Справа № 333/1487/13-ц
20.05.2013 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретаі Чорнуха О.В., розглянувши скарги ОСОБА_2 на постанови старшого державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Трифонової Т.В. про накладення штрафу, -
26.02.2013р. до суду надійшла скарга ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Коммунарського відділу ДВС Запорізького МУЮ Трифанової Т.В. щодо прийняття постанови від 11.02.2013р. про накладення штрафу, у який заявником зазначено, що 19.07.12р. Апеляційним судом Запорізької області ухвалено рішення про зобов'язання його повернути СТ «Електровозник-1» перелік документів та печатку. 22.11.12р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 2-4679 громадянину ОСОБА_5, який на даний час не має жодного відношення до СТ «Електровозник-1». 26.11.12 р. Комунарськім відділом ДВС Запорізького МУЮ відкрито виконавче провадження по заяві ОСОБА_5, який на даний час не є головою правління та не пред'явив доручення від юридичної особи - СТ «Електровозник-1».
11.02.2013 р. старшим державним виконавцем Комунарського відділу ДВС Запорізького МУЮ Трифановою Т.В. винесено постанову про накладання на нього штрафу за невиконання рішення суду.
Заявник вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню з підстав порушення державним виконавцем п. 1.5.1(6) Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 № 512/5 (далі - Інструкція), оскільки зазначена постанова не містить мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення, а саме: незрозуміло на підставі чого державний виконавець дійшла висновків про те, що він не виконує рішення суду і чому саме на таку суму його необхідно наказати.
Далі заявник зазначив, що згідно до п. 3 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», боржнику надається можливість самостійно виконати рішення у строк до 7-ми днів з моменту винесення постанови. Відповідно до п.5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. При цьому Державний виконавець, в порушення вимог вказаного Закону, надала лише 6 днів для добровільного виконання рішення, постанову про це не відправила на наступний день після прийняття, чим суттєво порушила його права та свідомо протидіяла своєчасному виконанню рішення.
Згідно п. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.
Вважає, що Державний виконавець, свідомо відправивши постанову про відкриття провадження з затримкою, потім отримавши повідомлення про несвоєчасне вручення йому вказаної постанови, а згодом, отримавши його заяву, в якій він вказав дату отримання постанови про відкриття провадження, не поновила строк для добровільного виконання рішення.
Незважаючи на поважні причини, які відомі державному виконавцю і перелічені вище, остання наклала на нього максимальну суму штрафу. При цьому, штраф накладено на сьомий день строку, встановленого п. 3 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» для добровільного виконання рішення суду. Сьомий день, якщо строк рахувати з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з урахуванням строку припинення провадження. Якщо строк рахувати з дня отримання постанови, тобто з дня коли йому стало відомо про розпочате провадження, то штраф накладено взагалі в перші дні строку для добровільного виконання рішення.
Посилаючись на наведене, вважає, що старшим державним виконавцем Комунарського відділу ДВС Запорізького МУЮ Трифановою Т.В. безпідставно прийнято 11.02.13 р. оскаржувану постанову про накладення на нього штрафу.
Просить суд визнати дії старшого державного виконавця Комунарського відділу ДВС Запорізького МУЮ Трифанової Т.В. щодо прийнятті постанови від 11.02.13 р. про накладення на нього штрафу неправомірними та відмінити зазначену постанову.
Ухвалою суду від 26.02.2013 року відкрито провадження по цивільній справі № 333/1487/13-ц за скаргою ОСОБА_2 на постанову старшого державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Трифонової Т.В. про накладення штрафу та призначено до судового розгляду.
18.03.2013р. заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії на дії старшого державного виконавця Коммунарського відділу ДВС Запорізького МУЮ Трифанової Т.В. щодо прийняття постанови від 25.02.2013р. про накладення штрафу, посилаючись на вищезазначені обставини, вказав, що 11.02.13 р. старшим державним виконавцем Комунарського відділу ДВС Запорізького МУЮ Трифановою Т.В. винесено постанову про накладання на нього штрафу за невиконання рішення суду.
25.02.13 р. старшим державним виконавцем Комунарського відділу ДВС Запорізького МУЮ Трифановою Т.В. винесено повторну постанову про накладання на нього штрафу за невиконання рішення суду.
В порушення п. 1.5.1(6) Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5 (далі - Інструкція), постанова Державного виконавця від 25.02.2013р. про накладення на нього штрафу за невиконання рішення суду не містить мотивів, з яких державний виконавець дійшла висновків про те, що він не виконує рішення суд, а також постанова не містить посилання на закон, на підставі якого винесено постанову.
Також заявник зазначив, що Державний виконавець, в порушення вимог п.1 ст. 89 Закону України „Про виконавче провадження" не встановлювала новий строк виконання рішення, чим суттєво порушила його права та свідомо протидіяла своєчасному виконанню рішення.
