Справа № 122/13178/13-ц
Провадження по справі 2/122/831/13
"18" травня 2013 р.
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Масалигіної Н.С.
за участю секретаря - Курського І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Сімферопольської міської ради про встановлення додаткового строку, необхідного для подачі заяви про прийняття спадщини,
18.02.2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіальної громади в особі Сімферопольської міської ради про встановлення додаткового строку, необхідного для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла рідна мати позивача - ОСОБА_2 Позивачу було відомо, що ніякого майна, яке б могло перейти до нього як спадок, оскільки він єдиний син та спадкоємець, ОСОБА_2 не мала, тому до нотаріальної контори позивач не звертався. Мати позивача була одинокою, оскільки її чоловік, батько позивача, помер багато років тому, вона проживала одна у квартирі АДРЕСА_1, яку подарувала синові 01.12.2004 року по нотаріально посвідченому договору дарування ВВО №191176. Після смерті матері позивач став розпоряджатися належним їй майном - меблями та побутовою технікою. На початку січня 2013 року, коли у квартирі проводився ремонт, ОСОБА_1 серед паперів випадково знайшов ощадні книжки, з яких вбачається, що ОСОБА_2 володіла в філії Ощадбанку №39/09 1236 грн. 48 коп., а у філії №39/0115 їй належало 2637 грн. 94 коп. У зв'язку з цим позивач звернувся до Першою Сімферопольської державної нотаріальної контори з наміром отримати свідоцтво про право власності на спадок за законом на грошовий вклад матері, де йому стало відомо про те, що він пропустив строк для подачі відповідної заяви та запропонували звернутися до суду.
В судове засідання позивач надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги по підставах викладених у заяві і просив провести розгляд справи у його відсутність (а.с.38).
Від представника відповідача - Давлада О.С., діючого на підставі довіреності, також надійшла заява, в якій він просить провести розгляд справи за його відсутністю та ухвалити рішення відповідно до вимог діючого законодавства (а.с.39).
З урахуванням наданих сторонами заяв справа розглянута відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про те, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено і це не оспорюється сторонами, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5,8,15).
На підставі договору дарування квартири від 01.12.2004 року за реєстром №4968, ОСОБА_4 прийняв в дар від ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1. Згідно витягу з державного реєстру правочинів №316654 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно СМБРТІ, номер запису 23, зазначена квартира належить позивачу на праві приватної власності (а.с.10-12).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, видане Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану СМУЮ АР Крим, актовий запис №1770 (а.с.7).
Відповідно до довідки виданої ОСОБА_1 Житлово-будівельним кооперативом №66 від 11.02.13 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкала та була зареєстрована з 06.12.1983 року та по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1. Спільно з нею на день її смерті у вказаній квартирі мешкав тільки її син, інші особи не були зареєстровані за вказаною адресою (а.с.13).
На початку січня 2013 року, коли у квартирі проводився ремонт, ОСОБА_1 серед паперів випадково знайшов ощадні книжки, які підтвердили, що ОСОБА_2 володіла в філії Ощадбанку №39/09 1236 грн. 48 коп., а у філії №39/0115 їй належало 2637 грн. 94 коп. (а.с.14,16).
Через що, 04.02.2013 року відповідач ОСОБА_1, який є сином померлої, звернувся до держаної нотаріальної контори з проханням видати йому свідоцтво про право власності на спадщину за законом. Після розгляду заяви ОСОБА_1 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.2013 року, оскільки ним був пропущений шестимісячний строк для звернення після відкриття спадщини і запропоновано звернутися до суду за захистом прав, якщо він вважає, що такі права порушені (а.с.9).
Як убачається з повідомлень Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори, за даними алфавітних книжок спадкових справ за 2011-2013 роки, спадкова справа після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в даній державній нотаріальній конторі не заводилася (а.с.26,36).
Частиною 1 ст.1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 3 ст.1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Аналізуючи причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 суд визнає таку причину поважною, оскільки до січня 2013 року позивачу не було відомо про існування у його матері ощадних книжок. Крім того, все майно матері, після її смерті перейшло до позивача у користування. Таким чином позивач добросовісно помилявся про відсутність в нього права на зверненням для подачі заяви про прийняття спадщини після своєї матері, у зв'язку з чим не звернувся із відповідною заявою у встановлений законом строк.
При цьому судом враховується те, що позивач звернувся 18.02.2013 року до суду із цим позовом, тобто одразу після відмови у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с.2,9).
На підставі ст.ст. 1270, 1272, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 197, 209, 212, 214, 215, 294, ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Сімферопольської міської ради про встановлення додаткового строку, необхідного для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю м. Лакінськ, Володимирської області, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яке залишилося після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 - в один місяць з дня набрання чинності рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: