту направлення банком повідомлення позичальнику про необхідність таких змін (з урахуванням часу поштового перебігу). За відсутності відповіді позичальника або його незгоди з запропонованим розміром процентів за користування кредитом цей договір може бути розірваний за ініціативи однієї зі сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством. При цьому сторони погоджуються, що у випадку розірвання цього договору за вищевказаних умов позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити нараховану, але несплачену плату за кредит, а також суму неустойки, нарахованих за порушення умов цього договору. Після сплати позичальником зазначених сум дія цього договору вважається припиненою. Після розірвання цього договору кредит, плата за кредит, неустойка та вищевказана сума різниці процентів сплачуються позичальником добровільно у 3-денний строк з дати розірвання, а при незгоді позичальника сплатити добровільно - стягуються з позичальника банком у судовому порядку.
В пункті 6.5 кредитного договору міститься застереження, яким позичальник гарантує повноваження керівника та інших органів управління позичальника на укладення та підписання цього договору.
Розділом 5 кредитного договору визначено умови притягнення сторін до відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань.
Зокрема, пунктом 5.1 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно з умовами цього договору зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною. Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу (п.5.2).
Відповідно до п.5.3, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно. При цьому, у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником у порядку, передбаченому п.3.2 цього договору для нарахування та сплати процентів, на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття (п.3.4 кредитного договору).
За використання кредитних коштів не за цільовим призначенням позичальник, згідно з п.5.4, сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. За невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п.п.4.2.3 та/або 4.2.4, та /або 4.2.5, та/або 4.2.7, та/або 6.8 цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми кредиту за кожний випадок невиконання. Сплата кредиту не звільняє позичальника від належного виконання зобов'язань за цим договором. В свою чергу, у разі ненадання банком кредиту після отримання від позичальника заяви про отримання кредиту відповідно до п.4.1.1 договору, банк сплачує позичальнику штраф у розмірі 80,00 грн., крім випадків, коли банк відповідно до умов чинного законодавства або умов цього договору має право не видавати кредит (п.5.6 договору).
У відповідності до п.6.1, 6.3, кредитний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, за виключенням умов, порядок набрання якими чинності передбачений п.6.2 цього договору, та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Крусеш» оспорюється дійсність кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р. з підстав його невідповідності приписам закону, а саме:
- представником ТОВ «Крусеш» перевищено повноваження, надані йому відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Крусеш», оскільки п.3.3 кредитного договору передбачено можливість сплати відсотків за неправомірне користування кредитними коштами за ставкою 21,5% річних, тобто в розмірі, що перевищує погоджений загальними зборами ТОВ «Крусеш» 18% річних;
- фактична невизначеність відповідальності банку як істотної умови кредитного договору;
- дискримінаційний характер норми п.3.7 кредитного договору з огляду на можливість підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитними коштами.
Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.345 ГК України, кредитним договором встановлюються наступні умови: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
За приписами ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансової послуги, до яких пунктом 6 ч.1 ст.4 зазначеного закону віднесено надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, має містити назву документа; назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання; прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; найменування, місцезнаходження юридичної особи; найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
Проте, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту вищевикладеного, суд робить висновок про те, що не може бути визнаний недійсним кредитний договір, зокрема, у випадку, коли сторони не встановили в договорі відповідальність банку за виконання зобов'язань.
Аналогічну за змістом позицію, яка згідно ст. 111-28 ГПК України має обов'язкову характер для застосування, та викладена в постанові по справі № 22/268 від 05.02.2008, має Верховний суд України.
До того ж, відповідно до п.5.1 оспорюваного правочину, за невиконання або неналежне виконання прийнятих зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені збитки. У відповідності до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, ними є: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. За таких обставин суд приходить до висновку про урегульованість в кредитному договорі питання щодо відповідальності банку за невиконання прийнятих зобов'язань.
Разом з цим, загальними зборами учасників ТОВ «Крусеш» прийнято рішення, оформлене протоколом №67 від 14.03.2011р., про відкриття у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Краматорськ Донецької області» кредитної лінії в розмірі 793 200,00 грн. під 18,5% річних, одноразовою комісією 0,5% від ліміту кредитування строком на 24 місяця на рефінансування кредитної заборгованості за існуючим кредитним договором №3/48/07 від 28.11.2007р. зі встановленим графіком його погашення, який відображений в п.2.1 кредитного договору, та надано повноваження генеральному директору ТОВ «Крусеш» Найденко О.А. на підписання кредитного договору, договорів застави та інших документів, необхідних для оформлення та супроводження кредитної лінії.
