: Справа 688/2050/13-к
№ 1-кс/688/246/13
Постанова
Іменем України
05 червня 2013 року м.Шепетівка.
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Босюк В.А., при секретарі Кулеші Л.М., з участю прокурора Бізюка М.М., представника потерпілої - адвоката ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого ВР ДТП УМВС України в Хмельницькій області від 01 серпня 2011 рокупро закриття кримінальної справи,
17 травня 2013року ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою на постанову слідчого ВР ДТП УМВС України в Хмельницькій області від 01 серпня 2011 року про закриття кримінальної справи, копію якої отримала 11 травня 2013 року, в зв'язку з чим просить поновити строк на оскарження вказаної постанови. В обгрунтування скасування постанови посилається на те, що слідчий Кобзарук В.А. протягом 2009-2011 років грубо порушуючи вимоги КПК України закривав провадження по кримінальній справі, порушеній по факту дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок якої загинула її дочка ОСОБА_3, 2001 року народження. Після скасування 31 березня 2011 року Шепетівським міськрайонним судом в черговий раз постанови про закриття вказаної кримінальної справи, слідчий знову 01 серпня 2011 року закрив кримінальну справу, не виконавши вказівки, зазначені в постановах суду від 28 вересня 2009 року та 31 березня 2011 року. Закриваючи кримінальну справу, слідчий, з метою надання ОСОБА_4 можливості уникнення кримінальної відповідальності, проігнорував порушення останнім вимог п. 12.3, 1.7 Правил дорожнього руху. Водій ОСОБА_4, усвідомлюючи, що на зупинці стоїть рейсовий автобус, що обмежував видимість, з якого виходять пасажири, якими можуть бути і діти, повинен був знизити швидкість до такої, яка б дала можливість негайно зупинитись при появі на дорозі дитини. Представник потерпілої скаргу останньої підтримав, просив задовольнити з викладениху ній підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Прокурор вважає, що вказану скаргу слід залишити без задоволення, як обгрунтовану та законно винесену на підставі добутих в ході розслідування справи доказів, зокрема висновків автотехнічних експертиз, згідно яких водій ОСОБА_4 не мав можливості уникнути наїзду на пішохода.
Заслухавши представника потерпілої, прокурора, дослідивши матеріали справи, вважаю скаргу підлягаючою до задоволення, а оскаржувану постанову - до скасування з наступних підстав.
Відповідно до ст. 236-5 КПК України (в редакції 1960 року), постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується або її представником до районного (міського) суду за місцем розташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання її копії чи повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення.
Оскільки скаржник вказує, що копію оскаржуваної постанови вона отримала з архіву УМВС України в Хмельницькій області 11 травня 2013 року, а в матеріалах кримінальної справи, порушеної по факту ДТП за участю водія ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, відсутні відомості про отримання ОСОБА_2 копії вказаної постанови, строк на її оскарження, останньою не пропущений.
Рішення про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, прийнято в порушення вимог ст. 22 КПК України (в редакції 1960 року).
Відповідно до ч.1 ст. 22 КПК України (в редакції 1960 року) прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Судом встановлено, що постановою слідчого ВР ДТП УМВСУ в Хмельницькій області від 01 серпня 2011 року закрито кримінальну справу, порушену по факту ДТП за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, внаслідок якої загинула неповнолітня ОСОБА_3, за відсутністю складу вказаного злочину в діях ОСОБА_4
Закриття кримінальної справи обгрунтовано тим, що під час розслідування встановлено, що водій автомобіля ВАЗ-21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 не міг передбачити появи на проїзній частині дороги неповнолітнього пішохода ОСОБА_3 із-за задньої частини рейсового автобуса, який знаходився у невстановленому для висадки пасажирів місці, в його діях та наступившими наслідками - смерть пішохода, відсутній причинний зв'язок, оскільки ним не було допущено порушень вимог ПДР України, тому в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Вказане рішення слідчим обгрунтовано висновками судово-автотехнічних експертиз №147 А від 31.07.2009 року, №157 від 26.08.2009 року, комісійної судово-автотехнічної експертизи №6448/10-18 від 31.01.2011 року, додаткової автотехнічної експертизи №117 А від 15.07.2011 року про те, що в даній дорожній обстановці показання водія ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про обставини ДТП, надані ними під час проведення відтворення обстановки та обставин є технічно неспроможними та не відповідають фактичному розвиткові події, як і покази водія ОСОБА_4 щодо розташування автомобіля в момент виникнення йому небезпеки для руху та відстані, яку подолав пішохід з цього моменту до моменту наїзду. Покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_2 про розташування пішохода та автомобіля ВАЗ-21011 під час даної ДТП немає підстав вважати технічно неспроможними. При всіх варіантах технічно спроможних вихідних даних водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3, тому з технічної точки зору не вбачається невідповідності його дій вимогам п. 12.3 ПДР, а швидкість керованого ним автомобіля 40км/год не суперечила вимогам п.12.4 ПДР.
Наведене свідчить, що рішення про закриття кримінальної справи прийнято на підставі вищевказаних експертних висновків, якими дана оцінка дій водія ОСОБА_4 на предмет їх відповідності ПДР лише з технічної точки зору, без повного з'ясування обставин скоєння ДТП, усунення суперечностей, відповідності дій ОСОБА_4 вимогам ПДР в цілому, належної оцінки доказів з юридичної точки зору відповідно до вимог кримінального за кримінально-процесуального законодавства.
