73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
03.03.2009 Справа № 10/43-ПД-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Решетніковій В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго"
до Комунального підприємства "Наш дім"
про зобов'язання укласти договір редакції позивача
за участю представників сторін:
від позивача - Поляков Р.Л. - юрисконсульт (дов. № 05-02/96 від 03.03.09р.);
від відповідача - Потоскуєв О.В. - директор; Савєльєва О.С. - юрисконсульт (дов. № 01-06/34 від 19.01.09р.);
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся з позовом яким просить зобов'язати відповідача укласти Договір у своїй редакції.
Відповідач проти позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Пунктом 2 Рішенням Виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області №59 від 14.02.2006 р. позивачу рекомендовано у термін до 01.03.2006 року укласти субпідрядні договори на утримання та технічне обслуговування, ремонт внутрішньобудинкових мереж водо-, теплопостачання та водовідведення з балансоутримувачами житлового фонду.
Позивач надіслав на адресу відповідача проект Договору про розмежування повноважень щодо надання населенню послуг з теплопостачання.
Відповідачем вказаний проект Договору підписаний з протоколом розбіжностей та з листом № 01-06/161 від 19.02.2007 р. надісланий на адресу позивача.
Позивач не погодившись з розбіжностями зазначеними відповідачем 12.03.2007 р. надіслав останньому свою редакцію протоколу розбіжностей до Договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Статтею 181 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно зі статтею господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Сторонами протоколу узгодження розбіжностей не укладалось, у зв'язку з чим розбіжності щодо умов Договору залишились не узгодженими.
Договір, який позивач просить зобов'язати укласти не є обов'язковим для сторін на підставі закону, тому відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні спірного Договору.
Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене правових підстав для задоволення позову про зобов'язання відповідача укласти Договір у редакції позивача не вбачається.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволені позову відмовити.
2. Копії даного рішення надіслати сторонам по справі.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 10.03.2009 р.