Погоджені загальними зборами учасників ТОВ «Крусеш» істотні умови кредитного договору, повноваження щодо укладення якого надані Найденку О.А., щодо ліміту та строку кредитування, розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами відображені у відповідних положеннях оспорюваного правочину (п.2.1, 3.1, 3.2 кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р.).
Разом з цим, підвищення процентної ставки до 21,5%, передбачене умовами п.3.3 кредитного договору має характер санкції, яка застосовується банком до позичальника за неправомірне користування кредитом у випадку порушення графіку погашення суми кредиту, відповідно до п.2.1 цього договору, та/або порушення встановленого п.2.2 цього договору строку остаточного повернення сум кредиту.
Враховуючи вищевикладені обставини, встановлена п.3.3 кредитного договору процентна ставка за неправомірне користування кредитом за своєю правовою природою не є тотожною визначеній п.3.2 відсотковій ставці за користування кредитом в розмірі 18,5% річних, що застосовується за загальним правилом до позичальника, яким належно виконуються кредитні зобов'язання.
З огляду на наведене, суд вважає доводи позивача за зустрічним позовом щодо перевищення Найденком О.А. повноважень під час укладення кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р. за наявності в ньому положень п.3.3 такими, що спростовуються матеріалами справи та не відповідають дійсності.
Разом з цим, суд відхиляє твердження позивача за зустрічним позовом щодо дискримінаційного характеру норм п.3.7, якими сторонами узгоджено порядок та підстави збільшення розміру процентів за користування кредитом, оскільки виходячи зі змісту наведеної норми сторонами фактично визначено конкретні підстави та порядок внесення відповідних змін до кредитного договору шляхом укладення окремого договору або його розірвання за відсутності згоди сторін на зміну його умов.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги відповідність положень п.3.7 кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р. нормам ст.651 ЦК України, ст. 188 ЦК України, якими встановлено порядок внесення змін до договорів, суд вважає твердження ТОВ «Крусеш» про дискримінаційний зазначеного пункту такими, що не відповідають чинному законодавству.
З огляду на наведені обставини, суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Крусеш» про визнання недійсним кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р. в повному обсязі.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Меморіальним ордером №1005 від 12.04.2011р. на виконання п.2.1, 3.1 банк перерахував позичальнику грошові кошти в сумі 793 200,00 грн.
В свою чергу, позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, зокрема, кредитні кошти відповідно до визначеного п.2.1 договору графіку не повертав та відсотки за користування ними своєчасно та в повному обсязі не сплачував. У зв'язку з вищевикладеним банк звернувся до нього з вимогою №167опр від 24.09.2012р., в якій повідомив про наявність станом на 17.09.2012р. заборгованості за кредитом в сумі 245 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 2 468,03 грн. та на підставі п.4.3.4 кредитного договору вимагав достроково повернути отримані кредитні кошти в повному обсязі та сплатити відсотки за користування ними.
Вищевказана вимога підписана виконуючою обов'язки директора філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області»-директором з організаційного, структурного розвитку та операційної ефективності ПАТ «Промінвестбанк» Скирчук Іриною Іванівною, якою повноваження щодо підписання претензій від імені ПАТ Промінвестбанк надані довіреністю від 30.08.2012р. (пункт «д»), посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. за зареєстрованою за №1770.
Разом з цим, доводи ТОВ «Крусеш» щодо відмінності між доданої до позову копії вимоги №167опр від 24.09.2012р. (а.с.17, том І) та між отриманою ним копіює вимоги (а.с.64, том ІІ) є безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє заперечення ТОВ «Крусеш» проти вимоги №167опр від 24.09.2012р. як необґрунтовані та не доведені.
За приписами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Проте, вимога банку №167опр від 24.09.2012р. залишилась позичальником не виконана, у зв'язку з чим в подальшому банком нараховувались відсотки за неправомірне користування кредитними коштами за процентною ставкою 21,5% на підставі п.3.3 кредитного договору.
