Справа № 22-ц/793/1492/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19,27 Баранова О.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
23 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВініченка Б.Б.
суддівБондаренка С.І, Храпка В.Д.
при секретаріКуцопатрій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В лютому 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 23.05.2007 року між ним та ОСОБА_6, було укладено кредитний договір від 23.05.2007 року за № CSQWGA00000021. Згідно п.7.1. вказаного договору позивач відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 111 312,50 грн., на строк з 23.05.2007 року по 23.05.2017 року включно, відповідно до якої надав останньому готівкою через касу кредитні кошти, у розмірі 100 000 грн. на споживчі потреби та зарезервував 11 312,50 грн., для сплати страхових платежів у випадках і порядках передбачених п.п. 2.1.3,2.2.7. договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць (що дорівнює 14,04 % річних) на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач зобов'язався щомісяця у період з 25 по 31 число кожного місяця, вносити грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 1766,83 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 23.05.2007 року за № CSQWGA00000021, 23.05.2007 року між позивачем та ОСОБА_7, було укладено договір поруки № CSQWGA00000021.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем - ОСОБА_6, зобов'язань за кредитним договором виникла прострочена заборгованість, загальна сума якої з урахуванням вимоги позивача про дострокове повернення залишку кредиту, на час звернення з позовом складала 90904,23 грн., заборгованість за відсотками 10280,77 грн., заборгованість з комісії 1684,95 грн., заборгованість з пені 669,24 грн.
Представник позивача неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 76112,57 грн., що обліковується станом на 02.11.2012 року, в тому числі: 74229,50 грн. заборгованість за кредитом (з них 10729,67 грн., за простроченим тілом кредиту, решта 634999,83грн., достроково), заборгованість за відсотками 1475,96 грн., (з них 1275,62 грн., за простроченими відсотками) заборгованість з комісії 400 грн. (з них 400 грн., за простроченою комісією), заборгованість з пені 7,11 грн.. Зауважив, що за проведеним перерахунком ним було списано 10727,94 грн., пені, яка підлягала стягненню з відповідача.
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23.11.2012 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та чинному законодавству, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає що суд ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що згідно п.7.1. кредитного договору від 23.05.2007 року за № CSQWGA00000021 позивач відкрив відповідачу ОСОБА_6, невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 111 312,50 грн., на строк з 23.05.2007 року по 23.05.2017 року включно, відповідно до якої зобов'язався надати останньому готівкою через касу кредитні кошти, у розмірі 100 000 грн. на споживчі потреби та зарезервував 11 312,50 грн., для сплати страхових платежів у випадках і порядках передбачених п.п. 2.1.3,2.2.7. договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць (що дорівнює 14,04 % річних) на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до пункту 7.1. вищевказаного договору погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, здійснюється відповідачем щомісяця у період з 25 по 31 число кожного місяця, шляхом надання позивачу грошових коштів (щомісячного платежу) в сумі 1766,83 грн.
23.05.2007 року було укладено договір поруки № CSQWGA00000021 за яким ОСОБА_7, поручився за виконання відповідачем ОСОБА_6, зобов'язань за кредитним договором від 23.05.2007 року за № CSQWGA00000021.(т.1.а.с.14).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором від 23.05.2007 року № CSQWGA00000021 вбачається, що станом на 08.02.2011 року за вказаним договором обліковувалась загальна заборгованість 90904,23 грн., (з них 0,00 грн., за простроченим тілом кредиту, решта 78269,27 грн., сума кредиту пред'явлена для дострокового стягнення), заборгованість за відсотками 10280,77 грн., (з них 9853,42 грн., за простроченими відсотками) заборгованість з комісії 1684,95 грн. (з них 1684,95 грн., за простроченою комісією), заборгованість з пені 669,24 грн. (з них 193,27 пеня за прострочення сплати комісії).
Суд першої інстанції вірно взяв до уваги судово-економічну експертизу від 26.07.2012 року з якої вбачається, що на час проведення експертизи розмір нарахованої позивачем заборгованості не відповідає умовам кредитного договору від 23.05.2007 року № CSQWGA00000021, зокрема, через відсутність графіку погашення кредиту, що унеможливлює визначення суми тіла кредиту, яка фактично повинна бути погашена відповідачем. Крім того, з матеріалів експертизи вбачається, що відповідач також, за період з 23.05.2007 року по 31.08.2011 року повинен сплатити банку відсотки в загальній сумі 51466,08 грн., які фактично і були сплачені ним у сумі 51466,08 грн. Із досліджених експертом квитанцій, останнім встановлено, що відповідач, у період з 31.08.2011 року по 25.05.2012 року щомісячно погашав заборгованість по кредиту в сумі 1770 грн.
Позивачем не оспорений даний висновок експерта, та не наведені об'єктивні докази, які б ставили під сумнів його достовірність.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що допущені позивачем порушення умов кредитного договору щодо пропорційного зарахування коштів, що надійшли від відповідача в рахунок погашення, як тіла кредиту, так і відсотків, щодо інформування відповідача про стан погашення заборгованості за кредитом, після визнання судом неправомірності дій позивача щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за договором, а також невиконання позивачем рішення суду в частині зарахування в рахунок погашення основної заборгованості (тіла кредиту) за кредитом сплаченої відповідачем різниці між відсотковою ставкою 14,04% та 26,83% і неналежне виконання позивачем вимог ухвали суду від 22.03.2012 року про витребування доказів, унеможливлюють встановлення судом факту неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором від 23.05.2007 року № CSQWGA00000021 з боку відповідача.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених кодексом.
Виходячи із викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, були предметом розгляду суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2012 року - відхилити.
Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили одразу після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів після її проголошення.
Головуючий :
Судді :