Кіровоградської області
"03" березня 2009 р.
Справа № 17/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №17/19
за позовом: державного підприємства "Кіровоградський державний регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Кіровоград
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" в особі філії №14 "Кіровоградська", м. Кіровоград
про стягнення 30330,00 грн.
представники:
від позивача - Холоденко Р.В., довіреність №3 від 08.01.09 р., представник;
від відповідача - участі не брали.
Кіровоградським державним регіональним центром стандартизації, метрології та сертифікації подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта", в особі філії №14 "Кіровоградська" про стягнення зайво перерахованих коштів в сумі 30330,00 грн.
Згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області №27229 вірною назвою позивача є державне підприємство "Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (а.с.26).
Відповідач позов заперечив, посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем в сумі 30330,00 грн. за договором купівлі-продажу №250 від 06.02.2007р. (а.с.110-111).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
06.02.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" філія №14 "Кіровоградська" ("постачальник") та державним підприємством "Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" («покупець") було укладено договір №250 (далі-договір №250 від 06.02.2007 р.), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар (нафтопродукти), а покупець - розрахуватись та отримати товар окремими партіями, за діючими цінами, в асортименті та кількості, що погоджується сторонами договору на кожну партію та зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною договору (а.с.7-9).
За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.
Згідно частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Сторонами узгоджено загальну суму договору, що складає 262500 грн., а також форму, строк та порядок проведення розрахунків за отриманий товар.
На виконання умов зазначеного договору відповідачем передано у власність позивача товар на загальну суму 248300,50 грн., що підтверджується расходними накладними та фіскальними чеками (а.с.68-108).
В матеріалах справи відсутні та на вимогу суду не подані докази наявності заборгованості відповідача перед позивачем, не вбачається наявність такої заборгованості і зі змісту акту звірки розрахунків, підписаного повноважними представниками сторін без зауважень та скріпленими печатками підприємств (а.с.57-64).
Згідно правил статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не надано належних в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження того, що державним підприємством "Кіровоградський державний регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" було зайво перераховано відповідачеві 30330 грн. Не подано позивачем на вимогу суду і правового обґрунтування позовних вимог.
За таких обставин, позовні вимоги заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.
Доводи позивача щодо оплати вартості нафтопродуктів за ціною більшою, ніж передбачено укладеним договором до уваги господарським судом не приймаються, оскільки ціна, асортимент та кількість товарів погоджувалась сторонами в накладних, які відповідно до пункту 1.1 договору №250 від 06.02.2007 р. є невід'ємною частиною договору.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (а.с.109) задоволенню не підлягає, оскільки заявником не подано доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, крім того, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення по справі в даному судовому засіданні.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволені позовних вимог відмовити.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В.Таран