Державний виконавець, не встановлюючи новий строк для виконання рішення, вдруге наклала на нього штраф. В оскаржуваній постанові вказано: «боржник рішення суду не виконав», саме це було вказано і в постанові від 11.02.13 р., тобто штраф накладено не за повторне невиконання рішення, а за первісне. Таким чином, зазначає заявник, державний виконавець порушила ст. 61 Конституції України і двічі притягла його до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Жодних виконавчих дій державний виконавець з ним не проводив.
В порушення вимог ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець після накладення штрафу постановою від 11.02.2013р., не пізніше п"яти робочих днів з дня його накладення, повторно не перевірив стан виконання рішення. Заявник вважає, що якщо первісний штраф накладено 11.02.12 року, то повторний можливо накласти не пізніше 18.02.13р, але Державний виконавець наклала штраф після спливу законодавчо встановлених термінів, в період коли вже не мала права цього робити.
Вважає, що державним виконавцем безпідставно прийнято 25.02.13 р. постанову про накладення штрафу та просить суд визнати дії старшого державного виконавця Комунарського відділу ДВС Запорізького МУЮ Трифанової Т.В. щодо прийнятті постанови від 25.02.13 р. про накладення на нього штрафу неправомірними та відмінити постанову старшого державного виконавця Комунарського відділу ДВС Запорізького МУЮ Трифанової Т.В. від 25.02.13 р. про накладання на нього штрафу.
Ухвалою суду від 18.03.2013р. відкрито провадження по справі № 333/2067/13-ц та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні 16.05.2013р. заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про об"єднання цивільних справ № 333/1487/13-ц і № 333/2067/13-ц в одне провадження.
Ухвалою суду від 16.05.2013р. цивільні справи № 333/1487/13-ц та № 333/2067/13-ц - об'єднано в одне провадження під загальним номером № 333/1487/13-ц.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_2 вимоги скарги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у скаргах, просить суд їх задовольнити.
Старший Держаний виконавець Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Трифанова Т.В. обставини, зазначені у скаргах на її дії не визнала, суду пояснила, що жодних порушень Закону України «Про виконавче провадження «нею при винесенні постанов від 11.02.2013р. та від 25.02.2013р. про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду з її боку не допущено, просить суд у задоволенні скарг на зазначені постанови відмовити.
Вислухавши пояснення учасників виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншою посадовою особою державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 384 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.
Судом встановлено:
22.11.2012р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 2-4679 про зобов*язання ОСОБА_2 повернути Садівничому товариству «Електровозник-1» печатку СТ «Електровозник-1», протоколи загальних зборів СТ «Електровозник-1№ та засідань правління за 2007-2010р.
26.11.2012року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою строк для добровільного виконання встановлено до 02.12.2012р.), яка за вих. №55812/6 направлена сторонам та яка божником отримана особисто.
03.12.2012р. державним виконавцем складено акт щодо невиконання рішення суду.
04.12.2012р. державним виконавцем направлено запит до обласного управління статистики.
Згідно відповіді обласного управління статистики №15-09/229 від 04.02.2013року керівник юридичної особи СТ «Електровозник-1» - ОСОБА_2 .
06.02.2013р. боржником надано письмові пояснення щодо невиконання рішення суду.
11.02.2013року державним виконавцем винесена постанова про накладення на боржника штрафних санкцій.(реєстр відправки від 12.02.2013р.- отримана особисто ОСОБА_2.)
12.02.2013року державним виконавцем боржнику направлена вимога щодо виконання рішення суду, якою строк виконання рішення суду встановлений державний виконавцем до 17.02.2013 р. - реєстр відправки від 13.02.2013р.
18.02.2013року державним виконавцем складено акт щодо невиконання рішення суду.
25.02.2013р. винесена постанова про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 в розмірі 680 грн.00коп.(згідно повідомлення про вручення, постанова отримана боржником 06.03.2013).
01.03.2013р. державним виконавцем направлено подання до Комунарського РВ ЗМУ щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.
21.03.2013р. державним виконавцем на підставі п.11ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.
Вищезазначене підтверджується матеріалами виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_2
Згідно зі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем рішення, що зобов*язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Дослідивши вищезазначені обставини по справі, суд вважає, що державним виконавцем при здійсненні вищезазначеного виконавчого провадження та винесенні постанов про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 - повністю дотримано положень ст.ст. 75,89 Закону України «Про виконавче провадження», після винесення постанови від 11.02.2013р. боржнику встановлювався новий строк для виконання рішення суду, яке не виконане боржником без поважних причин, а тому вимоги заявника, викладені у скаргах на постанови держвиконавця про накладання штрафу за невиконання рішення суду є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 384,385 ЦПК України, ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на визнання дій старшого державного виконавця Комунарського відділу ДВС Трифанової Т.В. при винесенні постанов про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 11.02.2013р. та 25.02.2013р. та скасування зазначених постанов - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя А.І.Боровікова