05 березня 2009 р.
№ 18/102/08-22/157/08-18/198/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Дніпроенерго"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року
у справі господарського суду
Запорізької області
за позовом
ТОВ ВКП "Акант"
до
ВАТ "Дніпроенерго"
про
стягнення 17 133,97 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
не з"явився,
- відповідача:
Дорогих Г.М.,
У червні 2008 року ТОВ ВКП "Акант" звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ "Дніпроенерго" про стягнення 9775,44 грн. боргу, 6070,58 грн. -інфляційних втрат та 1287,95 грн. -3% річних.
У вересні 2008 року ТОВ ВКП "Акант" подало до суду заперечення, яким фактично відмовилось від позовних вимог про стягнення 9775,44 грн. боргу, 4389,20 грн. -інфляційних втрат та 879,79 грн. -3% річних та просило суд в цій частині позовних вимог припинити провадження у справі. В іншій частині -стягнення 1681,38 грн. інфляційних втрат та 408,16 грн. -3% річних, позивач просив позов задовольнити.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.10.2008 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 1681,38 грн. інфляційних втрат, 408,16 грн. -3% річних та 20,90 грн. державного мита. Провадження у справі, в частині стягнення 9775,44 грн. основного боргу, 4389,20 грн. інфляційних втрат та 879,79 грн. -3% річних, припинено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року рішення місцевого господарського суду від 30.10.2008 року змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 957,21 грн. інфляційних втрат, 160,00 грн. державного мита та 188,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення основної заборгованості у розмірі 4389,20 грн. інфляційних втрат та 879,79 грн. -3% річних провадження у справі припинено. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто на користь позивача 80,00 грн. державного мита за перегляд рішення суду в апеляційному порядку.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ВАТ "Дніпроенерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року в частині стягнення на користь позивача 957,21 грн. інфляційних втрат та розподілу судових витрат скасувати та припинити провадження у справі в цій частині.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 15.01.2004 року між ТОВ ВКП "Акант" (постачальник) та ВАТ "Дніпроенерго" (покупець) було укладено договір поставки №29-ДПО/05, відповідно до умов якого постачальник зобов"язується передати покупцеві протягом 10 днів з моменту підписання договору продукцію у кількості та за ціною відповідно до специфікації №1, яка є невід"ємною частиною даного договору, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити продукцію протягом 15 календарних днів з моменту його отримання (п.1.1, 2.1, 4.1 договору).
На виконання умов договору, позивач за накладною №9/05 від 15.01.2004 року передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 9775,44 грн.
В порушення п.4.1 договору, відповідач не оплатив вартість отриманого товару.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ ВКП "Акант" 01.04.2006 року направило ВАТ "Дніпроенерго" претензію № 4, якою просило відповідача сплатити заборгованість за отриманий товар по договору з урахуванням індексу інфляції 12320,64 грн. та 634,74 грн. -3% річних.
ВАТ "Дніпроенерго" 11.05.2006 року частково визнало претензію в сумі 9775,44 грн. боргу, інфляційних втрат в розмірі 2545,20 грн. та 148,64 грн. -3% річних.
Враховуючи вищевикладене, приписи статей 264, 525, 526, ч.2 ст. 625 ЦК України, а також те, що відповідач після порушення провадження у справі за платіжними дорученнями від 31.07.2008 року та 04.08.2008 року перерахував позивачу 9775,44 грн. основний борг, 4389,20 грн. інфляційні втрати і 879,79 грн. -3% річних та позивач відмовився в частині цих позовних вимог, тому суди попередніх інстанцій правомірно припинили провадження на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Отже, враховуючи приписи зазначеної статті, а також те, що відповідачем відповіддю на претензію від 11.05.2006 року було визнано заборгованість перед позивачем, тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку перебіг позовної давності перервався, як по основній вимозі, так і по додатковій, а відповідно його перебіг почався заново з моменту визнання відповідачем свого боргу.
Дійшовши вірного висновку про переривання перебігу позовної давності у зв"язку з визнанням відповідачем свого боргу, суд апеляційної інстанції помилково визначив строк, протягом, якого нарахував інфляційні втрати та 3% річних за неналежне виконання відповідачем грошового зобов"язання договору, а саме з 20.06.2005 року по 20.06.2008 року, що в свою чергу вплинуло на правильність нарахування в порядку ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних.
Враховуючи, що відповідачем було визнано борг перед позивачем 11.05.2006 року, а позов заявлено 24.06.2008 року, тому саме за цей період, з урахування приписів ч.3 ст. 264 ЦК України, слід нараховувати 3% річних та інфляційні втрати за неналежне виконання відповідачем грошового зобов"язання по договору.
За таких обставин, розмір інфляційних втрат за період з 11.05.2006 року по 24.06.2008 року становить 4584,68 грн. (9775,44 (сума боргу)*146,90 (індекс інфляції за даний період)/100 =14360,12 грн. (основний борг з урахуванням індексу інфляції) -9775,44 грн. (основний борг) = 4584,68 грн. (інфляційні втрати).
Оскільки, відповідачем в процесі розгляду справи було перераховану позивачу 4389,20 вартості інфляційних втрат, тому до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 195,48 грн. (4584,68-4389,20), а не, як помилково визначив суд апеляційної інстанції 957,21 грн.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідним змінити постанову апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат.
Щодо вимог про стягнення 3% річних у розмірі 408,69 грн. на користь позивача, то судова колегія з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 3% річних у розмірі 879,79 грн. та приписів ст. 264 ЦК України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 408,69 грн. 3% річних.
Щодо розподілу судових витрат, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що враховуючи приписи ст. 49 ГПК України, а також те, що відповідачем було сплачено борг, 3% річних та інфляційні втрати в розмірі 15044,43 грн. вже після порушення провадження у справі, тому з відповідача підлягає стягненню державне мито у розмірі 159,79 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року у справі 18/102/08-22/157/08-18/198/08 змінити.
Резолютивну частину постанови викласти у наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Акант" 195,48 грн. інфляційних втрат, 159,79 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині позовних вимог про стягнення 9775,44 грн. основного боргу, 879,79 грн. -3% річних та 4489,20 грн. інфляційних втрат провадження у справі припинити.
В решті позовних вимог відмовити."
Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази згідно зі ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий Н. Кочерова
Судді О. Мамонтова
М. Черкащенко