Головуючий 1 інстанції Радченко Е.А.
Доповідач Курило В.П.
Категорія 45
Іменем України
03 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Курило В.П.
суддів Будулуци М.С., Березкіної О.В.
при секретарі Бакунець Я.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до СВК «Росія» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
за апеляційною скаргою представника відповідача СВК «Росія» - Литвиненко Ігоря Петровича на рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 квітня 2013 року, -
Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 задоволений. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.700 га на території Новоіванівської сільської ради Амвросіївського району, який укладено 10.07.2010 року між ОСОБА_2 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Росія» та зареєстровано у Старобешівському районному відділі Донецької регіональної Філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 10.07.2010 року за № 007568040816800605. Зобов'язано сільськогосподарський виробничий кооператив «Росія» передати ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку площею 2.700 га, що розташована на території Новоіванівської сільської ради Амвросіївського району
В апеляційній скарзі представник відповідача СВК «Росія» - Литвиненко І.П. просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову з тих підстав, що суд не врахував, що в договорі оренди земельної ділянки та в інших документах зроблені виправлення державним реєстратором ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України з земельних ресурсів», отже документи на реєстрацію були здані не в 2010 році, а раніше. Державний реєстратор навмисно, зловживаючи своїм службовим положенням, внесла договір оренди в реєстр в супереч вимогам Закону України «Про оренду землі», в редакції, яка діяла на той час, на момент подачі документів на реєстрацію договору оренди землі не існувало тих суттєвих умов, а саме умов передачі у заставу та внесення в уставний фонд права оренди земельної ділянки. Отже. саме державний реєстратор повинен був змусити сторони обговорити ці питання з урахуванням змінених вимог законодавства, у зв'язку з тим, що зазначені порушення були допущені ні сторонами договору, а реєстратором, договір оренди не може бути визнаний недійсним, отримання позивачем орендної плати свідчить про її згоду з усіма умовами договору, який був підписаний 10 липня 2007 року.
В засідання апеляційного суду сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені судовими повістками, про що свідчать їх розписки про отримання судових повісток.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законів.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законів.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ № 102756 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2.700 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоіванівської сільської ради Амвросіївського району.
10.07.2010 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_2 передав відповідачу земельну ділянку строком на п'ять років з оплатою орендної плати в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди. Договір оренди пройшов державну реєстрацію у Старобешівському районному відділі Донецької регіональної Філії «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 10.07.2010 року з присвоєнням кадастрового номеру 007568040816800605. В той же день відбулася передача земельної ділянки від ОСОБА_2 до відповідача на підставі акту прийому-передачі. Ці обставини підтверджуються матеріалами реєстраційної справи по реєстрації договору земельної ділянки
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що сторони у договорах оренди земельних ділянок мали врегулювати питання про можливість або неможливість передачі у заставу або до статутного фонду товариства означеного майнового права. Проте, в укладених між сторонами договорах оренди земельних ділянок зазначена умова відсутня. У зв'язку з невідповідністю договорів оренди вимогам Закону України «Про оренду землі» є підстави для визнання таких договорів недійсними.
Вказаний висновок суду є правильним.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Стаття 2 цього закону передбачає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Враховуючи, що вказаний договір оренди земельної ділянки пройшов державну реєстрацію, виконувався сторонами, тому він є укладеним з часу його державної реєстрації.
Проте договір не містить всіх істотних умов, передбачених ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", що з огляду на ч.2 цієї статті тягне за собою його недійсність.
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін і дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не має.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 304, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника відповідача СВК «Росія» - Литвиненко Ігоря Петровича - відхилити.
Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили .
Судді: