Справа №303/3117/13-ц
2/303/1621/13
номер рядка стат. звіту - 26
05 червня 2013 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Курах Л.В., при секретарі Томаш Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мукачево цивільну справу за позовом Обласного фонду інвестування об»єктів соціальної сфери та промисловості до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу та витрат зі сплати судового збору, -
07 травня 2013 року Обласний фонд інвестування об»єктів соціальної сфери та промисловості звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та витрат зі сплати судового збору. Позовні вимоги мотивує тим, що 20 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 була укладена кредитна угода №3085 «Г», згідно якої останній отримав грошові кошти у розмірі 10 000.00 грн. на проведення інженерних мереж (газифікації) житлового будинку в АДРЕСА_1 зі сплатою 3 % річних за користування кредитом. У забезпечення сплати зобов»язань по кредиту за цією угодою п.3.1 позичальник надав Фонду до початку кредитування Поруку від 30.09.2009 року, завірену секретарем Сернянської сільської ради та зареєстровану у реєстрі за №51, згідно якої ОСОБА_2 виступив поручителем за кредитною угодою, що укладена з ОСОБА_3 Відповідачем взяті на себе зобов'язання не виконано належним чином, станом на 01.04.2013 року його заборгованість за договором становить 5826,00 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідачів. Крім того позивач просить стягнути з відповідачів 780.00 грн витрат, що пов»язані з явкою до суду та витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому а тому, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та те, що в справі є достатні матеріали про права і правовідносини сторін, відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України суд, за згоди представника позивача, розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
-2-
Відповідно до Кредитної угоди № 3085-Г від 20 жовтня 2009 року Державна госпрозрахункова, кредитно-фінансова господарська організація «Обласний фонд інвестування об»єктів соціальної сфери та промисловості» надало ОСОБА_3 кредит для будівництва інженерних мереж (газифікація) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в загалній сумі 10 000.00 грн. зі спалою 3 % річних за користування кредитом.
Згідно поруки від 30 вересня 2009 року, що посвідчена секретарем виконкому Сернянської сільської ради Мукачівського району та зареєстровано у реєстрі за № 51, ОСОБА_2 взяв на себе обов»язок перед позивачем відповідати по зобов»язаннях ОСОБА_3. згідно кредитної угоди № 3085-Г від 20 жовтня 2009 року.
Згідно розрахунку сума заборгованості за кредитним договором №3085- Г від 20 жовтня 2009 року станом на 01 квітня 2013 року склала 6606,00 гривень, з яких 4768,00 грн- повернення кредиту; 47,00 грн- відсотки за користування кредитом; 1011,00 грн- пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків; 780.00 грн.- витрати, що пов»язані з явкою до суду.
У відповідності до досудового- попередження позивач повідомляв відповідачів про стан заборгованості та вимагав здійснити повне погашення заборгованості, а саме на ім.»я ОСОБА_3 від 11.02.2012 року №687р-02 (а.с.10) та на ім.»я позичальника та поручителю від 28.02.2012 року №448-04 (а.с.11).
За правилами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу вимоги якої не звільняють боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення
-3-
зобов'язання боржником.
Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
З Поруки вбачається, що в ній не встановлено строку, після якого порука припиняється. Вимогами ст. 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.
В кредитній угоді №3085-Г від 20 жовтня 2009 року чітко встановлений строк виконання основного зобов»язання два роки (п.1.1).
В матеріалах справи відсутні докази того, що протягом шестимісячного строку, починаючи з вищезазначеної дати, позивачем пред»являлась вимога до ОСОБА_2 як поручителя ОСОБА_3
Таким чином, оскільки в поруці від 30 вересня 2009 року не встановлено строку після якого порука припиняється, а позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не пред»явив вимоги до поручителя, то даний договір поруки, в силу приписів ч.4 ст. 559 ЦК України, є таким, що припинив свою дію.
Дана правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 18 липня 2012 року, прийнятої в порядку передбаченому п.1.ч.1 ст. 355 ЦПК України, а тому висновки викладені в ній, в силу приписів ст. 214 ЦПК України є обов»язковими для усіх судів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог, що заявлені до ОСОБА_2, як поручителя, про стягнення боргу та витрат зі сплати судового збору слід відмовити.
Позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитною угодою №3085-Г від 20 жовтня 2009 року у розмірі 5826,00 грн. з відповідача ОСОБА_3 є підставними і підлягають до задоволення.
Разом з тим, що стосується вимог позивача про стягнення 780.00 грн. витрат, що пов»язані з явкою до суду, то у задоволенні таких слід відмовити, оскільки уповноважений представник позивача жодного разу не приймав участь у судових засіданнях, надсилав на адресу суду факсограми про розгляд справи у їх відсутності, а тому жодним чином не поніс витрати, що пов»язані з явкою до суду, на підтвердження таких витрат письмових доказів суду надано не було.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що в даному випадку становить 229,40 гривень судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 553, 554, 610, 611, 612, 625, 1048-1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 214, 215, 224-226 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Обласного фонду інвестування об»єктів соціальної сфери та промисловості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 на користь Обласного Фонду інвестування об»єктів соціальної сфери та промисловості заборгованість
-4-
за кредитною угодою №3085- Г від 20 жовтня 2009 року у розмірі 5826,00 (п»ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Обласного Фонду інвестування об»єктів соціальної сфери та промисловості - 229,40 (двісті двадцять дев»ять гривень сорок копійок) гривень судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача..
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча Л.В. Курах