З оскаржуваної постанови не слідує місця встановлення наїзду на малолітню потерпілу ОСОБА_3, а зазначено, що «неподалік будинку №60 по вул. Соборній сталась ДТП», що вказує на не встановлення місця злочину. Без визначенні місця ДТП відповідно до встановлених Законом України «Про автомобільні дороги», ПДР, частин дороги (проїзна частина, узбіччя, тротуар), прийняття законного рішення по факту скоєння ДТП є неможливим.
З показань ОСОБА_4 (а.с. 98-100) слідує, що він знав, що неподалік магазину зупиняється автобус, так як там наявний розклад руху автобусів, однак відсутнє місце для заїзду для висадки пасажирів. Рухаючись у зустрічному напрямку він побачив стоявший на автобусній зупинці автобус за 130-150 метрів до нього, однак рухаючись зі швидкістю 40 км/год., швидкість руху не зменшував та продовжив рух. З показань ОСОБА_4 (а.с.204-205) слідує, що він побачив дівчинку в момент, коли вона знаходилась на рівні середини передньої частини керованого ним автомобіля. За даними схеми до протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с. 208) відстань від заднього лівого краю автобуса до умовної лінії переднього лівого краю керованого ОСОБА_4 автомобіля становить 2,35 метрів. Що заважало виявити ОСОБА_4 пішохода з моменту виходу його із-за автобуса, чи це була неуважність водія легкового автомобіля, в ході досудового слідства не встановлено.
Відповідно до п. 1.7, 2.3 «б», 12.1 ПДР водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Водій ОСОБА_4 повинен знати положення Правил дорожнього руху, які регламентують, що обхід автобуса пасажирами здійснюється лише позаду, і враховуючи положення п. 12.3 цих Правил, повинен був передбачити можливість появи перешкоди із-за автобуса, з якого здійснювалась посадка-висадка пасажирів на автобусній зупинці. Однак за його ж показаннями ніяких заходів для цього не вжив, а продовжив рух.
Вказаним обставинам при прийнятті рішення про закриття кримінальної справи слідчий оцінки не дав.
За висновком додаткової автотехнічної експертизи (а.с. 215-217) показання свідка ОСОБА_4 про обставини ДТП в тій частині, що при швидкості 40км/год керований ним автомобіль з моменту виникнення небезпеки подолав до наїзду відстань 2,5 м., а малолітній пішохід за той же час подолала відстань 2,35 м., технічно неспроможні та не відповідають фактичному розвитку даної події.
Таким чином рішення про закриття кримінальної справи слідчий обгрунтував не відповідаючими фактичним обставин доказами, тобто не встановив фактичних обставин скоєння ДТП, тому вказане рішення є передчасним.
Скасовуючи постанову про закриття кримінальної справи від 09.02.2011 року Шепетівським міськрайонним судом дано вказівку повторно допитати ОСОБА_4 для усунення суперечностей в показах, причини їх зміни, визначити швидкість керованого ОСОБА_4 автомобіля, наявність перешкод для відвернення ДТП, що має суттєве значення для встановлення обставин її скоєння.
Вказані вказівки суду слідчим не виконано, допит ОСОБА_4 29.05.2011 року (а.с. 204-205) проведено формально, без постановки питань для усунення розбіжностей в його показах (на відстані 1,5м від свого автомобіля побачив, що із-за задньої частини автобуса вибігла дівчинка а.с. 99; побачив вказану дівчинку, коли вона знаходилась на рівні середини передньої частини його автомобіля а.с. 205).
Крім того, в ході досудового розслідування не усунено розбіжностей між показаннями ОСОБА_4 та очевидця ДТП свідка ОСОБА_6, який вказує, що дитина повністю вибігла із-за автобуса, коли автомобіль, що скоїв на неї наїзд був за 6-7 метрів до задньої частини автобуса, між показаннями ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_2, які як очевидці вказували, що наїзд на її внучку було здійснено на правому узбіччі по ходу руху автомобіля, що скоїв наїзд. Показання свідка ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_2 повністю узгоджуються з даними протоколу огляду місця події зі схемою та фототаблицями до нього (а.с. 4-13).
З'ясування вищевказаних обставин може суттєво вплинути на об'єктивність прийняття рішення за наслідками ДТП.
В ході додаткової перевірки необхідно усунути вищевказані недоліки шляхом одночасного допиту ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 Для усунення розбіжностей у показаннях ОСОБА_4 додатково провести його допит. Встановити точне місце наїзду на потерпілу, оскільки згідно первиного протоколу огляду місця події та схеми до нього (а.с. 4-12), осип скала показчика повороту оранжевого кольору виявлено на правому узбіччі на відстані 4,95м. від роздільної смуги дороги, при ширині однієї полоси для руху 3,50м., що не виключає скоєння наїзду на узбіччі. Встановлення місця ДТП дасть змогу вірно визначити відповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам ПДР та дати належну оцінку висновкам автотехнічних експертиз. Провести інші слідчі дії, необхідність у яких може виникнути в ході розслідування справи, для прийняття законного рішення.
Після проведення вказаних дій вирішити питання про відповідність дій водія автомобіля ОСОБА_4 вимогам Правил дорожнього руху України та прийняти обгрунтоване мотивоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 236-2 КПК України (в редакції 1960 року),
Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову слідчого ВР ДТП УМВСУ в Хмельницькій області від 01 серпня 2008 року про закриття кримінальної справи, порушеної по факту ДТП за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, внаслідок якої загинула неповнолітня ОСОБА_3, за відсутністю складу вказаного злочину в діях ОСОБА_4 - скасувати.
Копії постанов направити скаржнику, її представнику, слідчому та прокурору Полонському району Хмельницької області для відновлення досудового слідства.
На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, її представником протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя: В.А.Босюк