05 березня 2009 р.
№ 37/138
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.,
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
на рішення
господарського суду м. Києва від 27.10.08
у справі
№ 37/138
господарського суду
міста Києва
за позовом
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до
Комунального підприємства "ЖЕО-109"
про
стягнення 1073569,24 грн.
за участю представників від:
позивача
Радзивіло Т.О. (дов. від 12.11.08)
відповідача
Бабич В.М. (дов. від 12.01.09)
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення із Комунального підприємства "ЖЕО-109" 1073569,24 грн. заборгованості за договорами №320209 від 20.05.01 та 40345 від 01.12.07.
Рішенням господарського суду від 27.10.08 (суддя Кондратова І.Д.) в позові відмовлено з посиланням на те, що договори №320209 від 20.05.01 та 40345 від 01.12.07 в судовому порядку визнані неукладеними.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, справу направити на новий розгляд. Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач фактично використовував електроенергію.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, позивачем заявлені вимоги про стягнення із відповідача 757698,16 грн. заборгованості за договорами №320209 від 20.05.01 та 40345 від 01.12.07 за період 01.12.05-01.01.08, 3% річних та інфляційні а також пеню. Суд також встановив, що з січня 2006 по грудень 2007 відповідачем самовільно споживалася електроенергія, що не заперечується відповідачем.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позовні вимоги заявлені на підставі договорів, але договори №320209 від 20.05.01 та 40345 від 01.12.07 визнані неукладеними рішенням господарського суду м. Києва у справі №6/110-42/39-37/1.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з такими висновками з огляду на наступне. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з положеннями ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
За таких обставин, суду слід було взяти до уваги, що заборгованість підлягає стягненню у випадку, якщо вона буде доведена, незалежно від існування письмових угод між сторонами. Строк виконання зобов'язання встановлюється на підставі ст. 530 Цивільного кодексу України. Але суд зазначеного не врахував, що призвело до прийняття незаконного рішення.
За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду. При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 27.10.08 у справі № 37/138 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко