донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
р. справа №
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Старовойтової Г.Я.
суддів
Волкова Р.В.,
Калантай М.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
Михайличенко О.А. -директор
Неретіна Л.Г. -юрисконсульт
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Донецької міської ради, м.Донецьк
на рішення
господарського суду
Донецької області
від
27.01.2009р.
у справі
№ 29/293пн (суддя Джарти В.В.)
за позовом:
Малого приватного підприємства "Ольга", м.Донецьк
до відповідача:
Донецької міської ради, м.Донецьк
про
визнання права на набуття земельної ділянки в оренду для розміщення об'єкту шляхом укладання прямого договору оренди
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2009р. у справі № 29/293пн задоволено позов Малого приватного підприємства "Ольга", м.Донецьк, до Донецької міської ради, м.Донецьк.
Визнано право Малого приватного підприємства "Ольга", м.Донецьк, на набуття земельної ділянки, площею 250 м2, в оренду для реконструкції зупиночного павільйону очікування суспільного транспорту з вбудованим торгівельним павільйоном по реалізації товарів народного споживання, за адресою: вул. Університетська, 118, Київського району м.Донецька, шляхом укладення прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку передбаченому Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі»в редакції, чинній на момент звернення Малого приватного підприємства «Ольга», м.Донецьк, до Донецького міського голови.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Донецька міська рада, звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, оскільки вважає, що рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду -скасувати.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.
Мале приватне підприємство "Ольга", м.Донецьк, зазначило, що ним були підготовлені необхідні документи для укладання договору оренди земельної ділянки. Відповідно до заявки про виділення земельної ділянки для розміщення об'єкту виконкомом було дозволено підготовку матеріалів для розробки технічної документації для переоформлення земельної ділянки. Позивачем були отримані необхідні дозволи та позитивні висновки, однак відповідний договір оренди земельної ділянки не був укладений.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання за ним права на набуття земельної ділянки в оренду, обґрунтовуючи позовні вимоги відмовою органу місцевого самоврядування від передачі спірної земельної ділянки на умовах, визначених ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до Донецького міського голови.
Мале приватне підприємство "Ольга", м.Донецьк, та з TOB «Квадро-плюс", м.Донецьк, 13.02.2002р., уклали договір купівлі-продажу торгівельного павільйону, загальною площею 38кв.м., розташованого за адресою вул.. Університетська, 118, м. Донецьк.
Рішенням виконавчого комітету Донецької міської Ради від 21.07.1999р. №275/1, було надано земельну ділянку, із земель загального користування, площею 99,54кв.м., строком на 5 років.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадро-плюс»та Донецька міська рада 21.09.1999 р. уклали договір на тимчасове користування земельної ділянки.
Листом №3 від 13.02.2002року, на ім'я міського голови Донецької міської Ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадро-плюс»відмовилось від наданої земельної ділянки, за адресою: м. Донецьк, вул.. Університетська, 118, на користь МПП «Ольга" м. Донецьк та просило узгодити надання вказаної земельної ділянки МПП «Ольга" для реконструкції зупиночного павільйону очікування громадського транспорту з вбудованим торговим павільйоном по реалізації товарів народного споживання.
Голова Київської районної Ради м. Донецьк, 07.02.2002р., звернувся з клопотанням до Донецького міського голови про надання МПП «Ольга" земельної ділянки для розміщення торгівельно-зупиночного комплексу.
Постійно діючою комісією по питанням вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, 15.08.2003р., позивачу було надано акт вибору земельної ділянки під реконструкцію зупиночного павільйону очікування суспільного транспорту з вбудованим торговим павільйоном по реалізації товарів народного споживання.
