Справа № 122/13153/13-ц
Провадження по справі 2/122/826/13
"21" травня 2013 р.
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Масалигіної Н.С.
за участю секретаря Курського І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням,
19.02.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням.
Позов вмотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані разом із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 як члени родини (сестра та мати) наймача ОСОБА_3. В даний час позивачі не проживають разом з відповідачкою однією сім'єю, не мають спільного бюджету для оплати комунальних послуг та квартирної плати, у зв'язку з чим постійно виникають конфлікти і непорозуміння по спірній квартирі, за побутовими підставами. Також позивачі мають наміри здійснити приватизацію зазначеної квартири, але відповідач на це своєї згоди не дає і таким чином порушує права позивачів. У зв'язку з чим позивачки вимушені звернутися до суду із цією заявою, в якій просять виділити кожній стороні у користування житлову кімнату, коридор, кухню, туалет, ванну кімнату, балкон, комору - залишити в загальному користуванні.
В судове засідання ОСОБА_1, ОСОБА_2 надали заяви, в яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у заяві, не заперечували проти ухвалення по справі заочного рішення та просили визначити наступний порядок користування квартирою: виділити в користування ОСОБА_1 житлову кімнату загальною площею - 9,1 кв.м.; виділити в користування ОСОБА_2 житлову кімнату загальною площею - 17,6 кв.м.; виділити в користування ОСОБА_3 житлову кімнату загальною площею - 12,5 кв.м., посилаючись на те, що встановлення такого порядку користування спірною квартирою відповідає фактичному користуванню сторонами кімнатами у цій квартирі (а.с.25-26).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила (а.с.19-20,21-22).
Відповідно до письмової згоди позивачів, суд, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. ст. 169, 224 ЦПК України.
Справа розглянута відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, визначивши закон, якій підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Завданням цивільного судочинства, на підставі статті 1 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя №173 від 14.06.2011 року у зв'язку зі зміною місця проживання основного квартиронаймача - ОСОБА_4, за заявами ОСОБА_3, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, КП ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя змінив договір найму на трьохкімнатну квартиру (житлова площа якої 39,2 кв.м., з усіма комунальними зручностями, АДРЕСА_1) на ім'я її онуки ОСОБА_3, зі складом сім'ї з чотирьох чоловік: ОСОБА_3 - основного квартиронаймача, ОСОБА_1 - сестри, ОСОБА_2 - матері, ОСОБА_5 - дочки (а.с.4-5).
Квартира АДРЕСА_1, згідно даних особового рахунку НОМЕР_1, складається з трьох житлових кімнат площею - 17,6 кв.м., 12,5 кв.м., і 9,1 кв.м.; коридору, кухні, туалету, ванної кімнати, балкону та комори (а.с.5).
Частиною 1 ст.104 ЖК Української РСР встановлено, що член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 47 ЖК України норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду в п. 16 постанови від 12.04.85 № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" в силу ст. 104 Житлового кодексу суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.
При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Разом із цим, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» з метою забезпечення правильного та однакового застосування законодавства про приватну власність судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визначення порядку володіння, користування і розпорядження майном, що є спільною власністю та про поділ спільного майна або виділ з нього частки.
Згідно зазначених роз'яснень Верховного Суду, квартира, яка є спільною частковою власністю на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Разом із цим, суд погоджується із визначеним і запропонованим позивачами порядком користування квартирою, оскільки заявлений порядок користування спірною квартирою не порушує житлових умов відповідача та відповідає фактичному користуванню спірною квартирою сторонами по справі.
Тому, виходячи з загальних положень цивільно-процесуального закону, з'ясувавши обставини, які пов'язані з предметом спору, а також встановивши характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини, суд вважає за можливе визначити запропонований позивачами порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_1 житлову кімнату загальною площею - 9,1 кв.м.; виділити в користування ОСОБА_2 житлову кімнату загальною площею - 17,6 кв.м.; виділити в користування ОСОБА_3 житлову кімнату загальною площею - 12,5 кв.м.; інші приміщення - коридор, кухню, туалет, ванну кімнату, балкон, комору - залишити в загальному користуванні.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.
Тому, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь кожного з позивачів підлягає стягненню на відшкодування судових витрат по 114 грн. 70 коп..
На підставі наведеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» ст.ст.47, Глави 2 ЖК УРСР, 10, 11, 88, 197, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням - задовольнити.
Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1: виділивши ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сімферополя, паспорт серії НОМЕР_2 в користування житлову кімнату №1 площею 9,1 кв.м.; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Сімферополя, паспорт серії НОМЕР_3 надати в користування житлову кімнати №3 площею 17,6 кв.м.; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Сімферополя паспорт серії НОМЕР_4 надати в користування житлову кімнати №2 площею 12,5 кв.м..
Приміщення - коридор, кухню, туалет, ванну кімнату, балкон, комору - залишити в загальному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сімферополя, паспорт серії НОМЕР_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Сімферополя, паспорт серії НОМЕР_3 на відшкодування судових витрат по 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: