03 березня 2009 р.
№ 43/409
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.І., -головуючого,
Заріцької А.О.,
Панової І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківське КСМ"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду
від 03 грудня 2008 року
у справі
господарського суду
№ 43/409
м. Києва
за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківське КСМ"
до
Відкритого акціонерного товариства "Київський проектний і науково-дослідний інститут "Радіопроект"
про
визнання банкрутом,
ліквідатор
арбітражний керуючий Левін В.Б.,
за участю представників сторін:
ліквідатор Левін В.Б.,
Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву -Костишена В.Л. (дов. від 05.11.2008);
встановив:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2008 за заявою ТОВ "Васильківське КСМ" порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Київський проектний і науково-дослідний інститут "Радіопроект" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду м. Києва від 28.05.2008 визнано ВАТ "Київський проектний і науково-дослідний інститут "Радіопроект" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Левіна В.Б., якого зобов'язано письмово повідомити всіх відомих йому кредиторів боржника про порушення справи про банкрутство, у строк до 28.05.2009 провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.07.2008 (суддя Пасько М.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано банкрута ВАТ "Київський проектний і науково-дослідний інститут "Радіопроект" як юридичну особу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. -головуючий, Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О.) скасовано постанову від 28.05.2008 та ухвалу від 31.07.2008 господарського суду м. Києва, справу направлено до господарського суду м. Києва на новий розгляд.
В касаційній скарзі ТОВ "Васильківське КСМ" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалу та постанову суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
За приписами ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого превалюють в застосуванні над нормами господарсько-процесуального кодексу, як спеціальні норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до статті 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника (ч.1 ст.23 Закону).
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені , вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст.19 Закону).
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника було порушено за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону. Заява ініціюючого кредитора мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість за договором піднайму нежилих приміщень у розмірі 53400 грн. у зв'язку з відсутністю боржника за його боржника та його керівних органів за юридичною адресою, що підтверджено актами від 13.03.2008, від 04.04.2008 (а.с. 12,13).
Постановою суду від 28.05.2008 ВАТ "Київський проектний і науково-дослідний інститут "Радіопроект" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Левіна В.Б.
Зазначена постанова мотивована тим, що заявлені вимоги ініціюючого кредитора підтверджуються документально і визнаються обґрунтованими, кошти та рух грошових коштів на рахунках боржника відсутні, нерухоме майно у боржника відсутнє, відсутні транспортні засоби, боржник відсутній за юридичною адресою.
Ухвалою господарського суду від 31.07.2008 подані ліквідатором Левіним В.Б. звіт та ліквідаційний баланс банкрута було затверджено, банкрута ліквідовано як юридичну особу, провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 скасовано ухвалу від 31.07.2008 та постанову від 28.05.2008, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова мотивована тим, що місцевий господарський суд не врахував вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», помилково визнав достатніми наявні в матеріалах справи докази (а.с. 14-19) підтвердження відсутності боржника за його місцезнаходженням, в той час як в довідці Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 17) була зазначена адреса боржника.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Київський апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу та постанову місцевого господарського суду та направляючи справу на новий розгляд місцевому господарському суду, припустився порушень процесуального права, оскільки вийшов за межі своїх повноважень.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 103 ГПК апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право: залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;змінити рішення.
Отже, апеляційний господарський суд повинен був при розгляді апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києва перевірити належність доказів, які б підтверджували факт відсутності боржника за місцезнаходженням при прийнятті постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом та ухвали про ліквідацію банкрута, за результатами чого винести постанову в межах повноважень визначених ст. 103 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківське КСМ" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 у справі № 43/409 скасувати, справу передати до Київського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.
Головуючий М.І. Хандурін
Судді А.О. Заріцька
І.Ю. Панова