ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
03 березня 2009 р.
Справа № 6/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі Цюрак А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Івано-Франківської торгово-промислової палати вул.Теодора Цьоклера, 9, м.Івано-Франківськ,76000
до відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській області вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ,76000
про визнання пролангованим договору оренди державного майна
Представники:
Від позивача: Нізолі Л.І., (довіреність № 50.02/09 від 11.02.09 віце-президент ІФ ТПП )
Від позивача: Самулевич С.Л., (довіреність № 370-10/08 від 20.10.08 )
Від відповідача: Чернов Р.М., (довіреність № 1/14-02 від 22.01.09 начальник юридичного відділу )
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання пролонгованим договору оренди державного майна за №1 - нежитлового приміщення колишнього гуртожитку загальною площею 606кв.м по вул.Розумовського,9 в м.Івано-Франківську, що укладений 08.11.2000 року між Івано-Франківською торгово-промисловою палатою та Центром професійно-технічної освіти №1, погодженого регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області строком дії з 01.07.05 до 01.07.10 року на умовах вказаного договору. Ухвалою суду від 13.02.09 порушено провадження за даною позовною заявою, яка була подана Івано-Франківською торгово-промисловою палатою як зустрічний позов по справі №12/278-19/65-6/1 про визнання недійсним договору оренди та звільнення приміщення, оскільки відповідно до ст.60 ГПК України зустрічний позов повинен бути взаємно пов"язаний з первісним. Виходячи із змісту зустрічного позову та враховуючи, що в зустрічному позові позивач ставить вимогу про визнання пролонгованим договору оренди державного майна , такий позов згідно ст.60 ГПК України не може розглядатися в одному провадженні з первісним позовом про визнання недійсним договору оренди та звільнення приміщення, так як в даному випадку підстави для визнання договору недійсним передбачені законодавством та обставини, що підлягають дослідженню при вирішенні питання про пролонгацію договору різні. Таким чином, суд вважаючи, що такий позов не є способом захисту від первісного позову в розумінні ст.60 ГПК України, призначив дану позовну заяву до розгляду як самостійний позов.
Представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі. В обгрунтування позову посилається на п.10.5 договору, яким передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Оскільки жодна із сторін договору , тобто ні ЦПТО №1 , ні Івано-Франківська торгово-промислова палата протягом місяця після закінчення терміну дії договору ( 01.07.05) не вимагала його розірвання, то згідно ст.764 ЦК України та вищевказаного пункту Договору, він вважається пролонгованим. Зазначає, що на даний час продовжує користуватися спірним приміщенням, сплачує орендну плату та комунальні платежі, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, зауважує, що Міністерство освіти і науки не заперечувало проти переукладення договору оренди, про що повідомило Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківстькій області та Управління освіти і науки Івано-Франківської ОДА. За таких обставин просить суд позов задоволити.
Представник відповідача подав суду письмовий відзив на позов в якому вимоги позивача не визнає з огляду на те, що в силу закону на даний час орендодавцем майна за договором є Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області, а не Центр ПТО №1 з яким був раніше укладений договір оренди. Таким чином, вважає договір оренди №1 від 01.07.2000 укладений між Центром ПТО №1 та Івано-Франківською торгово-промисловою палатою, таким, що припинив свою дію. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані ними докази в обгрунтування заявлених вимог та заперечень, суд встановив, що 08.11.2000 між Професійно- технічним училищем №16, яке реорганізовано в Центр професійно-технічної освіти №1, що є правонаступником ПТУ №16 ( орендодавець) та Івано-Франківською торгово-промисловою палатою ( орендар) укладено договір оренди державного майна №1( далі Договір).
Згідно п. 1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування колишній гуртожиток загальною площею 606,0 кв.м за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Розумовського, 9.
Пунктом 10.1 Договору встановлено строк дії договору, а саме з 01.07.2000 до 01.07.05.
01.01.04 набрав чинності Господарський кодекс України, статтею 287 якого встановлено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення є орендодавцями державного та комунального майна.
У відповідності до ст.5 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" державні підприємства можуть бути орендодавцями нерухомого майна, якщо їх загальна площа не перевищує 200кв.м на одне підприємство.
Таким чином з 01.01.04 Цент ПТО №1 втратив право бути орендодавцем державного майна за спірним договором .
Не можуть бути прийняті судом твердження позивача про те, що Центр ПТО №1 після закінчення місячного терміну не повідомляв про розірвання договору та водночас не заперечував проти його продовження, та посилання на лист Міністерства науки і освіти №1/11-4244 від 27.07.05 щодо дозволу на переукладення договору, оскільки , як зазначено вище з моменту набрання чинності ГК України ( 01.01.04) ні Центр ПТО №1, ні Міністерство освіти та науки не були орендодавцями державного майна згідно спірного договору.
Посилання позивача на те, що ним проведена оплата по орендній платі згідно виставлених ЦПТО №1 рахунків за серпень-грудень 2005року , не може бути підставою для задоволення позову, оскільки сплачені кошти є оплатою за фактичне користування майном і не можуть бути підставою для пролонгації договору оренди.
Таким чином, договір оренди державного майна №1 від 08.11.2000 припинив свою дію і станом на липень 2005 не міг бути пролонгованим ЦПТО №1, оскільки таке право згідно закону належить ФДМУ України та його регіональним відділенням.
Також, слід зазначити, що орендні правовідносини за спірним договором уже були раніше предметом дослідження у справі №12/278-19/65, що підтверджується копіями рішення від 12.12.07 та постанови Верховного суду України від 28.10.08, які містяться в матеріалах справи .
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Окрім того, ст.16 Цивільного кодексу України містить вичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, що звертаються до суду. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право;4)
відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов'язку в натурі;6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення; 8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Таким чином, спосіб захисту, який обрав позивач за даним позовом - визнати пролонгованим договір оренди, не відноситься до вищевказаного переліку, а відтак у суду немає підстав для задоволення позову.
Також, як вбачається з матеріалів справи, регіональне Відділення ФДМУ по Івано-Франківській області не є стороною ( орендодавцем) по спірному договору оренди, а відтак і не може бути відповідачем за позовом про визнання даного договору пролонгованим на умовах вказаного договору.
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Закон України "Про оренду державного такомунального майна", ст.16 Цивільного кодексу України. ст.287 Господарського кодексу України, ст. 33, 35,49, 60, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Грица Юрій Іванович
рішення підписане 10.03.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Сивак Ірина Михайлівна