03 березня 2009 р.
№ 1/117-ПН-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача
- Кондюріна Я.О.,
відповідача
- не з'явився,
третьої особи
- не з'явився,
прокуратури
- Рудак О.В.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційне подання
першого заступника прокурора Херсонської області
на рішення
від 24.05.2005 господарського суду Херсонської області
у справі
№3/99-ПН-05
за позовом
ВАТ "Херсонський завод карданних валів"
до
(третя особа
Херсонського міськвиконкому
- Херсонське державне БТІ)
про
визнання права власності на житловий будинок та гуртожиток
Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.05.2005 (суддя Губіна І.В.) позов задоволено частково -на підставі ст.ст.329,346 ЦК України визнано за ВАТ “Херсонський завод карданних валів» право власності на 9-поверхову будівлю гуртожитку загальною площею 6040 кв.м. по вул.200 років Херсону,21 в м.Херсоні та на житловий будинок загальною площею 397 кв.м. по вул.Тракторна,16 в м.Херсоні, які увійшли до статутного фонду позивача в процесі корпоратизації державного підприємства “Херсонський завод карданних валів» (далі -ДП “ХЗКВ»).
Перший заступник прокурора Херсонської області у внесеному касаційному поданні просить рішення скасувати в частині задоволення позову про визнання права власності на 9-поверхову будівлю гуртожитку по вул.200 років Херсону,21 в м.Херсоні та справу направити на новий розгляд в цій частині, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зокрема прокуратура вважає, що гуртожиток по вул.200 років Херсону,21 належав Херсонському заводу карданних валів на праві повного господарського відання, тому його слід відносити до об'єктів державного житлового фонду. При включенні зазначеного будинку до статутного фонду ВАТ “Херсонський завод карданних валів» було порушено норми чинного законодавства. Так, відповідно до п.16 Положення про порядок корпоратизації підприємств розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди. На час корпоратизації Херсонського заводу карданних валів у 1994 році діяла Методика оцінки вартості об'єктів приватизації, затверджена постановою КМ України №717 від 08.09.1993р. Згідно з п.42 Методики вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду». В ході проведеної прокуратурою перевірки встановлено, що 30.11.1994 року комісією, створеною згідно з наказом Міністра Мінмашпрому України №1353 від 07.10.1994р., складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства “Херсонський завод карданних валів». Відповідно до вказаного акту вартість цілісного майнового комплексу становила 63892 млн. крб. З урахуванням вилучення вартості майна, у тому числі державного житлового фонду, розмір статутного фонду ВАТ становив 63887 млн. крб. Даний акт затверджено наказом Міністра Мінмашпрому України №1515 від 30.11.1994р.
Пунктом 9 статті 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду» та ч.2 ст.3 Закону України “Про приватизацію державного майна» заборонено приватизацію об'єктів державного житлового фонду, а в разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад. Наведене також закріплено у правових позиціях, висловлених судовою колегією у цивільних справах Верховного Суду України від 01.12.1997.
Крім того, рішенням суду зачіпаються права 450 мешканців гуртожитку (в тому числі пенсіонерів та одиноких матерів з неповнолітніми дітьми), якими у 2007 році отримано позови ВАТ "Херсонський завод карданних валів" про їх виселення.
Колегія суддів, перевіривши в межах доводів (вимог) касаційного подання фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача та прокуратури, дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення -скасуванню в частині позовних вимог про визнання права власності на будівлю гуртожитку по вул.200 років Херсону,21 в м.Херсоні з передачею справи в цій частині позовних вимог на новий розгляд до господарського суду Херсонської області з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що факт будівництва спірного гуртожитку державним підприємством "Херсонський завод карданних валів" (правонаступником якого є позивач) підрядним господарським способом не заперечується Херсонським міськвиконкомом та підтверджено актом державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі житлово-цивільного призначення від 15.02.1983р., з якого вбачається, що замовником будівництва гуртожитку площею 5248,28 кв.м. по вул.200 років Херсону,21 є завод карданних валів. Згідно передаточного балансу, інвентаризаційних матеріалів та облікових регістрів станом на 01.11.1994 року, а також аудиторського висновку від 25.11.1994р. до статутного фонду ВАТ "Херсонський завод карданних валів" в складі цілісного майнового комплексу корпоратизованого державного підприємства "Херсонський завод карданних валів" було передано і спірний гуртожиток.