Стосовно заперечень відповідача щодо неврахування при поданні позову часткового погашення боргу за кредитом та відсотками 28.11.2012 р. , 7.12.2012 року та неправомірне застосування облікової ставки НБУ в період з 1.03.2012-22.03.2012 року, судом встановлено, що сплата відсотків, яка було здійснена відповідачем 7.12.2012 року за листопад 2012 року була врахована в розрахунку заборгованості позивачем. До того ж , застосована облікова ставка НБУ відповідає всиновленої. Стосовно перерахування відповідачем в рахунок погашення кредиту 3000 грн. платіжним дорученням № 524, судом встановлено, що зазначені грошові кошти були зараховані на рахунок 2063 (Довгострокові кредити в поточну діяльність) та 29.11.2012 року перенесені на рахунок 3739 (Транзитний рахунок за іншими розрахунками), з якого зараховані на рахунок 2069 ( Прострочені нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність) в рахунок погашення заборгованості за відсотками, що найшло своє відображення в розрахунку до позову. Визначене відповідачем призначення платежу «погашення кредиту», не відповідає приписам п.3.6 Кредитного договору, за яким в першу чергу погашається заборгованість за відсотками. Зазначеним пунктом договору сторони встановили, що Позивач має право самостійно зараховувати кошти , які направлені Позичальником на погашення заборгованості, згідно черговості, встановленої п.3.6 договору. За таких обставин, судом не вбачається порушень з боку позивача у визначені заборгованості за кредитом та відсотками.
Як зазначає позивач та не спростовує належними доказами відповідач, станом на 06.12.2012р. у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 450 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 8 929,51 грн. Наявність заборгованості за кредитним договором у вищевказаних сумах є підтвердженою матеріалами справи №5006/19/110/2012.
Отже, беручи до уваги, що вимоги первісного позивача про стягнення за кредитним договором №3/1-11 від 12.04.2011р. заборгованості за кредитом в сумі 450 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 8 929,51 грн. є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, виходячи зі змісту п.3.4 кредитного договору, за згодою сторін встановлене законом обмеження періоду нарахування пені шістьома місяцями не застосовується до відносин, що виникають з кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р.
Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань, позивачем відповідно до приписів вищевказаних норм та п.5.3 договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за порушення строків повернення кредитних коштів за період з 01.03.2012р. по 05.12.2012р. в сумі 19 059,29 грн. та за період з 09.11.2012р. по 05.12.2012р нараховано пеню в сумі 41,87 грн. за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 01.11.2012р. по 29.11.2012р.
Судом перевірено наданий банком розрахунок пені за порушення строків повернення кредитних коштів та встановлено їх арифметичну правильність та відповідність приписам законом, тому позовні вимог ПАТ Промінвестбанк про стягнення пені в сумі 19 059,29 грн. підлягають задоволенню.
Разом з тим, виходячи зі змісту п.3.2 кредитного договору, нараховані з 01.11.2012р. по 29.11.2012р. відсотки підлягають сплаті до 30.11.2012р., відтак початковою датою періоду прострочення виконання обов'язку з їх сплати є 01.12.2012р., кінцевою датою - 05.12.2012р., про що зазначено в докладному розрахунку позовних вимог, доданого до пояснень від 27.05.2013р. З огляду на наведені обставини, позовні вимоги про стягнення пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 01.11.2012р. по 29.11.2012р., підлягають задоволенню в обґрунтованому розмірі, а саме - в сумі 12,32 грн.
З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені філією «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір за первісним позовом покладається відповідача, судовий збір за зустрічним позовом залишається на позивачеві.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 25, 33-34, 43, 44, 49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш» про стягнення заборгованості за кредитним договором №3/1-11 від 12.04.2011р. в сумі 478 030,67 грн., в тому числі 450 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 8 929,51 грн. заборгованості за відсотками, 19 101,16 грн. пені - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш» (84313, м. Краматорськ Донецької області, вул. Богдана Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 23178143) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) за кредитним договором №3/1-11 від 12.04.2011р. заборгованість за кредитом в сумі 450 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 8 929,51 грн. та пеню в сумі 19 071,61 грн., судовий збір в сумі 9 560,02 грн.
У задоволенні решти вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш» за первісним позовом - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ про визнання недійсним кредитного договору №3/1-11 від 12.04.2011р.- відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Крусеш» (84313, м. Краматорськ Донецької області, вул. Богдана Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 23178143) надмірно сплачений судовий збір в сумі 45,00 грн.
У судовому засіданні 27.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 01.06.2013р.
Головуючий суддя П.В. Демідова
Суддя Ю.В. Бокова
Суддя Т.М. Риженко