З метою погодження у встановленому законодавством порядку по відводу в оренду земельної ділянки Малим приватним підприємством «Ольга», м. Донецьк, були отримані наступні дозволи та погодження державних органів та установ:
- висновок Центрально-Донецької регіональної екологічної інспекції по відводу земельної ділянки під розміщення об'єктів торгівлі та обслуговування населення від 04.04.02р. № 37/114 та від 28.10.02р. № 37/855;
- висновок Донецького міського управління земельних ресурсів про узгодження місця розміщення об'єкта на земельній ділянці від 17.04.02р №01/35-10-12;
- висновок Відділу охорони пам'ятників історії та культури від 09.07.02р. № 54;
- експертний висновок Управління пожежної охорони УМВД в Донецькій області від 02.10.2002р. № 12/1/3292;
- висновок територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області від 17.10.02р № 02В07002552.461590П;
- висновок управління Державтоінспекції від 18.10.02року № 9/635-дн;
- висновок міської CEC Міністерства охорони здоров'я України від 15.10.02р №594/07;
- висновок Донецького міського управління земельних ресурсів по проекту виділення земельної ділянки від 31.10.02. № 01/35-2694;
- дозвіл виконавчого комітету Донецької міської ради від 31.10.02р№ 01/13-2652 на підготовку матеріалів по узгодженню місця розташування об'єкту на земельній ділянці площею 0,0099 га в оренду строком на 5 років по вул. Університетській, 118, у Київському районі м.Донецька;
- висновок Головного управління містобудування і архітектури від 16.09.2003 року №0114-2338.
З метою завершення процедури набуття в оренду земельної ділянки, 01.04.2005р позивач звернувся до міського голови м. Донецька з заявкою про надання земельної ділянки для розміщення торгівельного павільйону з зупиночним павільйоном очікування за адресою: вул. Університетська, 118, орієнтованою площею 250 м2
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст.ст.142, 143, 144, 145 Конституції України, ч.3 ст.16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що для здійснення господарської діяльності суб'єктам господарювання гарантується право на отримання у користування земельних ділянок та інших природних ресурсів (в тому числі за плату або на інших умовах) на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів.
У відповідності до ст. 9 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад, у галузі земельних відносин на їх території, належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права набуття земельної ділянки в оренду, шляхом укладання прямого договору оренди - є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16 ЦК України, 20 ГК України та закріпленого ст. 152 Земельного кодексу України.
У відповідності до статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування -на підставі договору оренди.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".
Згідно приписів ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до Донецького міського голови), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст.16 Закону України “Про оренду землі» (в редакції до внесення змін Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007р. та Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-VI від 03.06.2008р.), особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.
Внаслідок внесення змін Законами України від 28.12.2007р. N107-VI та від 03.06.2008р. N309-VI до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, має здійснюватись виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини щодо оренди землі виникли між органами місцевого самоврядування та позивачем з моменту подання клопотання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки, тобто, до набрання чинності змін до ст.16 Закону України “Про оренду землі» та ст.124 Земельного кодексу України.
Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У підпункті 5.4 рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 зазначено, що Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Конституційний Суд України в рішенні від 22.05.2008р. дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч.6 ст.16 Закону України “Про оренду землі» (в редакції, яка діяла при подачі позивачем заявки на оренду землі) проведення відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки вимагається у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки.
Матеріали справи не містять доказів того, що на оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Університетська, 118, Київського району м.Донецька, були подані заявки інших суб'єктів господарської діяльності, крім заявки МПП «Ольга».
Беручи до уваги наведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, враховуючи, що позивач підготував документи для укладення договору оренди, та є єдиною особою, яка реалізувала своє право на оренду спірної земельної ділянки, тому позивач має право на набуття в оренду земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з відповідним листом до Донецького міського голови.
Відповідно до ч. 1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Згідно зі ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Враховуючі вищевикладене, та з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та позов задовольнив правомірно.
Беручи до уваги зазначене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Донецької міської ради, м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2009р. у справі № 29/293пн -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2009р. у справі № 29/293пн (суддя Джарти В.В.) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Повний текст постанови підписаний 02.03.2009р.
Головуючий
Судді:
Надруковано 5 прим.:
1 прим. - у справу;
2 прим. -сторонам у справі;
2 прим. -ДАГС.