Проте, колегія не може погодитися з висновками суду з огляду на таке.
Згідно з п.16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №508 від 05.07.1993р., розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається діючою Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди.
Згідно пунктів 41,42 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993р. № 717, вартість майна цілісного майнового комплексу, зокрема, зменшується на вартість майна державного житлового фонду, що приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також вартість об'єктів що не підлягають приватизації.
Згідно зі ст.127 Житлового Кодексу України під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки.
Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території УРСР, утворюють житловий фонд (ст.4 Житлового Кодексу України).
За змістом ст.ст.4-6 Житлового кодексу України гуртожитки відносяться до об'єктів державного житлового фонду і відповідно до ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизації не підлягають.
Наведене свідчить про те, що висновок господарських судів про допустимість включення спірного гуртожитку до статутного фонду ВАТ "Херсонський завод карданних валів", є помилковим.
Також слід зазначити, що пунктом 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції, чинній на момент створення ВАТ "Херсонський завод карданних валів") не встановлювався порядок приватизації об'єктів державного житлового фонду, що знаходяться у повному господарському віданні підприємств, як і не передбачалося набуття права власності на гуртожитки разом з іншим майном у процесі його приватизації.
Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з відчуженням гуртожитків (постанови ВСУ від 11.07.2006 у справі №17/339 та від 23.09.2008 у справі №2-1/17489-2007).
Окрім того, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч.2 п.9 ст.8 України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції від 03.03.2005р., чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Водночас істотним є те, що в результаті розгляду даного спору судом прийнято рішення, що стосується прав та обов'язків фізичних осіб, які не були залучені до участі у справі, а саме громадян-мешканців кімнат в спірному гуртожитку. Це обумовлено тими обставинами, що на виконання оскаржуваного рішення спірний будинок вибув з державного житлового фонду та увійшов до складу майна, що належить позивачу на праві приватної власності. Наведене переконливо свідчить про те, що даний господарський спір безумовно стосується житлових прав громадян-наймачів кімнат у гуртожитку.
Адже, згідно з частинами 1 і 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Перехід права власності на спірний гуртожиток впливає на житлові права його мешканців, оскільки обсяг цих прав може бути істотно зменшений новим власником в порівнянні з житловими правами мешканців квартир (кімнат) в об'єктах державного житлового фонду.
Підтвердженням порушення прав мешканців спірного гуртожитку є доводи прокуратури про те, що у 2007 році 450 мешканців гуртожитку (в тому числі пенсіонери та одинокі матері з неповнолітніми дітьми) отримали від ВАТ "Херсонський завод карданних валів" позовні заяви про їх виселення, які на даний час розглядаються в порядку цивільного судочинства.
У зв'язку з цим касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи ретельно перевірити доводи прокуратури щодо фактичного знаходження приміщень спірного гуртожитку в користуванні громадян і враховуючи вимоги п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для припинення провадження у даній справі.
Відповідно до вимог п.3 ст.1119 та п.3 ч.2 ст.11110 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення та постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі. Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування Вищим господарським судом України згаданих статей до спірних правовідносин, оскільки відсутність залучення фізичних осіб -мешканців жилих приміщень спірного гуртожитку при прийнятті оскаржуваного рішення зачіпає та істотно обмежує житлові права громадян, а, відтак, перешкоджає правильному об'єктивному та всебічному вирішенню даного спору з врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних правовідносин. При цьому судова колегія враховує, що згідно з ч.2 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України викладені вище обставини є в будь-якому випадку достатньою окремою підставою для скасування рішення і подальшого нового розгляду справи судом першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційне подання першого заступника прокурора Херсонської області задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 24.05.2005 у справі №1/117-ПН-05 скасувати в частині позовних вимог про визнання права власності на будівлю гуртожитку по вул.200 років Херсону,21 в м.Херсоні з передачею справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до господарського суду Херсонської області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун