04.03.2009 Справа № 34/384
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Ясир Л.О. (доповідач)
суддів: Герасименко І.М., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Вовченко О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача -Олейнік Олег Михайлович, юрисконсульт, довіреність №1339 від 21.10.08р.;
від відповідача -Петрова Тетяна Алімівна, представник, довіреність №23/01 від 02.01.09р.;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.08р. у справі №34/384
за позовом відкритого акціонерного товариства “Дніпроважпапірмаш» ім.Артема, м.Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг
про стягнення 34 450,26 грн., -
22.10.03р. відкрите акціонерне товариство “Дніпроважпапірмаш» ім.Артема, м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг про стягнення основного боргу у розмірі 33 137,68 грн., 399,19 грн. -річних, 913,39 грн. -суми інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №30-09-01/2003/29 від 23.01.03р. щодо оплати за поставлений товар.
Слухання справи неодноразово відкладалось. Ухвалою від 01.03.04р. провадження по справі зупинено. Ухвалою від 01.10.08р. провадження по справі поновлено.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.08р. по справі №34/384 (головуючий суддя Примак С.А., судді: Коваленко О.О., Манько Г.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 33 173,68 грн -основного боргу, 231,93 грн. -інфляційних, 343,17 грн. суми 3% річних. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що господарський суд визнав обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних, не зважаючи на те, що 26.10.06р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі №Б15/211-06 про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який діє на теперішній час. Відповідач вважає, що основне завдання мораторію полягає як в зупиненні виконання грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до введення мораторію (конкурсна заборгованість), так і в зупиненні нарахування чи неналежного виконання грошового зобов'язання, тому на конкурсну заборгованість не поширюються будь-які санкції. На підставі цього, вважає, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних суперечить Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник у судовому засіданні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи 23.01.03р. сторони уклали договір поставки №30-09-01/2003/29, згідно з умовами якого постачальник - відкрите акціонерне товариство “Дніпроважпапірмаш» ім.Артема зобов'язується поставити і передати у власність покупця - відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» товар, а покупець прийняти і оплатити товар у відповідності з умовами даного договору.
Відповідно до пункту 4.3 договору, оплата за продукцію здійснюється на протязі 10 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця.
На виконання умов договору, у лютому-березні 2003р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 80 520,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач за поставлений товар сплатив 47 382,32 грн., що підтверджується банківськими виписками від 21.02.03р. та 17.03.03р. (а.с.18-19 т.1).
Внаслідок неналежного виконання відкритим акціонерним товариством “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» обов'язку по повній оплаті вартості отриманого товару склалася заборгованість в сумі 33 137,68 грн., доказів погашення якої відповідачем не надано.
Позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 03.07.03р. за вих.№1323 з вимогою про сплату вартості товару і погашення виниклої заборгованості в сумі 33 137,68 грн., яка залишена відкритим акціонерним товариством “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» без відповіді.
Правовідносини, що склалися між сторонами, виникли під час дії Цивільного кодексу УРСР, але продовжують існувати після набрання чинності Цивільного кодексу України, тому до них застосовуються його норми.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (стаття 161 Цивільного кодексу УРСР) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 625 Цивільного кодексу України (статті 214 Цивільного кодексу УРСР) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт заборгованості підтверджено (і відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» рішення в цій частині фактично не оскаржує), місцевий господарський суд правомірно стягнув інфляційні та річні.
При цьому слід зазначити, що на час розгляду даної справи місцевим господарським судом справа №Б15/211-06 про банкрутство відповідача, яку порушено 26.10.06р., знаходилась на стадії підготовчого засідання, оголошення про порушення справи про банкрутство боржника в офіційних друкованих органах не було.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, базуються на неправильному визначенні ним правової природи інфляційних втрат та річних.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тому ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити їх до санкцій у розумінні статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Отже, рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності з чинним законодавством та обставинами справи, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.08р. у справі № 34/384 -залишити без змін.
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг -залишити без задоволення.
Головуючий Л.О. Ясир
Судді І.М. Герасименко
В.В.Прудніков
Постанова підписана 05.03.09р.